WEB-ресурс научно-практических конференций

Лебідь Н.В.

Одеський національний політехнічний університет

Розвиток та актуальні питання інноваційної діяльності університету

В наш час суспільство стає свідком нових зовсім радикальних змін у галузі науки й знань, які можна, безсумнівно, охарактеризувати як глобальну науково-технічну революцію, у зв'язку з якої нашому суспільству, а, отже, й науці, теорії й практиці необхідні, властиві даним тенденціям, радикальні зміни. Характерною рисою нашого часу є повсюдне й практично одночасне поширення нових ідей і технологічних розробок, рушійною силою при цьому є інноваційний характер розвитку, що базується на наукових досягненнях, швидкому освоєнні нових технологій і ефективному керуванні.

Постіндустріальний розвиток поставило досить складну й багатопланову проблему: не просто використовувати окремі результати наукових досліджень у практиці, але забезпечити наукову основу технологічних інновацій, систематично включаючи їх у сірку виробництва.

Як відомо університет виступає одним з найважливіших і невід'ємних так званих «постачальників» інновацій і нововведень внаслідок постійно проведеної науково-дослідної діяльності всередині даної структури. Саме тому університет повинен розглядати інноваційну діяльність як один з основних напрямків функціонування. На жаль, останнім часом інноваційні розробки, створені саме в рамках університетів, не користуються популярністю на ринку інновацій в Україні, хоча дані процеси інтеграції наукових розробок університетів широко поширені як у Європейському співтоваристві, так і у світовій практиці в цілому.

Темпи і якість економічного росту держави прямо залежать від проведеної політики й обраної стратегії розвитку інтелектуального потенціалу держави.

Україна як держава, що традиційно поставляла багато передових технологій на світовий ринок, не повинна забувати про таке потужне потенційне джерело інноваційних ідей і розробок як університет. Однак у цей час дані структури зазнає колосальну недостачу фінансування з боку саме держави.

У цей час все-таки простежується структурна перебудова економіки України, орієнтована на використання інтелектуальних ресурсів і розвиток високотехнологічних виробництв на противагу матеріало- та енергоємним виробництвам, що припускає створення умов для безперервного відновлення технологій і продукції, росту освітнього рівня й удосконалювання керування шляхом інновацій, заснованих на новітніх наукових знаннях.

Внесок української науки в рішення економічних проблем і розвиток суспільства в цілому залежить не тільки від обсягів фінансування, але й від ефективності використання вкладених у неї коштів. Необхідно відзначити, що в постійному скороченні коштів на сферу "Наука й наукове обслуговування" є частка провини й самої науки. Зараз ситуація така, що прикладна наука не може досить швидко адаптуватися до нових умов, а промисловість - використовувати наявні науково-технічні й технологічні розробки. Між наукою й промисловістю існує певний розрив, якому необхідно ліквідувати.

Як відомо, науку можна розділити на академічну й прикладну. Перша потребує державної підтримки, тому що сама заробляти гроші не може, але підживлює іншу. Прикладна ж наука повинна бути реальною продуктивною силою, але для цього її необхідно націлити на одержання конкретного результату, а вкладені в неї кошти - використовувати максимально ефективно.

Найбільш раціональна витрата коштів на стадії практичної реалізації досягнень прикладної науки забезпечує інноваційна діяльність.

Однієї із ключових проблем є організація взаємодії двох найважливіших сфер діяльності - науки й виробництва. Міжнародний досвід інноваційної діяльності свідчить про розмаїтість форм і методів, застосовуваних залежно від політики держави в області науково-технічного прогресу й взаємодії розроблювачів науково-технічної продукції й виробників.

У зв'язку з перерахованими вище тенденціями виникає необхідність в організації правильного керування процесами інтеграції наукової діяльності в університеті з реально діючими виробничими потужностями з метою відновлення останніх і створення більше інноваційних продуктів українською промисловістю, а так само з метою підтримки й розвитку науково-інноваційних процесів у рамках університету.

Література:

1. Грозна В.В. Підвищення конкурентоспроможності економіки України як передумова співробітництва з ЄС // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №11(29) . – С. 130-141.

2. Мнеян М.Г. Динамический образ инноваций Алгоритмы инновационного развития . – М.: Витус-К , 2006. – 240 с.