WEB-ресурс научно-практических конференций

Новосад О.П.

Хмельницький економічний університет

Математичні задачі економічного змісту як засіб реалізації прикладної спрямованості курсу математики в класах економічного профілю

Входження України в європейський освітній простір зумовило приведення вітчизняних освітніх стандартів щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти у відповідності до норм Європейського співтовариства. У даний час відбувається реформа загальної середньої освіти. Школа стає 12-ти річною, триступеневою (початкова, основна і старша). Старша школа функціонує, переважно, як профільна. Вивчення математики у старшій школі диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним.

Однією із задач профільного навчання є початкова підготовка учнів до вибраної ними сфери діяльності, до майбутньої професії. Тому зміст навчання математики в профільних класах потрібно коректувати у відповідності з обраним профілем. Для економічного профілю при навчанні математиці важливою є економічна направленість курсу, потрібно орієнтуватися на вивчення застосування математики і її методів в економіці.

Підготовка спеціалістів економіки передбачає ґрунтовні знання з математики і вміння їх застосовувати в майбутній професійній діяльності. Дедалі зростає роль формально-логічного апарату математики, математичного моделювання, статистико-ймовірнісних методів у мікро- та макроекономіці. Математичні закономірності широко використовуються в економіці сучасного виробництва, в конкретних економічних процесах і явищах. Тому в класах економічного профілю особливе місце має займати математична підготовка учнів, яка дозволить їм в подальшому здійснювати оцінку та прогнозувати процеси, що відбуваються в економіці, правильно моделювати та досліджувати економічні ситуації.

Крім того, математика необхідна для успішного засвоєння фундаментальних та професійно спрямованих дисциплін, які забезпечують базові економічні знання та закладають основи для подальшого вивчення спеціальних економічних дисциплін. Саме тому необхідно навчити школярів застосовувати математичний апарат до розв’язування конкретних прикладних задач, шляхом побудови й аналізу математичних моделей економіки, які мають вигляд відповідних рівнянь, нерівностей, їх систем тощо.

Прикладні математичні задачі економічного змісту є важливим засобом розвитку прикладної спрямованості навчання математики. Ці задачі відображають реальні економічні ситуації, а їх розв’язання сприяє ознайомленню учнів з економічними поняттями і причинно-наслідковими зв’язками між ними (на рівні уявлення, засвоєння чи закріплення), математичними моделями в економіці, виробленню вмінь будувати та досліджувати математичні моделі економічних ситуацій, застосовувати математичні методи і закономірності в економіці сучасного виробництва, в конкретних економічних та виробничих процесах.

Задачі економічного змісту — потужний засіб розвитку економічного стилю мислення, економічного виховання, вироблення економічної грамотності. Поряд з цим, розв’язування задач сприяє виробленню математичної культури учнів, оскільки дає змогу проілюструвати процес застосування математики до розв’язування задач, що виникають на практиці (формалізація, розв’язання задачі всередині побудованої моделі, інтерпретація).

Для кращого розуміння матеріалу, для перевірки засвоєного теоретичного матеріалу та методів розв‘язування задач, а також для узагальнення вчитель може пропонувати учням вправи на самостійне складання задач за пройденим матеріалом. При чому ці задачі можуть бути як і за заданою ситуацією, а також задачі сформульовані в традиційній формі.

Вправи на самостійне складання задач виступають одним із способів навчання розв‘язувати прикладні математичні задачі. Виконуючи такі завдання учні іще раз повертаються до розв‘язаних уже задач, аналізують умови, хід розв‘язання і таким чином повторюють пройдений матеріал, вчаться аналізувати і узагальнювати.

Складання задач учнями змушує їх використовувати великий об‘єм інформації, застосовувати міркування протилежні тим, які звичайно застосовують при розв‘язуванні задач. Таким чином вони відкривають нові зв‘язки між математичними та економічними об‘єктами, глибше переосмислюють теоретичні положення.

Нові задачі також можуть виникати в процесі розв‘язування складених задач. Тому обов‘язково разом із завданням скласти задачу має ставитись вимога розв‘язати її. Це дасть змогу учням перевірити знання термінів, математичних понять і вміння використовувати вивчені формули.

Література:

1. Бугір М.К. Математика для економістів: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 520с.

2. Лисенко В.І., Пономаренко Ю.І. Економічні задачі у загальноосвітній школі // Математика. – 2003. - № 21.

3. Стрельченко О.С., Вайнтрауб М.А., Стрельченко І.Г. Програма з математики для класів економічного напряму та методичні рекомендації до неї: Навч . посібник. - К.: Т.Клочко,2005. – 68с.