WEB-ресурс научно-практических конференций

СТАН І ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Соловій Х.Я., к.е.н . Козик В.В.

Національний університет „Львівська політехніка”

Залучення капіталу важливе у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану. Однією з найбільших галузей світової економіки є туризм. Україна має унікальні природні, курортно-рекреаційні ресурси, а також багату історичну, культурно-мистецьку спадщину, архітектурні пам’ятники світового значення, володіє значними резервами розвитку цієї прибуткової сфери економічної діяльності, зокрема індустрії відпочинку. Вагоме місце в структурі господарського комплексу України займає Карпатський регіон. Найбільшою перевагою для прогресивного розвитку даного регіону є його рекреаційні властивості [1]. Особлива рекреаційна роль українських Карпат визначається сприятливими ресурсними факторами для організації зимового відпочинку, туризму і гірськолижного спорту [2].

Рекреаційні ресурси українських Карпат є досить значними і в дечому навіть мають певні переваги перед гірськими районами Західної Європи, але перетворення їх в сучасні рекреаційні системи з високою конкурентною здатністю вимагає значних зусиль науковців, проектувальників, будівельників і менеджерів. Оскільки, навіть значний туристичний потенціал ще не дає гарантії успішного розвитку туристичної індустрії. Для підвищення ефективності роботи туристичної сфери економіки необхідно регулювати цим процесом як на загальнонаціональному рівні, так і в регіонах.

Загалом, в умовах економічних змін туристична індустрія даного регіону стикається з багатьма проблемами. Ці проблеми визначаються невизначеністю ринкової ситуації, сезонною нестабільністю попиту на туристичні послуги, жорсткою конкуренцією в галузі, недостатністю фінансових ресурсів, труднощами використання стандартних методів і підходів при встановлені цін на послуги витягів, недостатньою кількістю кваліфікованих кадрів, низьким рівнем матеріально – технічної бази (невідповідність міжнародним стандартам), суперечливістю українських законів, які служать відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі.

Необхідний суттєвий перерозподіл фінансових і матеріально – технічних ресурсів із всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити дальше нарощування її потенціалу, виходячи з більш високих соціальних стандартів. Тому, важливим моментом в рекреаційній діяльності і туризмі Карпатського регіону є фінансова підтримка місцевого розвитку. В сучасних умовах через дефіцит бюджету держава виділяє невеликі кошти на розвиток рекреаційної індустрії в Карпатському регіоні, то залучення іноземних інвесторів у вигляді створення власних підприємств, лізингових та ф’ючерсних компаній сприяло б перетворенню його в один з найпрестижніших курортів.

Сьогоднішній соціально – економічний стан карпатських областей є в немалій мірі результатом відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні. А розвиток рекреаційної сфери потребує раціонального поєднання ролі держави з активною діяльністю місцевих органів влади та підприємницьких структур [4,c.64], тобто виникає необхідність вироблення чіткої державної політики в сфері туризму.

Механiзм реалiзацiї державної програми розвитку туризму доцiльно запроваджувати у такiй послiдовностi : вибiр стратегiї розвитку з можливих альтернативних варіантів; вибiр та обґрунтування доцiльностi запровадження ефективного вapiaнту розвитку туризму; розробка програми та оцiнювання доцiльностi запровадження програмних заходiв ; монiторинг , контролювання та регулювання процесу запровадження програмних заходiв . Це дасть змогу визначати, якi змiни слiд вносити у державнi та регiональнi програми розвитку туризму для пiдвищення його ефективностi та як реалiзовувати цю програму [7, с.16].

Щоб забезпечити ефективний розвиток рекреаційної індустрії в Українських Карпатах, необхідно розробити пакет нормативних і законодавчих положень, які б в сучасних умовах формування ринку гарантували режим державного сприяння, права, пільги та фінансові ресурси, необхідні для його підтримки [3, c.118].

