WEB-ресурс научно-практических конференций

Крайчак Є.В.

Національний авіаційний університет

ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ НА ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Глобалізація фінансової діяльності є однією з головних тенденцій у розвитку сучасного світу. Світова фінансова криза тісно пов’язана із сучасними глобалізаційними процесами. Наслідки такої взаємодії все більше відчувають на собі всі країни і серед них, звичайно, Україна, яка активно і цілеспрямовано рухається в напрямку інтеграції в міжнародну економіку. Глобалізація, з одного боку, сприяє інтернаціоналізації міжнародної економіки як результату взаємодії національних економік, створюючи з них єдиний світовий фінансовий організм, а з іншого, сприяє швидкому поширенню та проникненню кризових явищ, із однієї країни в інші, прискорюючи таким чином поширення світових фінансових криз.

Метою даної роботи є дослідження впливу зовнішнього боргу україни на формування інвестиційного середовища в умовах світової фінансової кризи, вивчення найбільш уражених секторів економіки України та пошук адекватних регулятивних механізмів.

Методологічною основою дослідження стали роботи вітчизняних фінансистів з питань дослідження даної проблематики. Серед них виділимо: В. Степанкома, В.Ланового, В.Кузьменко.

Проаналізувавши ситуацію, що склалася на даний момент часу, варто зазначити, що формування інвестиційного середовища України відбувається в умовах комплексної соціально-економічної кризи, яка вже зачепила більшість секторів економіки. Хоча наслідки впливу світової глобальної кризи на економіку країни позначилися пізніше ніж в індустріально-розвинених країнах, адекватних регулятивних заходів запобігання негативним процесам не було вжито.

Серед основних причин уразливості української економіки виділимо:

1) Великий дефіцит рахунку поточних операцій. У 2009 році очікується збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до $24 млрд., що становить 10% від прогнозованого ВВП. Такі значні об'єми потребуватимуть зовнішнього фінансування.

2) Тягар зовнішнього боргу. Так, за останні два роки зовнішній борг України зростав на 45 % щорічно й наразі сягає близько 100 млрд. дол. США. У структурі зовнішнього боргу України переважає борг приватного сектору, який сягнув позначки 85 млрд. дол., з яких 29 млрд. складає так званий короткостроковий борг, який дуже скоро треба буде погасити.

На даний момент зовнішній борг України перевищує середній показник по країнах в аналогічній кредитно-рейтинговій категорії. При критичній позначці в 60% від ВВП, співвідношення зовнішнього боргу до ВВП в Україні перевищує середній показник в 40% для країн з аналогічним рейтингом зовнішньої заборгованості.

3) Слабкість вітчизняного банківського сектора.

Вразливість України перед глобальною фінансовою кризою є також наслідком швидкого зростання обсягів споживчого кредитування і значним обсягом зобов’язань банків в іноземній валюті, неврівноваженою валютною політикою, вже протягом кількох років орієнтованою на нарощування імпорту, стимулюючою додатковий відтік валюти за кордон.

Наслідки дії світової фінансової кризи вже сьогодні відчувають на собі всі сектори вітчизняної економіки. Так, у серпні вперше, починаючи з жовтня 2002 року, відбулося зменшення обсягів виробництва промислової продукції до відповідного місяця попереднього року на 0,5%, зокрема в металургії — на 8,6%, хімічній промисловості — на 9%, у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки — на 4,9% Зниження темпів виробництва та рівня світових цін на продукцію значно вдарить по позиціям вітчизняних експортерів.

На тлі розвитку світової фінансової кризи не залишився осторонь світових процесів й український фондовий ринок. Індекс Першої фондової торговельної системи (ПФТС) за сім місяців втратив 43,5% своїх позицій. Це пов’язано головним чином із виходом з українського ринку, як і зі світового, частини іноземних інвесторів, так званих спекулянтів, а також із нестабільною політичною ситуацією в Україні.

Значно посилилися інфляційні процеси. Прогнозується, що індекс споживчих цін в умовах відновлення девальваційних процесів в країні вийде за межі 20%.

На валютному ринку розпочались девальваційні процеси, і вже у жовтні національні валютні резерви скоротились на 6 млрд. дол. США.

Такі тенденції на світовому ринку, зважаючи на високу залежність української економіки від експорту, частка якого у ВВП становить понад 47%, негативно позначаться на динаміці розвитку експортного виробництва, а далі — на галузях, які безпосередньо й опосередковано залежать від експорту. За таких умов динаміка зростання ВВП може знизитися із прогнозованого рівня у 7% до 2,5%.

Ми вважаємо, що для виходу з кризи потрібна консолідація всіх гілок влади. Уряд, Верховна Рада, Президент, Національний банк, Рада національної безпеки та оборони повинні реалізувати узгоджений загальнонаціональний план з протидії світовій фінансовій кризі.

Висловимо також наше бачення основних структурних компонентів антикризового фінансового плану:

1. необхідно переглянути проект Державного бюджету на 2009 рік, передбачивши концентрацію видатків на завданнях, безпосередньо пов’язаних з напрямками, які можуть послабити вплив інфляційних чинників;

2. необхідно удосконалити інструментарій регулювання ліквідності комерційних банків та структуризації збільшення грошової пропозиції, зокрема – через формування сегменту «довгих грошей»;

3. запроваджувати стимули для збільшення внутрішніх інвестицій у корпоративні цінні папери на українському фондовому ринку : введення щоквартальної фіксації прибутку для виплати дивідендів, зниження ставки єдиного соціального внеску для корпорацій, зниження прибуткового податку громадян при операціях з цінними паперами та інші.

4. Активізувати приватизацію високоліквідних підприємств ринкового сектору економіки, організація для цього відкритих міжнародних аукціонів .

5. має відбуватися розробка механізмів заміщення зовнішніх запозичень внутрішніми ресурсами;

6. необхідно прискорити запровадження інструментів підтримки експорту;

7. має відбутися суттєва активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту.

Варто зазначити, що вихід країни із кризи буде пов’язаний зі значними структурними змінами в економіці України, а саме з інноваційним оновленням економіки за рахунок проривних галузей нового технологічного укладу, який стане базисом для чергового розвитку молодої економіки нашої держави.

Усе вищезазначене підкреслює важливість адекватної оцінки поточної ситуації при виробленні антикризових заходів, що повинні поєднувати стимулювання економічної активності, втримання темпів інфляції на прийнятному для української економіки рівні, забезпечення валютної стабільності та стабільності банківського сектору економіки. Лише вкрай виважена грошово-кредитна, валютна й фіскальна політики дадуть можливість підтримати внутрішній попит і відновити інвестиційну активність без стимулювання інфляційних процесів, забезпечити ефективну конкуренцію на товарних ринках без суттєвого погіршення позицій вітчизняних виробників, забезпечити достатній рівень ресурсної бази і прибутковості банків за переорієнтації їх із зовнішніх на внутрішні ресурси, а кредитної активності – у менш ризикові та стратегічно важливі сфери діяльності.