WEB-ресурс научно-практических конференций

Буркіна Н.В.

Донецький національний університет

Впровадження дистанційних курсів з математики у навчальний процес ДонНУ

На сьогоднішній день існує величезна розмаїтість тлумачень поняття дистанційного навчання (ДН) різними дослідниками. Дискусії з приводу суті термінів «ДН» та «дистанційна освіта» не припиняються й донині. А якщо врахувати, що на сьогодні в Україні офіційно визнані лише чотири форми вищої освіти (очна, заочна, вечірня і екстернат), то про дистанційне навчання розумно говорити тільки як про форму навчання, що може бути легко інтегрована в будь-яку форму освіти.

Що ж стосується технологій традиційної заочної освіти, то стає очевидною, по-перше, важливість їх як неодмінної основи дистанційного навчання й, по-друге, їхня недостатність в силу слабкого використання досягнень в області інформаційних і телекомунікаційних технологій. Однієї з основних (але не єдиною) відмітною характеристикою ДН є підвищений рівень інтерактивності , що особливо проявляється у використанні мережних комп'ютерних технологій. Саме рівень використання новітніх мережних технологій у процесі навчання й визначає той розподіл, що проходить між традиційним заочним і сучасним дистанційним навчанням. При цьому не слід змішувати розглянуте питання із проблемою взагалі використання комп'ютерів у навчанні, створення електронних версій курсів та ін., що рівною мірою має відношення до будь-якої форми навчання. До числа основних особливостей, які технології ДН привнесли в заочне навчання, варто віднести:

o можливість інтерактивної взаємодії між викладачем та слухачами, у діалоговому режимі, що, у ряді випадків, може наближатися за формою до взаємодії при традиційному аудиторному навчанні;

o швидку доставку навчальних матеріалів в електронному виді;

o оперативний доступ до баз знань, розміщеним у мережі Інтернет

o можливість тестування знань у дистанційному режимі;

o можливість проходження віртуального лабораторного практикуму;

o створення «віртуальних груп» (оперативна взаємодія слухачів ДК).

Таким чином, для впровадження дистанційного навчання у роботу вищої школи потрібно розробити та створити дистанційні курси(ДК). Викладачі вищої школи вже давно прийнялися розробляти навчально-методичні матеріали в електронному виді. Мотиви виконання подібних розробок різні, але майже завжди зовнішні: змушують на кафедрі; немає підручників по дисципліні на паперовому носії; цікаво спробувати, що вийде; набридло повторювати одне й те саме; нехай студенти працюють самостійно, а я відпочину; матеріал дуже швидко змінюється- зручно оновлювати.

Однак, хоча в електронному виді можна представити будь-які свої замітки, тексти, завдання та ін., до навчально-методичних матеріалів для системи ДН пред'являються індивідуальні вимоги, особливо якщо передбачається, що студенти, використовуючи їх, будуть навчатися самостійно. Наш особистий досвід роботи з викладачами вузів, розробниками ДК та електронних навчальних засобів показує наявність принаймні двох негативних стереотипів у їхній діяльності, що проявляються при педагогічному проектуванні:

· заміна проектування курсу в цілому конструюванням окремих занять;

· планування в основному своєї власній діяльності (частіше по поданню інформації й контролю) і неуважність до побудови навчальної діяльності тих, хто вчиться по цих засобах.

Наявність зазначених стереотипів у діяльності розробників навчально-методичних матеріалів для системи дистанційного навчання (СДН) приводить до того, що якість створюваних матеріалів низька, і надії на те, що студенти зможуть навчатися за їхньою допомогою самостійно, можуть не виправдатися.

Щоб цього не трапилося, потрібне відповідне методичне забезпечення дистанційного навчання. Проаналізував значну кількість існуючих дистанційних курсів та інших електронних навчальних засобів, був розроблений методичний посібник «Методика розробки дистанційного курсу»[1], який розкриває основні методичні основи розробки, створення та використання дистанційних курсів у навчальному процесі ВНЗ.

Математичний та економічний факультети Донецького національного університету ( ДонНУ ) є експериментальною площадкою по впровадженню інноваційних освітніх технологій. Один з їх напрямків діяльності - впровадження в традиційний навчальний процес системи дистанційного навчання (СДН) Moodle , а також кількості мультимедійних дистанційних курсів з високим рівнем інтерактивності з математичних дисциплін, створених за розробленою нами методикою[1].

Такі дистанційні курси допомагають нам у вирішенні наступних завдань: організація навчання з використанням комп’ютерних технологій, консультування й тестування необмеженого числа слухачів за допомогою Internet; сполучення традиційних педагогічних методів з новітніми комунікаційними технологіями; ефективна взаємодія викладачів і учнів у зручне для кожного час; самостійна підготовка студентів; тестування й автоматична оцінка знань; контроль організації навчання і його ефективності та ін.

Протягом 2006-2008 навч.р . на експериментальних факультетах проводилася апробація розроблених дистанційних курсів для студентів першого та другого року навчання.

Використання СДН показало зручність використання і з позиції розробника курсів (простота підготовки й розміщення матеріалів, прозорість самого процесу масового тестування), і з позиції тьютора (легкість та доступність консультування, відкритість результатів), і з позиції слухача (велика кількість зручного та корисного матеріалу, наочностей, практикумів, динамічних моделей та презентацій, елементів зворотнього зв’язку з тьютором та іншими слухачами курсів).

Література:

1. Методика разработки дистанционного курса / С ост. Н.В. Буркина . – Донецк: ДонНУ , 2008. – 72с.