Нанесені в попередні роки екологічні збитки природі, які сьогодні доповнюються марнотратством і безгосподарністю, спричинили значне погіршення стану навколишнього середовища, викликали деградацію унікальної природи Карпат [3, c.18]. Також певну дестабілізацію в екологічну ситуацію регіону і курортних зон, зокрема, вносить необмежене вирубування лісів [3, c.17]. Не можна залишати поза увагою те, що домінуючий, неконтрольований розвиток туризму в гірських регіонах є загрозливим явищем, як із соціально – економічної, так і екологічної точки зору.

Виникає необхідність дослідження та наукового обґрунтування підходів до ефективності використання рекреаційного потенціалу даного регіону [4, c.45]. У зв’язку з такою ситуацією питання проведення якісної оцінки та регулювання туристичної привабливості території набувають актуальності. Все це вимагає географічного дослідження рекреаційної сфери цієї території.

Саме тому, держава повинна втручатися у діяльність Карпатського регіону для того, щоб зберегти рекреаційно – туристичні ресурси, які часто використовуються не за призначенням, що завдає значної шкоди самому регіону і Україні в цілому. Для цього необхідно скласти карти туристичних ресурсів кожної області даного регіону, здійснити їх оцінку, визначити першочерговість їх освоєння, розробити систему заходів щодо охорони природних ресурсів і відновлення пам’ятників культури [6, с.73-74], сформувати критерії оцінки привабливості канатних доріг, використати їх при проведені конкурентного аналізу гірськолижних об’єктів регіону для визначення вартості об’єктів комплексу.

Перераховані вище заходи необхідні для того, щоб розробити класифікацію місць відпочинку за ступенем значущості, що дасть змогу здійснити рівномірний розподіл ресурсів, а це в свою чергу забезпечить швидкий і ефективний розвиток регіону. Оскільки багатющі ресурси лікування, реабілітації та відпочинку регіону використовуються лише на декілька відсотків і не можуть задовольнити зростаючих потреб населення [3, c.119].

Успіх подальшого туристичного бізнесу в Карпатах прямо пов’язаний із розвитком всієї інфраструктури, що підтримує туризм: готелів, системи харчування, транспорту, телекомунікацій, інформаційного забезпечення [2]. Тому, доцільним є будівництво туристичних корпусів недалеко від гірськолижних об’єктів.

В свою чергу, держава повинна забезпечити розвиток інфраструктури, яка здійснюватиме нормальний доступ туристів до туристичних ресурсів, їх належне використання в цілях туризму, а також життєдіяльності підприємств індустрії туризму (комунікації, транспортні послуги, інженерні споруди, дороги, суміжні підприємства індустрії туризму).

Отже, перед державою постає складне і досить делікатне завдання: залучити в країну іноземний капітал, не позбавляючи його власних стимулів і направляючи його заходами економічного регулювання на досягнення суспільних цілей. Однак, притягуючи іноземний капітал, держава не повинна припускати дискримінації національних інвесторів. Крім того, держава повинна здійснювати контроль за інвестиціями, оскільки часом інвестиції у туризм породжують ріст темпів інфляції.

Література:

1. Лавицкий А.С., Домарадзька Г.С. Рекреаційний розвиток Українських Карпат: проблеми та шляхи їх розвитку//Діло. – Львів, 1995. – №6. – Січень.

2. Лавицкий А.С., Телеп О.П. Програма створення гірської туристичної станції у Львівській області// Матеріали ІІ Регіональної науково-практичної конференції „Проблеми активізації рекреаційно- оздоровчої діяльності населення”. – Львів, 11-12 травня 2000р.

3. Проблеми регіональної політики: Зб. наук. праць/Ін-т регіональних досліджень; Редкол .: М.І.Долішній ( відп.ред .) та інші. – Львів, 1995. – 263 с.

4. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки.– Черкаси: ЧДТУ, 2003. – Вип. 9. – 271с.

5. Кравців В.С., Стадницький Ю.І. Гірська політика: міжнародні акти та світовий досвід. – Львів: ІРД НАН України, 2005. – 50с.

6. Менеджмент туристичної індустрії: Навч . посібник/ Школа І.М. та ін.; За ред. І.М.Школи. - Чернівці: Книги-ХХІ , 2005. – 596с.

7. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території / Автореф . дис . … канд. економічних наук: Національний університет „Львівська політехніка”. – Львів, 2007. – 21с.