WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н . Ребенко В.І.

Київський національний аграрний університет

ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМІНІВ ВИКОРИСТАННЯ МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ У ФЕРМСЬКИХ МАШИНАХ

Оскільки згідно загальної теорії старіння машин [1] процес спрацювання мастильного матеріалу відповідає законам спрацювання будь-яких деталей в машинах [2], то під час експлуатації спостерігається три періоди: початковий, нормальної роботи і прискореного спрацювання [3].

Початковий етап (від моменту заміни мастильного матеріалу до моменту, коли машину можна використовувати на номінальних режимах роботи) триває недовгий час – від кількох годин до кількох днів. В цей період відбувається припрацювання мастильного матеріалу, і цей етап характеризується стабілізацією всіх елементів триботехнічної системи.

В процесі нормальної експлуатації мастильні матеріали працюють в триботехнічній системі, яка характеризується самоорганізацією. Тому в цей період відбувається поступове спрацювання мастильного матеріалу (погіршення його стану), або його експлуатаційні показники змінюються майже прямолінійно в сторону погіршення.

При достатньо тривалій роботі мастильних матеріалів у машинах досягається такий момент, коли експлуатаційні показники починають змінюватись (погіршуватись) не прямолінійно, а прискорено. Цей період характеризується прискоренням спрацювання не тільки мастильного матеріалу, а й зміщуваних ним деталей, що може привести до аварії.

Враховуючи, що під час нормальної експлуатації функціональний стан мастильних матеріалів поступово погіршується, комплексний показник зміни якості мастильного матеріалу k від напрацювання можна описати лінійним рівнянням:

k=k ₀ – a ? t,

де k ₀ – початкове значення комплексного показника якості; a – середня інтенсивність зміни показника від напрацювання; t – термін напрацювання мастильного матеріалу.

Порівнюючи фактичне k _ф і граничне k _lim значення комплексного показника якості, можна визначити ступінь використання ресурсних можливостей мастильного матеріалу:

.

Якщо функція комплексного показника якості від часу роботи має деяке розсіювання, обмежене довірчими інтервалами, а граничного значення стану мастильний матеріал досягає в момент t _lim , середній залишковий ресурс R визначається різницею:

R = t _lim – t _ф .

Використання попередньої формули дає оптимістичний прогноз, який не виключає можливості передчасного (непередбачуваного) досягнення граничного значення комплексного показника якості. Тому залишковий ресурс в разі найнесприятливішого режиму роботи слід визначати з урахуванням упереджувального ризику (t _s ) за формулою:

R = t _lim – t _ф – t _s .

За існуючими рекомендаціями заводів-виробників заміну мастильних матеріалів проводять при досягненні встановленого в паспортах машин терміну напрацювання . Проте досить часто мастильний матеріал знаходиться ще в працездатному стані і його заміна передчасна. Для більш ефективного використання мастильних матеріалів необхідно періодично оцінювати їх робочий стан і при досягненні граничного значення проводити їх заміну. Враховуючи повільну зміну властивостей мастильних матеріалів, систематичну оцінку їх робочого стану доцільно проводити в другій половині встановленого заводом-виробником терміну використання при кожному ТО-1. При цьому мастильний матеріал продовжують використовувати за умови, що до наступного ТО-1 він з певною гарантією не досягне граничного стану.

Список використаних джерел

1. Селиванов А.И. Основы теории старения машин. - М.: Машиностроение , 1980. - 408 с.

2. Ребенко В.І. Використання мастильних матеріалів при технічному обслуговуванні фермських машин. – Дисертація канд. техн. наук. – К.: 2003. – 140с.

3. Костецкий Б.И. Фундаментальные закономерности трения и износа . – К.: Знание , 1981. – 32 с.