WEB-ресурс научно-практических конференций

Керницька М.І.

Львівський державний університет внутрішніх справ

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У умовах сьогодення ефективність здійснення будь-якої діяльності машинобудівними підприємствами у значній мірі залежить саме від правильно організованого та проведеного управління цією діяльністю. Тому управлінська діяльність виокремлюється як один із найвагоміших факторів забезпечення прибутковості підприємств. Визначення поняття «управління» у дослідників супроводжується специфічними категоріями та визначеннями, що ставить проблему дослідження цієї категорії у процесі здійснення інноваційної діяльності підприємствами.

Щодо визначення поняття управління, то у [5, с.7] воно трактується як цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин, у [2, с.7] управління представлене як складний цілеспрямований безупинний соціально-економічний та організаційно-технічний процес взаємодії управляючої системи на конкретний об’єкт, який здійснюється за визначеною технологією за допомогою методів та технічних засобів щодо цілей досягнення техніко-економічних та соціальних показників. Управління у інноваційній сфері діяльності підприємств визначено і обґрунтовано у [7, с.311], при цьому зазначено, що управління інноваційною діяльністю є цілеспрямованим впливом на процеси дослідження, розробки та опанування нововведеннями з метою оновлення виробництва, розвитку науково-технічного потенціалу, підвищення ефективності.

Управління інноваціями є конкретною функцією менеджменту. Його головною метою є отримання економічних , соц іальних та інших ефектів шляхом синхронізації основних і забезпечуючих інноваційних процесів . Інноваційні процеси є специфічним , масштабним , складним і різноманітним за змістом об’єктом управління , який вимагає використання спеціальних форм і методів управлінського впливу для ефективного розвитку [ 4 , с.33-35].

За дослідженнями Н. Георгіаді будь-який управлінський процес здійснюється на засадах функціонального п ідходу . Функціональний п ідхід у менеджменті є сукупністю способів , прийомів і механізмів виконання функцій менеджменту в процесі управління на різних його рівнях з метою досягнення місії та цілей організації [ 3, с. 11].

У умовах сьогодення, як зазначено у [6 ], коли значно підвищується роль інновацій у розвитку підприємств стає неможливим використання старих управлінських підходів. Зумовлено це тим, що підприємство може вважатися інноваційно активним і перспективно розвиватися, якщо тенденції такого розвитку зумовлені комплексним впровадженням всіх видів інновацій: продуктових і процес них.

Підтвердження даної думки знаходимо у [1, с.8 ], де зазначається: «… розвиток виробництва повинен відбуватися паралельно з розвитком форм і методів управління. На початку економічного розвитку можуть використовуватися моно проекти і порівняно прості методи менеджменту. При цьому приріст складності у своєму розвитку повинне визначати підприємство, тільки за таких умов воно буде ефективним. Все це тягне за собою його ускладнення у функціональному, організаційному, мотиваційному, інформаційному відношеннях і подальшу повну реорганізацію керуючої і керованої підсистем». У праці професора Н.І. Чухрай [8, с.121-124] підтримується схожого підходу: «… пріоритети інноваційної діяльності під впливом сучасних світових мегатенденцій змінюються. Традиційно вважалося, що основним джерелом стійких конкурентних переваг є продуктові і технологічні інновації. [Однак] … вони є необхідною, але недостатньою умовою успішної підприємницької діяльності сучасної фірми. Практика сучасних відомих компаній підтверджує, що організаційно-управлінські інновації сьогодні стають джерелом успіху діяльності [підприємства] на ринку…».

Таким чином, здійснено ґрунтовний аналіз теоретичних підходів до визначення ролі процесу управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств.

Список літератури

1. Афанасьев Н.В., Рогожкин В.Д., Рудыка В.И. Управление развитием предприятия: Монография. – Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2003. – 184 с .

2. Берсуцкий Я.Г., Лепа Н.Н. Стратегическое управление: модели и методы: Учебное пособие. – Донецк: ДИЭХП, 2001.– 141 с.

3. Георгіаді Н.Г. Формування систем менеджменту на засадах функціонального п ідходу : Автореф . дис . канд. екон . наук .: 08.06.02. / Національний університет “ Львівська політехніка ”. – Львів , 1999 – 18с.

4. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / П од ред. д.э.н ., проф. Л.Н. Оголевой – М.: ИНФРА-М, 2001. –238с.

5. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. – Львів: НУ «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2002. – 228 с.

6. Курносова О.А. Процессные инновации в развитии предпреятия // Економіка ы організація управління 6 Збірник наукових праць . Випуск 1/ П ід заг . ред. П.В. Єгорова . – Донецьк . ДонНУ , Каштан, 2007. – с. 134-142

7. Макогон Ю.В., Гохберг Ю.А. Совместное предпринимательство, инвестиционный и инновационный процессы, специальные экономические зоны: Учеб . п особ . – Донецк: ДонГУ . – Кн. 3. – 1996. – 396 с.

8. Чухрай Н.І. Організаційно-управлінські інновації в економіці, що спирається на знання // Інновації: проблеми науки і практики: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.