WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н . Ніколаєнко Л.Ф.

Міжнародний слов’янський університет. Харків

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ РІВНЕМ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ І ЙОГО ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ

Початий в XX ст. процес орієнтації на якість товарів і послуг, а потім на створення систем якості для всіх аспектів життя суспільства зіткнувся зі значною різнобарвністю, такою, що не припускає однозначного визначення категорії "якість життя населення" (ЯЖН). Однак сучасне бачення конкурентоспроможності країн на світовому ринку перевіряється по чиннику ЯЖН.

ЯЖН - це складна, динамічна структура взаємозв'язків таких її складових як: якість природного середовища, якість здоров'я популяції, якість освіти і т.п. Вона припускає необхідність виявлення нових підходів до створення програм забезпечення ЯЖН і використання методів оцінки ефективності цих програм.

До явних недоліків, перешкоджаючих вирішенню проблем ЯЖН, можна віднести недостатньо відпрацьовані нормативно-правові питання у сфері оцінювання ЯЖН, слабке оцінювання цілей і напрямів розвитку регіонів, їх слабку економічну забезпеченість. Актуальною виступає проблема встановлення взаємозв’язків ЯЖН з соціально-економічним потенціалом регіону. Вирішення даної проблем вимагає проведення глибоких наукових досліджень і розробки рекомендацій при створенні окремих регіональних програм з відповідним фінансово-економічним забезпеченням, а також управлінські критерії і оцінки просування цих програм до наміченої мети – поліпшенню якості життя населення.

ЯЖН пропонуємо трактувати як задоволення інтересів і потреб людини в процесі його економічної і суспільної діяльності при збереженні внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Таке визначення ЯЖН виступає суттю не тільки економічної категорії [2-5].

На якість життя населення впливає безліч чинників, що можуть бути сформовані в наступних п'ять груп :

1) економічні,

2) політичні,

3) екологічні,

4) демографічні,

5) соціальні.

Чинники, обрані для цього дослідження, повинні мати наступні характеристики:

· бути досить універсальними, тобто поширюватися на більшість людей, що проживають у регіоні;

· бути зрозумілими для всіх і «підходящими для проведення реальної й ефективної політики»;

· бути досить гнучкими, щоб врахувати будь-які зміни в способі життя в часі і просторі;

· бути зручними для перевірки і коректування, щоб одержати порівняльні дані для різних періодів.

Прикладом такої деталізації може бути модель, подана на рис. 1.

З іншого боку чинниками ТП можуть виступати: стан ринку праці, морально-психологічний клімат, організація, оплата і стимулювання праці, рівень соціального забезпечення, трудовий стаж, досвід, ціннісна спрямованість інтересів та ін. (рис. 1). Статистичний підхід до визначення взаємодії чинників ЯЖН запропоновано в [ 1 ] . На необхідність дослідження зв ’ язків між ЯЖН і ТП вказано в [ 9 ] .

Закономірностями, що мають місце в Харківському регіоні та інших є прискорення обороту кадрів як по прийому, так і звільненню. На прискорення динаміки цього процесу прямо впливає рівень заробітної плати [ 10, с. 46 ] . Там же висуваються гіпотези проте, що:

· темпи зростання коефіцієнту обороту робочої сили і темп зростання заробітної плати характеризуються схожою динамікою;

· чим більше заробітна плата перевищує прожитковий мінімум, тим вищій коефіцієнт обороту робочої сили;

· з підвищенням ЯЖН зростає мобільність трудових ресурсів.

Щоб довести (або спростувати) вказані гіпотези, скористаємося даними збірника [ 10 ] . Зокрема, беручи динаміку руху працівників ([10], С. 50), рівень

Рис. 1. Взаємодія чинників ЯЖН і ТП

зайнятості ([10], С. 28) і рівень середньомісячної заробітної плати ([10], С . 195) за 2003 – 2006 рр., можна по-перше, підтвердити наявність впливу

середньомісячного рівня заробітної плати на зростання мобільності робочої сили – коефіцієнт парної кореляції між ними дорівнює 0,94. По-друге, регресійний аналіз показує, що в середньому за фіксованих інших обставин зростання заробітної плати на 100 грн. призводить до зростання мобільності робочої сили на 0,4 % (коефіцієнт детермінації досягає 0,89, має місце значимість оцінки параметра 0,4, незважаючи на недостатність статистичних даних). Іншими словами, у населення з ’ являється впевненість стосовно позитивності змін у суспільстві і у власному існуванні. По-третє, відносно останньої гіпотези (позитивність впливу ЯЖН на мобільність трудових ресурсів), на нашу думку, слід зауважити, що вона припускає істотне узагальнення і може формулюватися як появу чинника забезпечення трудового потенціалу відповідним рівнем якості життя населення. Останнє міркування потребує застосування більш складного наукового апарату – канонічного кореляційного аналізу оскільки кожна з досліджуваних категорій характеризується множинами ознак. Але розкриття цієї проблеми виходить за межі даної статті.

Регулярний моніторинг стану ЯЖН і ТП [6-8,11] показує, що на фоні відносного зростання рівня ЯЖН проблеми формування ТП Харківського регіону не вирішені. Досить непросто досягти збалансування попиту і працевлаштуванню робочої сили [ 10, С. 34-35 ] .

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про існування проблеми необхідності встановлення кількісних вимірювань взаємозв’язків між якістю життя населення і соціально-економічним трудовим потенціалом. Напрямком подальшого дослідження може бути побудування множинних регресійних співвідношень між окремими чинниками ЯЖН і ТП.

Література :

1. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения. – М.: ЦЭМИ, 2000. – 117 с.

2. Доклад о развитии человека за 2000 год // Программа развития Организации Объединенных Наций. – Нью-Йорк: Изд-во « Оксфорд Юниверсити пресс, Инк » , 2000. – С. 157-160.

3. Пономаренко В.С., Кизим М.О., Узунов Ф.В. Р івень і якість життя населення України: Монографія. – Х.: Вид. дім «ІНЖЕК», 2003. – 226 с.

4. Харківська область у 2005 році. Статистичний щорічник. – Х.: Гол. упр . статистики у Харк . обл., 2006. – 606 с.

5. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Державний комітет статистики України; Під ред. О.Г. Осавуленка . (Електронна версия ).

6. Садова У., Семів Л. Факторний аналіз рівня життя населення в регіоні з пониженою місткістю ринку праці // Регіональна економіка. № 2. – 2006. С. 65-75.

7. Артеменко В. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення // Регіональна економіка. - № 3. – 2005. С. 84-92.

8. Гукалова І.В. Якість життя населення: методологія аналізу та її застосування в дослідженні розвитку регіонів України // Український географічний журнал. - № 1. – 2008. – С. 48-54.

9. Торкатюк В.І., Добкін М.М., Бібік Н.В. Регіональний маркетинг – нова теорія стратегічного управління // Регіон: стратегія та пріоритети. – 2007. –Т5. – С. 103-109.

10. Праця Харківської області 2006. Статистичний збірник. – Х.: Головне управління статистики у Харківській області: № 45/01-1 від 30.06.2007, 2007. – 356 с.

11. Таряник О., Колмакова О. Основні фактори, що впливають на трудову мобільність та економічну активність населення. // Продуктивність праці. – 2007. № 3. – С. 42-50.