WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Деречинський Ю.Н., Крикливець Д.О.

Автомобільно-дорожній інститут ДонНТУ ( м.Горлівка )

К ПИТАННЮ ПРО ІННОВАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

Сьогодні, внаслідок швидкого розвитку нових технологій для врахування постійних змін у смаках споживачів підприємство не може сподіватися лише на вже існуючі товари, якщо воно хоче утримати свої ринкові позиції та рівень прибутковості.

Ринковий успіх та прибутковість промислового підприємства насамперед залежить від того,як фірма ставиться до розвитку нових продуктів. Виникає потреба у модифікації вироблюваних товарів, розробки нових товарів та успішного запуску їх у виробництво. Як показує аналіз сучасної економічної ситуації,підприємства можуть досягти високих результатів за допомогою систематичного та цілеспрямованого новаторства, освоєння нових видів товарів та нових ринків організації виробництва..

Проблеми,що підштовхують фірми до пошуку,розроблення і впровадження інновацій,спричинені неперервним розвитком науки і техніки, появою нових знань, які формують нові потреби і пропонують кращий спосіб їх задоволення. Усвідомлення того, що відсутність належної уваги до інноваційної діяльності гальмуватиме розвиток фірми, призведе до технологічного відставання, ослабить її ринкові позиції, є постійним стимулом для керівництва. Тільки шляхом систематичного новаторства, цілеспрямованого і організованого пошуку змін і аналізу можливостей, які надає середовище господарювання, своєчасного й обґрунтованого залучення нововведень можна постійного поліпшувати діяльність організації, підвищувати її престиж і конкурентоспроможність.

Термінологічний аналіз показує, що існують різні підходи до визначення такої категорії як „інновація”.

Уперше термін „інновація” запровадив австрійський економіст Й.Шумпетер, який казав про капіталовкладення у впровадження нових продуктів, при цьому пояснював верхню,поворотну точку кожного циклу зменшенням „потоку іноваторів” при зникненні підприємницького прибутку. Йому же належить і перша класифікація інновацій, яка стала класичною і використовувалася до кінця 60-х років ХХ століття. Економіст відокремив п'ять типів інновацій:

· виробництво невідомого споживачем нового продукту або продукту з якісно новими властивостями;

· упровадження нового засобу виробництва, в основу якого покладено нове наукове відкриття або новий підхід щодо комерційного використання продукції;

· освоєння нового ринку збуту певною галуззю промисловості країни, незалежно від того,існував цей ринок раніше чи ні;

· залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів, незалежно від того, існували ці джерела раніше чи ні;

· упровадження нових організаційних форм.

На думку П.Завліна найважливішою ознакою інновації в умовах ринкового господарювання повинна виступати новизна його споживчих властивостей [ 1 ] .

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про інноваційну діяльність” [ 2 ] , інновації - це новостворені (застосовані) й (або) вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно - технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Зміст категорії „інновація” поступово змінюється. Раніше введена категорія встановлювала, що це „кінцевий результат”. Методологічно і практично доведено,що економіка - велика динамічна система, яка не знає абсолютних кінцевих результатів. Тому інновації - це процес отримання знань і практичного їх упровадження [ 3 ] .

На сучасному етапі інновації класифікують за різними ознаками. Для визначення перспективних нововведень, реалізація яких має сприяти подальшому розвитку підприємства,для впорядкування процесу пошуку і залучення новацій існує детальніша класифікація. Її особливість полягає в тому, що залежно від критерію одні й ті ж самі нововведення можуть бути віднесені до кількох видів. Класифікаціонними ознаками інновацій виступають :

· сфера діяльності підприємства;

· рівень об'єктивного та суб'єктивного сприйняття;

· зміст діяльності;

· інтенсивність інноваційних змін;

· причини виникнення.

Керівництву підприємства завжди важливо знати, який вид інновацій принесе більшу вигоду.Зогляду на це воно мусить брати до уваги різні обставини:гостроту конкурентної боротьби, вибагливість споживачів і рівень їхніх доходів, ресурсні можливості й конкурентні позиції підприємства тощо.

Врахування інтересів споживача особливо важливе для продуктових інновацій. Слід ретельно вивчати споживчий ринок і тенденції його зміни.

Як правило,більша корисність очікується від продукту-інновації, що є новим для виробника й споживача. Для споживачів продукція вважатиметься новою, якщо вони попередньо з нею не знайомі й досі задовольняли відповідну потребу в інший спосіб або якщо сама потреба спровокована появою цього продукту. А для підприємства продукція буде новою, якщо вона пройшла всі стадії інноваційного процесу. За обох зазначених умов продукцію можна вважати абсолютно новою. Однак прийняття рішення щодо залучення у виробничий чи обслуговуючий процес конкретної новинки здійснюється не лише з огляду на абсолютну новизну, а й з погляду доцільності та економічної вигідності її впровадження на підприємстві, на ринку для групи споживачів.

Поняття „інновація” та „інноваційний процес" є близькими за змістом,але не є тотожними.

Інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання в інновацію,тобто послідовний ланцюг подій,у ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту,технології чи послуги і поширюється при практичному використанні. Інноваційний процес не закінчується впровадженням-першою появою на ринку нового продукту чи послуги,доведенням до проектної потужності нової технології. Цей процес не переривається і після впровадження, тому що в міру поширення (дифузія) нововведення удосконалюється,робиться більш ефективним, здобуває нові споживчі властивості. Таким чином,цей процес спрямований на створення необхідних ринків продуктів, технологій чи послуг і здійснюється в тісній єдності із середовищем: його спрямованість,темпи,мета залежать від соціально-економічного середовища в якому він функціонує й розвивається [ 4 ] .

Таким чином можна зробити висновок, що інноваційний процес - це динамічний процес зміни одного типу інновацій іншими типами,що також охоплює у рамках нововведення діяльність зі створення, впровадження та використання нового знання. Основою інноваційного процесу є процес створення й освоєння нової техніки (технологій).

Література:

1. Василенко В.О.,Шматько В.Г.Інноваційний менеджмент: Навч . посібник/За ред.. В.О.Василенко. – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. - 440 с.

2. Закон України „Про інноваційну діяльність”/ Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно-правових актів. У 3-х томах. Укладачі: За заг.ред.Костицького В.В. - Т. 1. - К., 2003. - С. 35-55.

3. Дорофиенко В.В. Колосюк В.П. Менеджмент в научно-технической деятельности: Учеб . пособие . - Х.: Основа,1999. - 153с.

4. Дэй Д. Стратегический маркетинг. - М.: ЭКСМО-Пресс,2002. - 640 с.