WEB-ресурс научно-практических конференций

МАРКЕТИНГОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

К.е.н . Мацеєва Н.В., Давида З.Й.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»

Посилення економічної глобалізації, розвито­к конкуренції, інформатизація суспільства, впровадження ринкових відносин в освітній процес є не тільки особливістю трансформаційних країн, але й за­гальносвітовою тенденцією. Незважаючи на економічну кризу і недостатнє фінансування освітньої галузі в Україні, попит на освітні послуги зростає . Це стимулюється структурними змінами в економіці, появою нових робочих місць, де потрібні нові знання в галузі економіки, юриспруденції, маркетингу, тощо. В свою чергу, вимоги до якості освітніх послуг теж зростають. В таких умовах перед вищими навчальними закладами постає проблема в залученні не лише бюджетних коштів, а й інших інвесторів, приватних підприємств, комерційних структур, через розгляд їх інвестиційної привабливості з метою підвищення якості освітніх послуг . Однак, у зв’язку з обмеженістю інвестиційних ресурсів, однією з проблем є визначення пріоритетних та найбільш ефективних напрямків капіталовкладень.

Отже, враховуючи вище зазначене, а також наявність в Україні високоосвіченого людського потенціалу, можна казати про те, що підтримка та розвиток освіти шляхом застосування cучасних підходів до визначення інвестиційних пріоритетів освітньої діяльності є однією з актуальних і важливих задач сучасної держави.

Економічна значимість інвестицій в освіту була розглянута у працях А. Смітта , А.Маршала, В. Петті , згодом в працях В. Фоллея , Дж . Колло , М.Водопiвек та інших. Актуальність і недостатня розробленість даних питань обумовили необхідність їхнього дослідження.

Вирішенню зазначених проблем сприятиме використання, саме, маркетингових підходів, як найбільш дієвих в сучасних умовах. Зокрема, слід приділяти увагу маркетинговому стратегічному плануванню розвитку ВНЗ за рахунок інвестицій. При цьому, стратегія інвестування повинна формуватись в рамках загальної маркетингової програми управління ВНЗ, тобто, коли чітко визначено місію ВНЗ, його стратегію, маркетингову стратегію та її складові. Маркетинговий аналіз зовнішнього середовища ринку освітніх послуг дозволяє виділити наступні пріоритетні напрямки інвестицій у вищу освіту: інвестування в інформаційно-технологічне забезпечення навчального процесу, в інновації ВНЗ, в маркетингові комунікації, кадровий потенціал, в інфраструктуру.

Інвестування в інформаційно-технологічне забезпечення навчального процесу є важливим оскільки в епоху глобальної інформатизації суспільства ІТ забезпечують принципове розширення інформаційних фондів і методів доступу до них, гнучкість та індивідуалізацію навчального процесу, налагодження зворотного зв'язку зі студентами, сприяють збільшенню ефективності заочної та дистанційної форми навчання. Тобто, доцільно вкладати в програмне забезпечення навчального процесу, у створення та підтримку веб-сайтів ВНЗ, інформаційні розробки, придбання аудiо-вiдеозасобів , приєднання до інтернету тощо.

Інвестування в інновації ВНЗ важливе в силу необхідності адаптації української вищої школи до європейських стандартів ( Болонського процесу), що вимагає застосування передових ефективних форм та методів навчання . Важливим є інвестування по-перше, в нові освітні технології, зокрема, в дистанційну освіту (ДО), яка забезпечує безперервність навчання, сприяє його індивідуалізації, є відносно дешевою, зменшує трудомісткість праці освітян, збільшує доступність вищої освіти, зокрема для мешканців тих населених пунктів, де немає вищих навчальних закладів. Доцільним є інвестування у бізнес-освіту як у сферу, що найбільшою мірою орієнтована на сучасний ринковий попит та вимагає знань ринкової економіки, а також залучення накопиченого досвіду роз­винутих країн та його адаптація до національних умов. По-друге, інвестування у відкриття нових факультетів, кафедр, спеціальностей, що відповідають вимогам сучасного ринку праці чи магістратури з метою підвищення конкурентоспроможності даного ВНЗ; по-третє - інвестування в наукові дослідження та реалізацію наукових ідей.

