WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н . Силантьєв С.О.

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВА ІННОВАЦІЙ XXI СТОРІЧЧЯ

На думку М.М. Моісеєва , та за оцінками міжнародних експертів, у середині ХХІ сторіччя у сфері виробництва буде зайнято лише 5-7% населення. Створюється великий резерв людей, які зможуть працювати над вирішенням задач перебудови суспільства, пов’язаному з переходом людства на новий етап цивілізаційного розвитку. Х арактерною рисою нанотехнологічних (НТ) компаній є наявність висококваліфікованих працівників за напрямками: хімія, фізика, інженерія, біологія, інформаційні і комп’ютерні технології та матеріали, завдяки міждисциплінарній природі НТ, необхідності унікальних знань та вмінь, які потрібні для комерціалізації нанопродукту . НТ є перетином результатів наук: з одного боку, матеріалобачення , інженерних наук та фізики; з другого боку, наук про життя, хімії та біології; електроніки, комп’ютерних наук та інформаційних технологій, у зв’язку з тим, що абсолютна більшість НТ досліджень і компаній-виконавців фізично розташовуються біля шкіл з світовим визначенням за напрямками: інженерії, комп’ютерних наук та медицини. Наприклад, для США це: Massachusetts Institute of Technology (MIT), University of California , California Tech , University of Minnesota , Johns Hopkins University , University of Utah , University of Virginia . Активними лідерами у створенні галузі є: США, Японія, Китай, Германія. Галузевий прогноз розподілу часток НТ ринку до 2010-2015 року ( млрд.дол . США) є таким: авіакосмічна – 70; хімічна – 100; фармацевтична – 180; напівпровідникова – 300; наноіндустрія – 340.

НТ відкривають нові можливості: у продовженні життя людини; розвитку промислового виробництва на базі економіки знань, суспільства у напрямках, які значно перевищують ті, що визначалися комп’ютерами та біотехнологіями; підвищення конкурентоспроможності національної економіки з метою вирішення широкого кола соціальних та економічних питань. На сьогодні, як і завжди, основу для реалізації цих можливостей формує науковий потенціал, сучасна система освіти та людський капітал. Необхідно ефективно працювати, щоб сьогоденні можливості НТ не залишилися для нас тільки можливостями і у майбутньому. Регуляторні питання НТ - вдосконалення діючої REACH системи.

У чинних Законах України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» взагалі не зустрічається словосполука з префіксом « нано ». В Україні відсутня національна програма створення та розвитку цієї галузі, розподіл ринку якої на 2015 рік завершується вже сьогодні.

Проблемними для України залишаються питання: вирішення проблем розробки державної системи статистики у галузі інновацій, НТ тощо; законодавчого середовища створення та розвитку інноваційної інфраструктури на державному те регіональних рівнях; узгодження та координація регіональних інноваційних стратегій розвитку економіки знань; законодавчих аспектів державного та приватного партнерства у сфері науки та інновацій; визначення інноваційних видів економічній діяльності, створення класифікаторів інноваційної діяльності; визначення пріоритетів розвитку економіки знань на державному рівні у вигляді програмних законодавчих документів; цільові міждисциплінарні програми підготовки спеціалістів магістерського рівня у галузі інноваційного менеджменту; впровадження інфокомунікаційних інфраструктур (grid- technology ) для започаткування процесів створення та ефективної діяльності розподілених команд розробників.

Реалізація визначених проблемних питань щодо інноваційного розвитку країни офіційно визначена Рахунковою Палатою України ще у 2005 році «… Насправді, так званий шлях "інноваційного розвитку", запроваджений в Україні, сильно відрізняється від визначеного у проголошуваних лозунгах, та запровадженого в інших країнах… ». «… Підсумком "активного" інноваційного розвитку є сповзання української економіки в бік низькотехнологічних , енергетично витратних, екологічно згубних виробництв та перетворення України у сировинний додаток своїх європейських сусідів ».