WEB-ресурс научно-практических конференций

Селезньова Н.О.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ»

ЛОГІСТИЗАЦІЯ ЯК ОДИН З ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Сьогодні становлення сучасних економічних відносин супроводжується пошуком шляхів подальшого підвищення ефективності функціонування промислових підприємств. Політичні та організаційно-економічні перебудови призвели до збитковості та банкрутства більшості з них.

В умовах ринкової економіки розвиток промислових підприємств відбувається під впливом таких факторів, як непередбачуваність зміни попиту, виникнення нових потреб до асортименту та якості продукції, що призводить до скорочення життєвого циклу товарів та часу реагування на зміни ринкового середовища, до підвищення ступеню ризику нереалізації продукції, нагромадження запасів і ріст витрат. Тому за таких умов розвитку кожний суб’єкт господарювання повинен самостійно оцінювати конкретну ситуацію на ринку та приймати адекватні діючі рішення в галузі управління підприємством.

Внаслідок цього кожний суб’єкт економіки повинен періодично знаходити та впроваджувати на підприємстві можливі інвестиційно-інноваційні пріоритету розвитку. За сучасних умов господарювання підтримання та впровадження таких пріоритетів є компетенцією самого підприємства та складовою частиною його виробничо-комерційної діяльності. Лише розвиток підприємства в такому напрямку забезпечить його конкурентоспроможність, а отже комерційний успіх та стійкий фінансовий стан.

Проблема пошуку та впровадження можливих інвестиційно-інноваційних пріоритетів розвитку підприємства є багатоаспектною і досить складною, бо вимагає розв’язку цілого комплексу питань в залежності від галузі виробництва. Одним з таких пріоритетів незалежно від форми господарювання та галузі виробництва є застосування логістичних принципів при управлінні підприємствами.

Аналіз наукових джерел показав, що питання вивчення та застосування логістичного підходу до управління промисловими підприємствами розглядалися такими закордонними вченими, як: Д. Бауерсокс, Д. Клосс, Д. Ламбер, Є. Мате, В. Дж. Расс, Дж. Р. Сток, Д. Тиксье, Д. Уотерс, Р. Шапіро, Дж. Шерман. За останні роки по даній проблемі було опубліковано цілий ряд наукових праць, підготовлених вченими України, зокрема такими як І. А. Воркут, А. Г. Кальченко, Т. О. Колодизєва, Є. В. Крикавський, В. Є. Ніколайчук, М. Р. Окландер, К. М. Таньков, О. М. Тридід, а також російськими авторами – А. У Альбеков, Б. А. Анікін, А. М. Гаджинський, М. П. Гордон, С. Б. Карнаухов, І.А. Леншин, Л. Б. Міротін, О.А. Митько, Ю. М. Неруш, А. М. Родніков, А. І. Сємєнєнко, А. А. Смєхов, Ю.И. Смольняков, И. Є. Ташбаєв. Але, незважаючи на значну кількість публікацій, в існуючих дослідженнях відсутнє чітке тлумачення логістичного підходу, його переваг та недоліків, а також конкретних пропозицій з використання на підприємствах у порівнянні з традиційними методами управління.

Традиційні методи управління ресурсами підприємства застосовуються досить ефективно при стабільних та повністю передбачених умовах господарювання, що не властиво сучасним економічним відносинам, тому їх застосування на практиці є нераціональним.

Логістизація в управлінні суб’єктами господарювання є інноваційним та прогресивним напрямком управління. Загальновідомо, що логістика за своєю сутністю не є чимось зовсім новим та невідомим на практиці. Проблема раціональної організації руху, розміщення сировини, матеріалів, готової продукції завжди була в центрі уваги. Але суттєво новим в логістичному підході до управління підприємствами є:

1) увага приділяється організації руху матеріальних, фінансових, інформаційних та трудових потоків;

2) застосовується комплексний підхід при організації руху матеріального потоку, починаючи від процесу закупівлі сировини і закінчуючи збутом готової продукції;

3) використання на практиці теорії компромісів [2];

4) орієнтація на потреби споживача;

5) підтримання творчого мислення;

6) підвищення значення поставок продукції та постійного партнерства;

7) націлення на скорочення витрат на протязі всього життєвого циклу товарів.

Тому при такій організації руху матеріального, інформаційного, фінансового та трудового потоків досягаються протилежні цілі учасників логістичного ланцюга («постачальники-виробники-посередники-споживачі»), що, в свою чергу, свідчить про виконання логістикою функцій збалансованості, оптимізації та координації різного роду відношень.

Таким чином бачимо, що застосування логістичного підходу при управлінні підприємствами, як одного з можливих інноваційних пріоритетів їх розвитку, дозволить відійти від відокремленого управління підрозділами суб’єктів господарювання і здійснити їх інтеграцію, що надасть можливість отримати синергічний ефект від загального результату діяльності.

Література:

1. Линдерс М., Фирон Х. Управление снабжением и запасами. Логистика: Пер. с англ. – СПб.: Полигон, 1999. – 768 с.

2. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 368 с.

3. Таньков К.М., Тридід О.М., Колодизєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посібник. – 2-ге вид., пер. – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 352 с.