WEB-ресурс научно-практических конференций

К.психол.н . Харцій О.М.

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

Використання проблемного навчання для формування креативності у студентів

Резюме: Під впливом соціальних умов вища школа змушена переглядати свої цільові настанови. Сучасне суспільство вже не задовольняє фахівець, що володіє солідним багажем знань, але вміє працювати тільки за зразком. Однією з головних цінностей людини стає творча активність особистості. В статті пропонуються методи розвитку креативності .

Постановка проблеми: Одна з важливих проблем теорії і практики вищої школи – формування у студентів самостійного, творчого (евристичного) мислення.

Особливе значення ця проблема має для вузів, що готують фахівців безпосередньо працюючих з людьми. У цій сфері необхідно не тільки творче використання своїх знань і умінь, але і творчий підхід до спілкування, ефективного управління.

Актуальність проблеми: З кожним роком підсилюється тяга студентів до активного, дослідницького оволодіння знаннями, наукою. Кількість випускників – дипломників, що володіють якісними знаннями в різних напрямках щорічно швидко збільшується. Підвищується якість дипломних робіт. Але поки ми не можемо сказати, що допитливий, дослідницький, творчий підхід до оволодіння наукою характерний для всієї чи хоча б для основної маси студентства. Багато студентів інститутів прагнуть опанувати своєю професією, але не вміють мислити самостійно, творчо. Отже, розвиток креативності серед студентів має свою актуальність.

Щоб випускники вузів були цілком підготовлені до дорослого життя, необхідно враховувати безліч аспектів, формувати і розвивати різні навички й уміння, методи взаємодії з іншими людьми. Для розвитку творчого мислення в управлінській діяльності потрібно забезпечення міцної бази знань, удосконалювання соціального й емоційного розвитку, формування прагнення доводити справу до кінця, уміти ризикувати, приймати нестандартні рішення, розвивати вищі розумові процеси, навчатися навичкам ефективного міжособистісного спілкування.

Розвинуте творче мислення, за нашими спостереженнями, зовні виявляється в тім, що студент, який володіє їм:

- викладає вивчений матеріал (усно і письмово), спираючись не тільки на чужі, але і на власні судження, умовиводи, докази, висновки;

- критично відноситься до чужих думок, домагається переконливого аргументування висловлених ким-небудь положень і цю ж вимогу рівною мірою пред'являє до самого себе;

- уміло, оригінально відповідає на питання викладача, сформульовані в нових варіантах; успішно вирішує поставлені викладачем навчальні задачі проблемно-пошукового характеру;

- має схильність до дослідницької роботи.

Ці зовнішні прояви творчого мислення в різних студентів, природно, присутні не однаковою мірою.

Стимулювання схильностей студентів до евристичного оволодіння навчальним матеріалом – одна з найважливіших навчально-виховних задач вузу.

Творче мислення вимагає творчого навчання і виховання. Найефективніший метод формування евристичного складу мислення в студентів – раціональне використання елементів проблемно-пошукового навчання у всіх формах вузівської навчальної роботи: лекціях, семінарах, практичних заняттях, лабораторних практикумах, практиці за фахом, курсових і дипломних роботах, у діяльності студентських наукових кружків і т.д.

Проблемне навчання розвиває в студента пізнавальну самостійність і творчий підхід до справи. Воно ставить студента в нову позицію: майбутній фахівець виступає в навчальному процесі як першовідкривач істини. Проблемне навчання учить студента думати, мислити.

Достоїнства проблемного навчання незаперечні, але варто мати на увазі, що воно вимагає від викладача розуміння психологічних основ дидактики, уміння проникнути в «свята святих» психіки – «чорну шухляду» пізнавального процесу. Проблемне навчання припускає високий рівень педагогічної техніки викладача, мистецтва застосування всього арсеналу засобів проблемного навчання.

Зміни в навчальному процесі, широке упровадження у всіх формах навчальних занять методів проблемного навчання сприяють формуванню творчо активного фахівця, що вміє самостійно добувати знання, удосконалюватися у своїй кваліфікації, творчо керувати своєю діяльністю.

Висновки:

1. В процесі роботи виявлено необхідність використання передових освітніх технологій і методик підготовки майбутніх фахівців.

2. Розкрито і поглиблено наукові уявлення про психологічні засади прояву креативності у студентів.

4. Розроблено систему психологічних засобів та рекомендацій для цілеспрямованого формування креативності .

Література:

1. Булка Н.І. Креативність і соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №10. – С.46-49.

2. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч . посібник для студентів вищ . навч . закладів. – К.: Либідь, 2004. – 424 с.

3. Харцій О.М. Значення креативності в освітньому процесі // Матеріали конференції – ХНПУ(Педагогічний університет), 2005. – С.151-156.