WEB-ресурс научно-практических конференций

Шотік Т.М.

Національний університет «Львівська політехніка»

ІННОВАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Розвиток сучасної світової економічної системи у значній мірі визначається інноваційними процесами. Так, у ряді розвинених країн внесок наукових досягнень у зростання ВВП складає більш ніж 50%. Актуальність обраної тематики обумовлюється значним відставанням вітчизняної економіки за своїми кількісними та якісними параметрами не лише від економік розвинених держав, а й країн екс-соціалістичного табору, які на момент розпаду прорадянського блоку знаходилися у подібних до наших, умовах. Особливої гостроти дана проблема набуває в умовах сучасної кризи, яка поставила під сумнів доцільність та ефективність усього господарсько-економічного та фінансового ладу суспільства, саме інновації здатні стати локомотивом, що спроможний вивести економіку держави на якісно новий рівень, як це вже відбулося під час двох попередніх глобальних спадів: у 30-их та 70-их рр. XX ст. [1].

Попри відносно широку висвітленість вітчизняною наукою інноваційної тематики, проблема ефективного функціонування інноваційної інфраструктури у рамках національної економіки загалом та на регіональному рівні зокрема потребує додаткового розгляду. Неповнота та фрагментарність наявних на даний момент знань у цій галузі обумовлюють необхідність подальшого дослідження питання розбудови регіональної інноваційної інфраструктури.

Говорячи про роль інноваційного процесу загалом та інноваційної інфраструктури зокрема у розвитку країни та конкретних регіонів, слід зауважити на стратегічній ролі технологічного оновлення, оскільки успішна інноваційна діяльність веде до подолання соціальних суперечностей та відіграє вирішальну роль в економічному розвитку держави, забезпеченні конкурентноздатності національної або локальної економіки на міжнародному або міжрегіональному рівнях. Прогнози компетентних фахівців на основі аналізу виробничих функцій свідчать, що науково-технічний прогрес як джерело економічного зростання в недалекому майбутньому буде забезпечувати до 90% реального збільшення виробництва [2]. Вищезазначене яскраво ілюструється тим фактом, що, за оцінками експертів, у США на 1 долар, вкладений у НДДКР, припадає до 9 доларів зростання ВВП [3].

Удосконалення інноваційної діяльності вимагає належного розвитку елементів національної інноваційної системи (НІС) та конкретних регіональних інноваційних систем як її компонент. Однією із ключових складових НІС є інноваційна інфраструктура, що являє собою увесь спектр структур як державної, так і приватної форм власності, що необхідні для забезпечення розвитку і підтримки всіх стадій інноваційного процесу. В роботах економістів останніми роками обґрунтовується висновок щодо того, що рівень розвитку інноваційної інфраструктури є одними із ключових факторів досягнення успіху на ниві успішної інноваційної діяльності. Наприклад, на думку О. Чучко, «українська економіка повинна досягнути нової динаміки росту завдяки створенню та ефективному функціонуванню загальнонаціональної інноваційної мережі – інноваційної інфраструктури. Початок функціонування цієї мережі пов’язаний із конструюванням її сегментів: спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, технопарків, бізнес-інкубаторів та інших структур. За рахунок концентрації матеріальних, кадрових, науково-технічних та інноваційних ресурсів ці структури можуть зіграти роль центрів росту які в подальшому стимулюватимуть активізацію економіки країни в її інноваційному розвитку. Тому суттєвим елементом підтримки інноваційних процесів в Україні є формування державної інноваційної інфраструктури» [4].

Об’єкти виробничо-технологічної інноваційної інфраструктури, зокрема технопарки та інноваційні бізнес-інкубатори, служать тим інструментом, за допомогою якого держава може, концентруючи на перспективних напрямах наукові, технологічні, фінансові ресурси, досягнувши нового витка розвитку високотехнологічного виробництва, не лише сподіватися на лідерство у гонці високих технологій, а й реалізовувати політику регіонального розвитку.

Аналізуючи стан розвитку інноваційної інфраструктури в Україні, слід відзначити незначний обсяг використання існуючого науково-технічного потенціалу країни. Інноваційна інфраструктура України в достатній мірі не розвинена, не здатна охопити усі ланки інноваційного процесу і носить радше фрагментарний, а не системний характер. Сформована інноваційна інфраструктура повинна органічно поєднувати ланки ідея – наука – технологія – виробництво – ринок, створюючи цілісну систему провадження інноваційної діяльності, тоді як в Україні існують лише окремі її об’єкти: так, зареєстровано 16 технопарків, з яких відчутний фінансовий результат демонструють лише 2 (Інститут електрозварювання ім. Патона та харківський Інститут монокристалів), розпочали свою діяльність декілька регіональних інноваційних центрів та зареєстровано 73 бізнес-інкубатори. При цьому, варто зауважити, що бізнес-інкубатори в Україні досі не мають чіткого юридичного статусу, для них не передбачено жодих пільг, більшість із них не займаються «інкубацією» високотехнологічного бізнесу.

Таким чином, аналіз поточного стану розвитку інноваційної інфраструктури регіонів України схиляє до думки про недостатній рівень її готовності до забезпечення вітчизняній економіці статусу інноваційно-орієнтованої. У той час, коли у світі формується нова парадигма економічного розвитку, яка розглядає знання та інформацію основним ресурсом зростання, Україна поводить себе надто пасивно, намагаючись не зіграти на випередження та запропонувати світовій глобальній економіці унікальні знаннємісткі продукти та послуги, а орієнтується на наявні на поточний момент часу галузі виробничо-господарської діяльності, на зразок металургії чи видобування сировини, які в перспективі не мають майбутнього і вже стали прерогативою країн «третього світу».

Література:

1. Згуровський М. Болісне одужання через кризу // Дзеркало тижня. - 2008. - № 47 (726). – 13-19 грудня.

2. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України – Х.: Константа, 2006. – С. 245.

3. Інформація наводиться за даними Internet.

4. Чучко Е.П. Совершенствование организационно-экономического механизма управления инновационным развитием // Бизнес информ. – 2007. - №8. – С. 13-17.