WEB-ресурс научно-практических конференций

Шерстюк С.В.

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ АПК ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСТІ

Економіка АПК Харківського регіону сьогодні вкрай потребує іноземних інвестицій на придбання нових ефективних технологій, що дозволить розширити збут продукції за кордоном. При цьому значно підвищується роль експортоорієнтованої діяльності АПК. Інтеграція економіки АПК Харківського регіону до СОТ є фактором економічного росту і підвищення ефективності виробництва.

Всебічний аналіз позитивних та негативних процесів протягом останніх шести років дозволяє винести з практики експортоорієнтованої діяльності АПК Харківського регіону певні «уроки», зробити висновки щодо теорії та методології експорту та дати об‘єктивну оцінку попередній стратегії та організації експортоорієнтованої діяльності АПК Харківського регіону.

За даними, які підготовлені на основі інформації Держмитслужби України, протягом 2006р. підприємства Харківської області експортували продукцію до 104 країн світу. Експортні поставки складали 888,6 млн. дол. США, що на 23,2% більше, ніж у 2005р..

У 2006р. експортні операції здійснювали 899 підприємств регіону.

Провідне місце в зовнішньоторговельних операціях області займали підприємства та організації м. Харкова (80,4% від загального обсягу експорту області). Серед міст та районів області найбільші обсяги експорту товарів припадали на м. Куп’янськ, м. Лозова та Харківський, Балаклійський , Дергачівський райони.

Експорт товарів до країн СНД у 2006р. складав 672,9 млн .д ол., до інших країн світу – 215,8 млн.дол. Обсяги експорту товарів до країн СНД, порівняно з 2005р., збільшились на 32,7%, до інших країн св іту зросли лише на 0,6% .

Що стосується експортоорієнтованої діяльності підприємств АПК, то в 2006 і 2007р.р. спостерігається тенденція збільшення експорту зернових культур, овочів та плодів. Так, експорт овочів та коренеплодів у 2007р. збільшився на 85% порівняно з 2006р. і на 88% порівняно з 2005р., й становив 6128,7 тис. дол. США. Експорт їстівних плодів, горіхів та цитрусових в 2007р. склав 832,5 тис. дол. США, що майже в 4 рази більше за попередній рік.

Одночасно спостерігається тенденція зменшення експорту продукції тваринництва, а саме: зменшення експорту молока та молочних продуктів на 604,18 тис. дол. США в 2006р. порівняно з 2004р. Критична ситуація й по експорту м‘яса та інших продуктів тваринного походження, який становив в 2007р. лише 28, 3 тис. дол. США.

Отже, харківським виробникам м‘яса та інших продуктів тваринного походження важко конкурувати на світових ринках м‘ясної продукції, оскільки в більшості західних країн виробники отримують дотації від уряду. Це практично ставить АПК Харківського регіону у невигідні умови, знижує конкурентоздатність вітчизняної м‘ясної продукції на зовнішніх ринках та потребує державної підтримки. Такий стан притаманний майже всім основним видам стратегічних продуктів.

Країни-експортери продукції АПК значно зменшують ціни на власну продукцію порівняно з їх реальною вартістю, використовуючи експортні субсидії, знижки крупно-оптових покупців, а також розпродаж за зниженими цінами продовольчих запасів.

Вступ до СОТ може становити реальну загрозу для експортоорієнтованої діяльності АПК Харківського регіону. По-перше, через нестачу фінансових ресурсів на оновлення основних засобів виробництва буде відбувається зниження якості продукції АПК. По-друге, необхідно продумати реальні шляхи стримання росту безробіття, тому політика держави повинна бути направлена впровадження активних програм зайнятості, особливо в аграрному секторі. По-третє, внаслідок просування на наш ринок відносно дешевого але часто неякісного продовольства потерпають не лише українські виробники аналогічної продукції, але й кінцеві споживачі, тобто населення України, що є неприпустимим.

Крім того, основною перешкодою для просування агропромислової продукції на міжнародні ринки, є невідповідність українських та міжнародних стандартів якості. Особливо це стосується виробництва молокопродуктів (молока, вершкового масла, сиру тощо), бо у відповідності до міжнародних стандартів виробник молоко продукції може реалізувати та експортувати молокопродукти до іншої країни, за умови відповідного підтвердження якості сировини, що відповідає міжнародним стандартам якості.

До того ж, найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 49,7%, Казахстану – 7,1%, Білорусі – 6,7%, Грузії – 2,9%, Пакистану – 2,6%, Азербайджану – 2,5%, Польщі – 2,4%, Молдови – 2,3%. Експортоорієнтована діяльність підприємств Харківської області, в тому числі й АПК, спрямовані на Російську Федерацію та інші країни СНД.

Необхідно також усвідомлювати, що вигоди від СОТ приходять у більш віддаленій перспективі порівняно із соціально-економічними втратами, які наступають значно швидше.

Що стосується ризиків від членства України у СОТ, то до найбільших можна віднести поступове (приблизно у продовж 6 років) зменшення рівня захисту внутрішнього агропродовольчого ринку. Але, безперечно, що приєднання до СОТ є важливим кроком на шляху інтеграції України у світові економічні структури.