Інвестування в інфраструктуру вищої школи передбачає створення на базі університетів „студентських містечок” з розвинутою інфраструктурою (мережею бібліотек з доступом до інтернету , гуртожитків, Інтернет-кафе , закладів побутового обслуговування та харчування ), що дає змогу підтримувати і всебічно розвивати науковий, духовний та творчий потенціал особистості споживачів освітніх послуг.

Інвестування у маркетингові комунікації передбачає капіталовкладення в в підтримку іміджу, меценатство, спонсорство, виставки , оскільки від того, що відомо цільовій аудиторії про ВНЗ та як сприймається ця інформація, залежить попит на освітні послуги .

Інвестування в кадрове забезпечення ВНЗ, серед альтернатив якого можуть бути навчання власних кадрів, перепрофілювання кадрів, залучення кадрів зі сторони.

У системі реалізації інвестиційної маркетингової стратегії дуже важливою є проблема взаємоузгодження між обраною стратегією та організаційною структурою(у випадку обрання стратегії диференціації).

Важливим є подальше здійснення оцінки можливих варіантів маркетингових стратегій щодо капіталовкладення та вибір оптимального варіанта, головним чином, згідно критеріїв загальної вартості та тривалості інвестиційних проектів. При цьому, також, оптимальною вважається така інвестиційна маркетингова стратегія, яка забезпечує стійку конкурентну перевагу ВНЗ; забезпечує найефективніше досягнення маркетингових цілей та ВНЗ взагалі; ґрунтується на використанні ринкових можливостей освітнього закладу і знешкодженні ринкових загроз; є адаптивною до ринкових змін; характеризується невисоким ризиком; є реальною, тобто відповідає ресурсним можливостям інвесторів; є сумісною з організаційною структурою та корпоративною культурою; є сумісною та узгодженою з іншими стратегіями фірми; забезпечує синергізм стратегічної діяльності ВНЗ.

Реалізації маркетингової інвестиційної стратегії сприятимуть наступні заходи: створення методології визначення ефективності інвестицій в освіту; організація ділових робочих зустрічей керівництва ВНЗ з представниками потенційних інвесторів з питань налагодження інвестиційного співробітництва; підвищення рівня інвестиційного іміджу ВНЗ шляхом представлення його потенціалу конференціях; укладання договорів про партнерство ВНЗ з підприємствами, розробка програм співробітництва; укладання договорів із КМУ про співфінансування пріоритетних інвестиційних проектів ВНЗ регіону; ініціювання перед центральними органами виконавчої влади питання вдосконалення чинного законодавства, що прямо або опосередковано впливає на процеси інвестиційного співробітництва в освітній галузі; створення громадських організацій, на зразок, освітніх інвестиційних фондів, членами яких можуть бути комерційні структури, ВНЗ, органи місцевого самоврядування, що в свою чергу, вимагає вирішення законодавчих та податкових питань таких організацій. Зокрема, прийняття законодавчого акту щодо створення додаткових організаційно-правових умов та регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері спільного інвестування щодо створення та діяльності освітніх інвестиційних фондів та захист прав учасників цих фондів.

Висновок. Подальший розвиток освітньої сфери вимагає якісних зрушень шляхом активної інвестиційної політики збоку держави, комерційних структур та інших інвесторів. Визначення інвестиційних пріоритетів освітньої діяльності повинно здійснюватись сучасними маркетинговими методами і засобами, зокрема маркетингового стратегічного планування. Ефективна маркетингова стратегія інвестиційної діяльності ВНЗ забезпечить значний і довготривалий соціально-економічний ефекту, а це є одним з головних джерел збільшення національного багатства.