Ярош Ю.М.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського торговельно-економічного університету

Стан і перспективи розвитку безготівкових розрахунків в Україні

Банки та інші фінансово-кредитні інститути як фінансові посередники на ринку грошей і капіталів здатні забезпечити своєчасне і необхідне зустрічне покриття потреби в оборотних ресурсах та інвестиціях тимчасово вільними коштами інституційних секторів економіки. Серед них кошти населення, так званих домогосподарств, і запозичення є домінуючими [6]. Звідси, об’єктом дослідження обрано безготівкові розрахунки в Україні, тому що саме майбутнє – за безготівковими платежами. Кількість готівки в обігу асимптотично прямуватиме до нуля.

Пріоритетний розвиток банківської системи і становлення інших кредитно-фінансових інститутів відіграє ключову роль у формуванні ринків грошей і капіталів через механізми та інструменти банківських і небанківських послуг фінансового характеру. Проте сьогодні ці ринки ще не настільки розвинені як в Польщі чи Угорщині, а щодо Франції, Німеччини, Бельгії та інших країн відставання є доволі контрастним [8].

Слідуючи із вищезазначеного випливає проблема , а саме – оцінити ступінь відмінності організації безготівкових розрахунків в Україні від інших країн та перспективи їх розвитку.

За цих обставин можна вважати, що постановка проблеми є актуальною тез з позиції сьогодення, як деякий огляд і бачення перспективи у цивілізованому реформуванні економіки України. Зв’язок проблеми з науково практичним завданням полягає у розкритті можливостей комерційних банків щодо гнучкого і адекватного реагування на кон’юнктурні запити підприємців у веденні сучасного бізнесу в Україні та за кордоном.

Розглянувши методологічну і теоретичну основу, а саме: Закон України «Про банки та банківську діяльність», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», нормативні акти Національного банку України, економічна література з питань банківської справи, аналітичні, економіко-математичні, статистичні збірники, матеріали періодичної преси, статистичні методи дослідження [1,2,3]; можна сформулювати мету дослідження - розкрити сучасний стан безготівкових розрахунків в Україні та вказати на перспективи його розвитку. Для цього необхідно вирішити наступні завдання:

- критично оглянути стан ринку банківських послуг в Україні;

- розглянути найперспективнішу форму безготівкових розрахунків;

- дати оцінку стану і перспективам розвитку безготівкових розрахунків в Україні.

Дослідження інформаційних джерел (економічних, законодавчих і нормативних) дало змогу узагальнити та систематизувати важелі співвідношення готівкових і безготівкових коштів, які функціонують на даному етапі розвитку світової економіки (ступінь легалізації економіки, ступінь довіри до банківської системи, мета політики держави щодо регулювання грошової маси й ін.) [11].

Систематизувавши основні проблеми подальшого розвитку системи безготівкових розрахунків у національній економіці України, можна виділити такі:

1) оптимізація форм і способів безготівкових розрахунків, їх організації; вибір раціональніших у певних економічних умовах форм розрахунків, які давали б найбільший ефект;

2) інтенсифікація і прискорення розрахунків;

3) удосконалення захисту інструментів безготівкових розрахунків від можливих зловживань;

4) підвищення самостійності господарських суб’єктів за умови досконалої організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті [13].

За результатами аналізу встановлено, що серед різних форм розрахункових документів, що використовуються під час розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, найбільшу питому вагу (95 %) займають платіжні доручення, а такі форми безготівкових розрахунків, як розрахунки за допомогою чеків, банківських пластикових карток, акредитивів майже не використовуються [4].

А от у США, Канаді, Великобританії, Італії, широкий розвиток одержала система чекових розрахунків. У деяких країнах Європи (Австрії, Бельгії, Угорщині, Голландії, Німеччині, Швейцарії та інших) набули поширення жиророзрахунки, що являють собою систему безготівкових розрахунків за допомогою дебетових і кредитових доручень, переданих по системах міжбанківського і поштового зв’язку. При системі жиророзрахунків платник виписує наказ про зняття грошей з його рахунка і перекладі їх на рахунок одержувача. За своїм характером жиророзрахунки подібні до чекової форми безготівкових розрахунків.

Отже, безготівкові розрахунки здійснюються на основі письмових розрахунково-грошових документів: платіжних доручень, розрахункових чеків, акредитивних заяв, вимог-доручень, реєстрів та інших платіжних документів. Форми розрахунків між платником та продавцем визначаються угодою між ними. Для кожного з них характерна єдина в масштабах країни форма, сувора стандартизація, кодифікація реквізитів.

Виходячи з цього, перспективним методом розвитку безготівкових розрахунків, може стати створення банківської системи в мережі Інтернет , тобто об’єднання в одну систему «віртуальних» та реальних переказів. Нова система дасть змогу клієнту не виходячи з дому переказувати кошти на рахунок контрагента, та одночасно отримувачу зафіксувати прийняття грошей, хоча фактично їх на рахунку ще не буде.

Аналізуючи все вище зазначене можна зробити висновок тез , що Україна є країною, яка досягла вагомих успіхів в розвитку безготівкових розрахунків.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" . – / http :// www . rada . kiev . ua

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999р . – http :// www . rada . kiev . ua

3. Інструкці я про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. – http :// www . rada . kiev . ua

4. Банківська справа: Навч. посібник / За ред. Р.І.Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.

5. Банківські операції: Підручник / Під ред. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384с.

6. Барановський А. Рынок банковских услуг в Украине // Финансовая Украина. – 2005. – № 28. – С.44.

7. Дзюблюк О.В. Про деякi напрямки розвитку ринку банкiвських послуг в Українi // Фiнанси України. – 2004 – №1.– С. 86-91

8. Зайцев О. Мировой частн ый банковский бизнес: перемены неизбежны // Банковская практика за рубежом. - 2000. – № 9. – С.74-77.

9. Зайнулин М. Перспективы внедрения Интернет-банкинга // Банковские технологии . – 200 6 . – №7-8. – С . 54-60

10. Макарова Ю. Кредитные системы в Internet // Финансовая консультация. – 2005 . – №25. – С . 20.

11. Науменкова С. Ринок фінансових послуг: основні тенденції розвитку // Вісник НБУ. – 2000. – № 1. – С.36-43.

12. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2006 рік// Вісник НБУ. – 2006. – № 3. – С.2-7.

13. Ревун В. Проблеми функціонування комерційних банків // Вісник НБУ . – 2005 . – № 7 . – С.30-34.