WEB-ресурс научно-практических конференций

Гуренко А.В.

Донецький інститут залізничного транспорту

ПЕРЕВАГИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ НАУКОЄМНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Суттєві зміни в сферах суспільного життя поступово впливають на розвиток науково-технічного потенціалу України. Складно уявити українську економіку без наукового сектора. Наука являє собою систему знань, що дозволяє прогнозувати й перетворювати предмети і явища в суспільстві. Вона виступає як засіб дослідження та розробки об'єктів техніки, удосконалення форм і методів організації та управління процесом виробництва, споживання або експлуатації.

На сучасному етапі розвитку країни активізація наукової діяльності є одним з визначальних факторів структурної перебудови та прискорення економічного зростання. Сьогодні Україна має достатній власний інтелектуальний рівень, що дає можливість розвивати високі технології. Але приймаючи до уваги показники чисельних досліджень та розробок, слід відзначити, що ситуація в Україні у сфері науки на фоні закордонних країн не досконала [1]. Це пояснюється загальним зниженням фінансування, масштабним відтоком кадрів та інших обставин. Розмір державного фінансування на фундаментальні науки не достатній, а приватний капітал зосереджено в областях, де прибуток дається порівняно легко, у тому числі в добувній промисловості, чия продукція затребувана на світовому ринку.

Подолання проблем у розвитку фундаментальних наук можливо у випадку фінансової й політичної стабільності держави, при цьому приватний капітал буде розвивати та зміцнювати конкурентні позиції українських підприємств.

Україна на рівні держави створює умови щодо розвитку науки та наукоємних підприємств. Про це свідчить Закон України « Про наукову і науково-технічну діяльність», що визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери [3].

Державна підтримка підтверджується прийняттям Закону України « Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій». Комплексна програма спрямована на запровадження моделі сталого економічного зростання вітчизняних підприємств шляхом удосконалення структури їх основного капіталу та інтенсивного інвестування високотехнологічного виробництва [4].

Програма розвитку наукоємних технологій поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від розміру та форми власності (вел икі, малі та середні підприємства). Основними напрямами діяльності наукоємних підприємств є: енергетика, інформатика та електроно-обчислювана техніка, фармацевтика та медицина, виробництво й переробка металу та інших базових матеріалів, автомобілебудування.

Значний вклад в розвиток наукової діяльності вносять малі та середні підприємства. Гнучкість, можливість мобільно реагувати на швидкі зміни кон’юнктури й вимоги ринку дозволяють малим підприємствам забезпечувати ринок новітньою технікою, технологіями та прогресивними розробками. Отже наукоємні малі та середні підприємства мають значні перспективи розвитку.

Керуючись державною програмою розвитку малого підприємництва в Україні, у частині матеріально-технічної та інноваційної підтримки передбачається залучення суб'єктів малого підприємництва до участі у реалізації державних науково-технічних програм, проведення науково-технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності на пільгових умовах. Реалізація зазначених заходів програми дає змогу створювати умови для збільшення випуску наукоємної продукції, підвищує технічний рівень і якість продукції малих підприємств, посилює їх роль у розвитку науково-технічного потенціалу. 

Однак, слід підкреслити, що діяльність малих та середніх підприємств зіштовхується з низкою проблем. Комплексне прискорення розвитку науки суттєво впливає на ріст науково-технічної інформації. Інтенсивний ріст обсягів інформації при традиційних методах зберігання, пошуку та переробки тягне за собою ряд негативних наслідків: збільшення повторюваності однотипних науково - технічних розробок, обмеження сфери можливого використання результатів виконаних робіт, простежується більш високі темпи росту витрат на виконання наукової діяльності у співвідношенні до відповідного росту обсягів науково-технічної інформації.

Підтвердженням вищенаведеного є той факт, що малі та середні підприємства функціонують у складній системі ринкових відносин. На характер відповідних відносин впливають не тільки постачальники, покупці, торгівельні посередники, а й конкуренти, фінансові установи, настрой суспільної думки, активні групи (асоціації, партії), економічні, науково-технічні, політичні фактори. Така різноманітність відносин і джерел інформації не завжди дозволяє підприємствам сформувати цілісну картину даних, які сприяли б ефективному процесу організації, управління і контролю науково-технічної діяльності. Більшість малих та середніх підприємств володіють значною кількістю інформації, яка створюється у різний час різними джерелами, однак значна частина інформації найчастіше не документується й не формується в певних базах даних, а як правило, використовується частково окремими особами або підрозділами [2].

Приймаючи до уваги виключне значення процесу упорядкування науково-технічної інформації слід відзначити, що найважливішим елементом стає організація науково-технічних розробок та автоматизація наукових досліджень. На думку автора, підвищенню рівня інформаційного забезпечення малих та середніх наукоємних підприємств буде сприяти використання потенційних можливостей інформатизації.

Прийнята на державному рівні програма інформатизації становить комплекс взаємопов'язаних окремих завдань інформатизації, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури підприємств за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних, інформаційних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності малих та середніх наукоємних підприємств.

Отже державна підтримка має суттєві переваги та дозволяє всебічно розвивати науково-технічну діяльність, модернізувати та оновлювати технологічне виробництво, розвивати інформаційну інфраструктуру малих та середніх наукоємних підприємств.

Література:

1. Статистичний збірник наукової та інноваційної діяльності у Донецькій області за 1995, 2000, 2004-2006 роки // Головне управління статистики у Донецькій області. – 2007. – 564с.

2. Гуренко А.В., Чернобай О.В. Передумови розвитку інформаційного ринку та його вплив на підприємства малого та середнього бізнесу // Зб. наук. праць ДонДУУ : “Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки”: Серія “Економіка”. – Т. VIII, вип.91. – 2007. – С. 76-81.

3. Закон України “Про науково-технічну інформацію” / Верховна рада України. – Офіц . вид. – К.: Парлам . вид-во , 2003. – 205с. – (Бібліотека офіційних видань).

4. Закон України “Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих науко ємних технологій” / Верховна рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1676-15.