WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філос.н . Іщенко О.М., к.політ.н . Пугач В.Г.

Дніпродзержинський державний технічний університет

Інформаційна стратегія та проблема політичних ризиків

Останні десятиліття внесли багато нового у зміст та стиль наукової діяльності. Технологічний прогрес, розвиток світової інфраструктури, нові можливості інформаційних технологій – це ті чинники, які істотно впливають на формування нових принципів організації науки.

Існування глобального інформаційного простору з його безмежними можливостями щодо розширення та наповнення новим змістом, гостра конкуренція за володіння інформаційними технологіями і ресурсами, пріоритетність інформаційної „м’якої сили” спонукають до перегляду засад функціонування наукової галузі в сучасному світі. Іншими словами, існує необхідність постійної присутності науки в інформаційному просторі з метою формування національної інформаційної стратегії.

Наукова думка не володіє владним потенціалом, тому однією з її функцій є розвиток свідомості, мислення, надання йому більшої достовірності, практичності. Усі вчинки та дії людей визначаються їх свідомістю, системою ідеалів, цінностей і цілей. В цьому контексті, наука має значні можливості щодо перетворення у потужну інформаційну зброю. Потрібно лише чітко усвідомити, що зміна поведінки та діяльності людей криється у зміні їхньої свідомості, а також визнання надзвичайної важливості інформаційних атак. Саме завдяки яким можна цілеспрямовано змінюватися світогляд, морально-ціннісні орієнтації як окремої особи, так і суспільства в цілому. Наукова інформаційна атака являє собою визначення проблеми, її всебічне вивчення, аналіз, ініціювання пошуків, ідей та ресурсів її вирішення. Тобто мова йде про необхідність збагачення свідомості людей науковими знаннями, які в умовах сьогодення мають вирішальне значення для конкурентоспроможності як окремого індивіда, так і держави в цілому. Окрім цього, активна присутність національної науки у глобальному інформаційному просторі є одним з чинників формування національної інформаційної стратегії і про це не треба забувати.

Інформаційний простір визначається значними можливостями у фокусуванні уваги масової свідомості на певній проблемі. При цьому, що важливо, саме для забезпечення ефективної присутності в інформаційному просторі, останній характеризується не просто безмежністю, а зацікавленістю у постійній зміні. Ця обставина змушує суб’єктів інформаційного простору постійно вводити нові ідеї, нові тлумачення й розв’язання проблем.

Звернемо увагу на аспект політичних ризиків. Реалії сьогодення дають достатньо вагомі підстави вважати проблему політичних ризиків, яка дозволяє наблизитись до розуміння процесів, що відбуваються у суспільстві, однією з найактуальніших. Незважаючи на існуючі певні успіхи у її дослідженні, все ж феномен політичного ризику у вітчизняній науковій думці залишається без належної уваги. Серед причин такої ситуації є те, що дана проблема розглядається переважно крізь призму практичної політики. Жодним чином не применшуючи принципового значення прикладних досліджень, зменшення рівня невизначеності, можливості передбачення наслідків певних рішень, напрямку дій, все ж слід наголосити на тому, що адекватна оцінка ризику з подальшим прийняттям відповідного рішення не уявляється можливою у відриві від теоретичних знань. Передусім без знань про природу, вид конкретного ризику, його характерних ознак, формах прояву і таке інше.

Перелік сфер, в яких має місце феномен політичного ризику доволі широкий – від прогнозування соціально-політичної стабільності до оцінки усіх некомерційних ризиків пов’язаних з діяльністю у найрізноманітніших сферах.

Особливо варто наголосити на важливості врахування й оцінки політичного ризику у виборчому процесі. В цій сфері політичний ризик може мати різні прояви і виступати в якості чинника прийняття рішень з таких питань як, наприклад, участь у виборчій кампанії, формування передвиборчої команди та програми кандидата, створення його іміджу вступ у політичні коаліції і таке інше. Окрім цих ознак політичного ризику набувають проблеми, розв’язання яких вимагають політичних зусиль усієї міжнародної спільноти. До таких проблем, зокрема належать забезпечення екологічної безпеки, збалансованого використання ресурсів, раціональне розміщення продуктивних сил тощо.

Отже, вимоги щодо доповіді, які висуваються організаторами конференції не дозволяють охопити увесь існуючий спектр даної проблематики. Втім, є очевидною перспективність даного напрямку сучасної політичної науки й необхідність присутності проблеми політичних ризиків в інформаційному просторі. Активна розробка даної проблеми є однією з умов інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління, якості підготовки ними інформаційно-аналітичних документів, адекватності останніх реальній ситуації від яких зрештою залежить ефективність прийнятих рішень найвищого державно-політичного рівня.

Література:

1. Сакайя Т. Стоимость , создаваемая знанием , или История будущего // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред . В.Л. Иноземцева . – М.: Academia , 1999. – С.337-372.

2. Эдвинссон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капитал . Определение истинной стоимости компании // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред . В.Л. Иноземцева . – М.: Academia , 1999. – С.429-448.