WEB-ресурс научно-практических конференций

Зоргач А.М., Зоргач Д.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ПЕРЕВАГИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

В час, коли економічна ситуація в усьому світі приймає більш глобальний характер, тобто країни об’єднуються в зони вільної торгівлі, що призводить до зменшення мита при експорті чи імпорті товарів, пільг для національного виробництва та квот. В країнах які розвиваються рівень заробітної платні, рівень цін, та рівень прибутковості підприємств поступово досягає рівня розвинутих країн. Посилення ролі транснаціональних компаній, поступове зникнення національної приналежності продукції. Особливий вплив деяких міжнародних вільно конвертованих валют на країни що розвиваються.

Тенденція до аутсорцінгу з розвинутих країн, що приводить до росту зайнятості та доходів в країнах що розвиваються [1]. Але в країнах ЄС досить розвинутий аграрний секрет, отже іноземні капіталовкладення в Україну, в більшості випадках, здійснюються на короткостроковий строк і розраховані на виробництво вузькоспеціалізованої продукції, чи експортної сировини, але не готової продукції, яка б використовувалась на внутрішньому ринку країни. Тому українським сільським господарствам слід орієнтуватись більш на вітчизняних інвесторів .

Залучення інвестицій для інноваційно-інвестиційних проектів в рослинництві мають перевагу тим, що підвищують продуктивність праці, передбачають використання високоврожайних сортів і гібридів, високопродуктивної техніки, добрив, пестицидів та комплексної механізації. Проте ці технології не завжди забезпечують стабільні врожаї сільськогосподарських культур, оскільки порушуються такі умови: 1) урахування в повному обсязі можливостей конкретних грунтово-кліматичних особливостей регіону, поля і сорту, традиції та звичаї населення; 2)не забезпечують адекватних змін технологій у зв'язку із біологічними потребами рослин, екологічною безпекою, погодними умовами.

Інвестування, повинно бути довготривалим так як ефективність виробництва сільськогосподарської продукції також залежить від погодних умови, родючість ґрунту, так лише при довготривалому інвестуванні структура виробництва набере стійких форм і буде певний позитивний ефект від інноваційно-інвестиційних проектів в аграрному секторі. Наприклад в тваринництві не раніше ніж 5-6 років можна отримати бажаний дохід від капіталовкладень.

Інновації відіграють надзвичайно важливу роль як в країні в цілому, так і в кожній окремо взятій. Використання ефективних інновацій в господарствах призводить до значного збільшення прибутків Успішна інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств є питанням їх виживання й конкурентоспроможності.

Необхідність проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень вимагає відповідного фінансування дорогих розробок. Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” [2] державну підтримку одержують суб'єкти господарювання усіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства усіх форм власності, які мають статус інноваційних. Для того, щоб зрозуміти сутність цього потрібне розуміння значення категорій ”інноваційний проект” і “інноваційне підприємство”, що, відповідно до Закону, трактуються в такий спосіб.

Особливістю підходів до оцінки ефективності інновацій господарюючих суб'єктів різних рівнів, діючих у ринкових умовах, слід уважати різницю в цілях, які вони визначають у своїй діяльності. Так, державні органи влади й управління, що мають регулювати соціально-економічні процеси в державі, виходять із глобальних завдань розвитку суспільства в цілому. Держава формує зовнішні умови (інноваційну політику) для господарювання підприємств, стимулюючи зростання національної економіки. В економічній літературі [3] звертається увага на необхідність нових підходів до оцінки ефективності інновацій в умовах ринкової економіки.

Перспективні, інноваційні технології передбачають мінімальну та ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту.

Основними принципами таких технологій є :

відповідність технологій біологічним особливостям сільськогосподарських культур;

скорочення затрат фізичної праці;

мінімізація кількості здійснених операцій;

потоковість виробництва та виконання технологічних операцій в оптимальні строки; відповідність технологій зональним особливостям вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням грунтово-кліматичних умов;

мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище;

зниження витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;

підвищення продуктивності праці, скорочення її затрат на одиницю продукції гектар посіву;

підвищення врожайності та поліпшення якості одержаної продукції, зниження ї, собівартості;

рентабельне виробництво продукції;

розв'язання соціальних завдань.

Література:

1. www.wikipedia.org

2. Закону України “Про інноваційну діяльність”//Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. - №36. - ст.266

3. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.