WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.б.н . Котляренко Л.Т.

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Організація самостійної роботи студентів при вивченні медичної біології

Сучасне оновлення змісту медичної освіти вимагає підвищення ефективності навчальної діяльності студентів. У загальній системі підготовки медичних працівників медична біологія є самостійним напрямком, який має свою логіку побудови, своє коло питань, свою методологію. Тому важливо продумати такі форми й методи її організації, які б забезпечили високу пізнавальну активність студентів, дали можливість підвищити їх рівень знань і умінь. Цьому сприяє застосування самостійної роботи в позааудиторний час. Це пов’язано із зростаючим потоком наукової інформації, з одного боку, і скороченням навчальних аудиторних годин – з іншого. Останнє зумовлено в певній мірі реорганізацією структури вищих навчальних закладів, що проявляється у введені в навчальні плани ряду нових предметів гуманітарного спрямування.

Медична біологія в системі медичної освіти належить до фундаментальних навчальних дисциплін. Вона вивчається на всіх факультетах медичного університету: медичному (165 годин), стоматологічному (135 годин), фармацевтичному (108 годин). На кожному з цих факультетів значна частина навчальних годин із загальної кількості виділяється на самостійну позааудиторну роботу студентів, а саме на медичному (55 годин, що становить 33 %), стоматологічному (55годин, що становить 40 %), фармацевтичному (52годин, що становить 48 %). Керівництво й контроль виконання студентами самостійної роботи здійснюється викладачем.

Самостійна позааудиторна робота студентів, як і кожний вид навчальної роботи, потребує методичного і матеріально-технічного забезпечення. Згідно кожної теми, яка розглядається на теоретичних заняттях деякі питання виносяться на самоопрацювання . Відповідно до них розробляються методичні рекомендації для вивчення цих тем чи вирішення завдань, які напрямлені допомогти студенту в правильній послідовності з як найменшою затратою часу на його виконання. Всі теми забезпечуються відповідним ілюстративним матеріалом (таблиці, препарати, прозірки , експонати біологічного музею).

Самостійна робота застосовується різних типів. У методичних рекомендаціях, крім алгоритму виконання даної самостійної роботи, ще й обов’язково вказуються питання чи вправи для самоконтролю. Викладачі надають допомогу студентам у роботі над джерелами інформації. Адже роль викладача полягає у тому, щоб навчити студента працювати з різними джерелами інформації (підручники, методичні вказівки, довідники, монографії та ін.), активізувати його пізнавальну діяльність, розвивати готовність до самоосвіти. Тільки такий підхід може забезпечити набуття студентами міцних теоретичних знань і формування практичних навичок. Контроль самостійної позааудиторної роботи студентів здійснює викладач на практичних заняттях шляхом усного або письмового опитування.

Питання самостійної роботи обов’язково включені в різноманітні форми та методи перевірки знань студентів: усне, письмове опитування, у тестових завданнях, вправах і задачах, ситуаційних задачах, а також висвітлюються у формі виступів, які сприяють виникненню наукової дискусії. Доцільним видом самостійної позааудиторної роботи студентів, як показує практика, є написання студентами рефератів, з якими вони у стислій формі виступають на практичних заняттях або в розширеній – на науково-навчальній конференції. Проведенню таких конференцій передує клопітка індивідуальна робота викладачів зі студентами. Така праця має значний позитивний результат, коли доповідачі виступають зі своїми доповідями на навчально-наукових студентських конференціях. Окремі з них, які були зроблені на високому науковому і методичному рівні, а також одержали схвальні відгуки як з боку викладачів, так і з боку аудиторії рекомендуються для участі в наукових форумах студентів і молодих вчених.

Самостійна позааудиторна робота студентів – важлива форма навчального процесу, але не основна. Основною формою є самостійна робота, яку організовує викладач і яка здійснюється на практичному занятті. Методичні вказівки для практичних занять містять програму самостійної роботи, де вказані мета заняття, програма самопідготовки студентів, в якій перераховані основні та конкретні питання теми, зміст практичних робіт і методика їх виконання, ситуаційні задачі, джерела інформації. На виконання практичних завдань передбачено 50-60 хвилин на кожну тему. Студент має чітке уявлення про вид контролю за виконання як теоретичної, так і практичної частини заняття. Результати виконаної ними роботи оцінюються.

У зв’язку з впровадженням в Україні тестової програми «Крок», розроблені й використовуються в навчальному процесі тестові завдання, які містять клінічну ситуацію. Такого типу тестові завдання обов’язково включені при опитуванні студентів для визначення вихідного рівня знань. На сьогодні ми здійснюємо оцінювання вхідного рівня знань студентів шляхом комп’ютерного тестування за допомогою внутрішньої електронної системи Intranet напередодні проведення даного заняття. Студенти проходять таке тестування позааудиторно й отримують зразу ж свій результат. Залежно від отриманої ними оцінки, вони мають можливість підкорегувати свої знання з даної теми. Тому викладач, коли йде на заняття до таких студентів також може вибрати саме ті методи та форми, які допоможуть підвищити засвоєння даного матеріалу.

Набутий досвід показав, що застосування самостійної роботи в позааудиторний час допомагає формуванню в студентів вміння отримувати знання шляхом саморозвитку, що є однією з умов підготовки медичного фахівця сучасного типу. Для досягнення цієї мети доцільно застосовувати проблемні питання та задачі, які вимагають тривалого пошуку, використання додаткової літератури, що сприяє розвитку творчої пізнавальної діяльності й формуванню наукового світогляду. Таким чином, на основі засвоєння основ сучасних уявлень про життя здійснюється розкриття загальнобіологічних закономірностей у виникненні й розвитку захворювань і їх профілактики.