WEB-ресурс научно-практических конференций

Демчук Б.М.

Національний авіаційний університет

ФОРМУВАННЯ ГЕОЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОГРАМ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КРАЇНАМИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ

Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки. Формування геоекономічного середовища реалізації інвестиційних програм наразі є одним з найважливіших аспектів розвитку інвестиційного співробітництва між Україною та країнами Південно-Східної Азії. Яскравим прикладом такого розвитку є налагодження співпраці у залучення японських інвестицій в економіку України, що може мати значний вплив на національну економіку і бізнес.

Незважаючи на скрутне економічне становище України у другій половині 2008 року відбувся приріст японських інвестицій на 14,2 млн. дол. США. Відзначимо, що станом на 01.01.2009 року Японія, інвестувала в економіку України 75,0 млн. дол. США, що становить 0,2 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Особлива зацікавленість Японії у вкладенні інвестицій в економіку України пояснюється тим, що була проголошена нова зовнішньополітична доктрина Японії „Дуга свободи і процвітання”, головним постулатом якої є активізація ролі Японії у створенні з країнами ГУАМ „дуги свободи і процвітання уздовж зовнішнього периметру Євразійського континенту на основі дипломатії, орієнтованої на глобальні цінності”. Перспективним напрямком співпраці України і Японії в цьому контексті названо пропозицію української сторони стати для Японії свого роду провідником у регіоні.

Формування геоекономічного середовища реалізації українсько-японських програм відбувалось в процесі інституалізації українсько-японського співробітництва. Так, за ініціативи понад 30 японських корпорацій раніше, у жовтні 1994 року, було утворено підкомітет Японської федерації розвитку КЕЙДАНРЕН з розвитку співпраці з Україною. Для координації українсько-японського співробітництва з КЕЙДАНРЕН Указом Президента України № 13/96 від 05.01.96 було створено Комісію з питань економічного співробітництва з Японією при Президентові України і яка проіснувала до липня 2000 року. В подальшому на базі Комісії наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України від 09.04.2002 № 105 було створено Координаційну ради з питань економічного співробітництва з Японією.

Новим етапом на шляху інституалізації співпраці ділових кіл Японії та України став візит до Києва у квітні 2007 року представницької делегації у складі 32 керівників і топ-менеджерів провідних японських компаній і банків Комітету з ділового співробітництва „Японія-СНД” Японської федерації бізнесу КЕЙДАНРЕН. За результатами проведених зустрічей керівництво провідних корпорацій-членів прийняли рішення про створення у структурі Японської федерації бізнесу КЕЙДАНРЕН окремого Комітету ділового співробітництва „Японія-Україна”.

На першому засіданні Координаційної ради з питань економічного співробітництва України з Японією та Комітету з ділового співробітництва «Японія-Україна» Японської федерації бізнесу „Кейданрен” визначено шляхи поглиблення двостороннього співробітництва, визначено галузі і проекти, які представляють взаємний інтерес, встановлено прямі контакти на рівні представників урядових і ділових кіл обох країн. За результатами засідання було підписано спільний Меморандум про взаєморозуміння та розвиток економічного співпраці.

Взагалі, за участі японських компаній, в Україні можуть бути впроваджені проекти енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії на основі японських «Схем зелених інвестицій».

Серед проектів, які можуть бути реалізовані в Україні, розглядаються такі:

- Низка проектів дегазації і утилізації шахтного газу метан для вироблення електроенергії і автомобільного пального з одночасним зменшенням загрози вибухів на шахтах;

- Впровадження на українських ТЕС технологій високоефективного спалювання вугілля для заміни використання природного газу на вугілля;

- Будівництво на металургійних комбінатах теплоелектростанцій з паро-газогенераторами комбінованого циклу, що працюють на доменному, конверторному та коксову газових викидах, що дозволить відмовитись від використання природного газу для вироблення електроенергії;

- Використання органічного сміття і сільгоспвідходів як енергоресурсу при використанні технологій бродіння для отримання метану у процесі виробництва теплової електроенергії;

- Впровадження вітрогенеруючих технологій і сонячної енергетики. У цьому контексті японським компаніям запропоновано розглянути можливість організації в Україні спільного виробництва новітніх вітроелектрогенераторів та сонячних батарей;

- Технології суттєвого енергозбереження на цементних комбінатах, а також при виробництві азотних добрив.

Враховуючи поточну політичну і економічну ситуацію, формування геоекономічного середовища реалізації інвестиційних програм шляхом залучення новітніх японських технологій та обладнання сьогодні має важливе економічне, екологічне, а також політичне значення, оскільки сприяє не тільки енергозбереженню, але й становленню енергетичної незалежності та енергобезпеки нашої держави.