WEB-ресурс научно-практических конференций

Сорокіна С.І.

Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини

Азотфіксувальна активність та інтенсивність фотосинтезу сої за дії гербіцидів

У вирішенні проблеми кормового і харчового білка серед бобових культур важливе місце займає соя, зерно якої є джерелом великої кількості цінного протеїну, олії, біологічного азоту. Останнім часом соя розглядається і як джерело біопалива. Площі під посіви сої в Україні постійно збільшуються, заплановано у 2010 році посіви цієї культури довести до 1-1,2 млн. га, а виробництво соєвих бобів до 1,5-2 млн. т. [3].

Однією з проблем при вирощуванні сої є захист її від бур’янів, оскільки соя є дуже чутливою до їх негативного впливу протягом всього вегетаційного періоду. На посівах сої розвивається понад 50 видів бур’янів, втрати врожаю від них можуть сягати 30-50%.

Для застосування в посівах сої зареєстровано ряд гербіцидних препаратів з різними механізмами фітотоксичності , зокрема, грунтові : похідні хлорацетанілідів , динітроаніліну ; повсходові : інгібітори ацетолактатсинтази , інгібітори транспорту електронів у фотосистемі 2, інгібітори ацетил-КоА карбоксилази . Проблема у тому, що, по-перше, окремі гербіцидні препарати не забезпечують ефективне контролювання всього спектру видів бур’янів, по-друге, навіть грунтові препарати неспроможні забезпечити захист посівів сої протягом всього вегетаційного періоду, по-третє, окремі гербіциди мають недостатню селективність і тому в певних умовах можуть негативно впливати на культуру, а деякі, зокрема півот , на наступні у сівозміні культури.

Застосування комплексів та сумішей гербіцидів дозволяє розширити спектр контрольованих видів бур’янів. Однак мало вивченим залишається питання щодо можливих змін селективності при комплексному застосуванні гербіцидів. В зв'язку з цим, метою даної роботи було вивчення впливу окремих гербіцидів та їх сумішей, які відзначаються підвищеною ефективністю знищення бур'янів, на продуктивний процес сої. Для досягнення цієї мети визначали динаміку змін азотфіксувальної активності та фотосинтез сої за дії окремих гербіцидів та їх сумішей. Для вивчення було обрано наступні препарати: зенкор ( метрибузин ), трефлан 480 ( трифлуралін ), дуал голд (S- метолахлор ), півот ( імазетапір ), хармоні ( тифенсульфуронметил ), центуріон ( клетодим ), а також суміші зенкору з трефланом 480 та дуалом голд , хармоні з центуріоном. За ідентичною схемою було закладено вегетаційний та польовий досліди. Гербіциди зенкор , трефлан , дуал голд , та їх суміші вносили у грунт після висівання насіння сої, до появи сходів; гербіцидами хармоні , півот , ланселот та їх сумішшю обробляли вегетуючі рослини у фазі 2-х листків у сої.

Насіння сої стерилізували 70% етанолом, промивали водою, інокулювали штамом бульбочкових бактерій 634б. Активність азотфіксації визначали загальноприйнятим ацетиленовим методом модифікованим у лабораторії симбіотичної азотфіксації Інституту фізіології рослин і генетики НАН України [2]. Інтенсивність фотосинтезу визначали за газообміном СО ₂ , який вимірювали за допомогою інфрачервоного оптикоакустичного газоаналізатора C. Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу [1].

У результаті проведених дослідів показано, що застосування зенкору , трефлану , дуал голду на початку вегетації відчутно пригнічувало азотфіксувальну активність кореневих бульбочок сої, тоді як у варіантах, де вносили суміші ( зенкор + трефлан та зенкор + дуал голд ) азотфіксувальна активність кореневих бульбочок сої була на рівні контролю. Навпаки суміш гербіцидів хармоні+ланселот , в порівнянні з окремим застосуванням цих препаратів знизила азотфіксувальну активність кореневих бульбочок сої.

У ході проведених вегетативних дослідів показано залежність інтенсивності фотосинтезу сої під впливом гербіцидів та їх сумішей. У фазі 3-х справжніх листків у сої вищу, ніж у контролі інтенсивність фотосинтезу виявили у рослин на варіантах, де вносили окремі гербіциди ланселот та хармоні . В той же час, застосування суміші хармоні+ланселот негативно вплинуло на інтенсивність фотосинтезу, практично зменшило його інтенсивність на 90%. Зенкор як при окремому внесенні, так і при застосуванні у суміші з трефланом інгібував інтенсивність процесу фотосинтезу. На згаданих варіантах рослини мали ознаки фітотоксичної дії препарату у вигляді пожовтіння листкової пластинки. Рослини, вирощені на варіанті, де застосовували дуал голд характеризувалися найвищим рівнем інтенсивності фотосинтезу. Застосування суміші дуал голд + зенкор значно покращило цей показник у порівнянні з варіантом, де був застосований тільки зенкор .

Отримані результати свідчать, що застосування сумішей хармоні з грамініцидами може призвести до суттєвого пригнічення рослин сої. Серед досліджених сумішей тільки суміш дуалу голд з зенкором відзначалася більшою селективністю по відношенню до сої, ніж окремі гербіцидні препарати.

Література:

1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта . – М.: Агропромиздат , 1985. – С. 315.

2. Крикунець В.М. ацетиленвідновлювальний метод у дослідженні фізіології бобово-ризобіійового симбіозу // Физиология и биохимия ккультур . растений . – 1993. – 5, №2. – С. 419-430.

3. Музиченко О. Соєвий прорив // Пропозиція. – 2005. – №8/9. – С. 34-36.