WEB-ресурс научно-практических конференций

Бриль І.В .

ІЕП НАН У країни

СУТНІСТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

1. У сучасному суспільстві останнім часом наряду з вирішенням питань ефективного використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів підприємства важливе місце займає проблема виявлення сутності, величини та можливостей управління інтелектуальним капіталом підприємства – що говорить про актуальність дослідження даної тематики. Інтелектуальний капітал стає основою багатства та визначає конкурентоспроможність економічних систем, виступаючи ключовим ресурсом зростання та розвитку, оскільки саме фактори нематеріального характеру обумовлюють конкурентні переваги підприємств на ринку.

2. Початок дослідження економістами проблем інтелектуального кап італу припав на 70-ті роки XX століття . Вперше термин “ інтелектуальний капітал” було використано Дж . Гелбрейтом у 1969 р. Один з первопроходців дослідження інтелектуального капіталу Томас А. Стюарт дає таке визначення: інтелектуальний капітал – це сума знань усіх співробітників компанії, що забезпечує її конкурентоспроможність.

3. Сучасними формами матеріалізації інтелектуального капіталу сьогодні являються матеріальні фактори виробництва, праці – патенти, ліцензії, ноу-хау, моделі, програми, що знаходять зростаюче застосування в усіх сферах життєдіяльності суспільства і його суб`єктів.

4. Інтелектуальний капітал поступово знаходить власну оригінальну форму руху, системоутворюючим елементом якого є наука. Як і всякий капітал, інтелектуальний капітал має свої особливості руху і розповсюджує свій вплив на всі складові корпоративної структури.

5. Інтелектуальний капітал здійснює завершений процес руху, формуючи, доповнюючи, реалізовуючи себе, як систему. Значна частина циклу руху інтелектуального капіталу пов ` язана з витратами інвестиційних коштів, але віддача відбувається не одразу. Тільки на стадіях матеріалізації капіталу створюються можливості окупності витрат, одержання прибутку.

6. Інтелектуальний капітал пов`язаний з якісними властивостями робітничої сили, яка складається з: природних якостей (здоров`я, психофізіологічна стійкість), відповідне виховання, яке дає можливість дисципліновано працювати, систематично працюючи над собою, підвищуючи свій професійний рівень; професійна підготовка, пошук нових рішень, постійне підвищення культурного, кваліфікаційного рівня, що дозволяє розширити горизонт знань і мислення. В цілому це формує визначений творчій крєативний менталітет, який є невід ` ємною рушійною часткою інтелектуального капіталу.

7. З точки зору технологічної сукупності, інтелектуальний капітал країни представляє собою створення суспільством певних матеріально-технічних умов для формування і розвитку продуктивних здібностей людей. На розвиток сукупного інтелектуального капіталу країни безпосередньо впливають такі фактори, як витрати на освіту, науку, культуру, охорону навколишнього середовища, покращення умов праці, інвестиції у виробництво та сферу збуту.

8. Інтелектуальний капітал уявляє собою соціально-економічну систему, характеризовану специфічними властивостями, зумовленими духовною природою його факторів. Основою інтелектуального капіталу є здатність до праці, що на певному етапі свого розвитку дозволяє стійко створювати надлишкову прибавочну вартість. Особистість робітників, унікальність його властивостей стає показником якісного розвитку здатності до праці як основи інтелектуального капіталу.

9. Визначення величини інтелектуального капіталу дозволяє сформувати уяву про діяльність підприємства, визначити дійсну ринкову вартість підприємства, оцінити якість роботи його персоналу, виявити інтелектуальний потенціал підприємства і, таким чином, розробити стратегічний план ефективного управління інтелектуальним капіталом для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

10. Здатність економіки створювати і ефективно використовувати інтелектуальний капітал все в більшій мірі визначає економічну силу нації, її добробут. Відкритість суспільства для імпорту різноманітних знань, ідей та інформації, здатність економіки продуктивно їх переробляти – це те від чого залежить успішний соціально-економічний розвиток любої країни.

Список літератури

1. Гєлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1969.– С . 128.

2. Томас А. Стюарт. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации / П ер. с англ. В. Ноздриной . – М.: Поколение, 2007. – С. 11.

3. Эскиндаров М.А. Развитие корпоративных отношений в современной российской экономике. – М.: Республика, 1999. – 368с.

4. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал. Пер. с англ. / Под ред. Л.Н. Ковачина . – СПб.: Питер, 2001. – 288 с .

5. Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе. – М.: Акционер, 2002. – 200 с .

6. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества – М.: « Academia »-«Наука», 1998.-640с .

7. Чухно А.А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку // Економіка України. – 2002. - №11. – С. 48-55.