WEB-ресурс научно-практических конференций

Баранік Н.М.

Сумський національний аграрний університет

проблемні питання екологобезпечного розвитку регіону

Екологічна політика держави у сфері регулювання діяльності підприємств формується у вигляді сукупності заходів, спрямованих на забезпечення екологічно збалансованого та безпечного виробництва.

Аналіз останніх публікацій та досліджень, зокрема таких науковців, як О.Ф. Балацький, В.А. Борисова, П.П. Борщевський, В.С. Джигирей, О.Л. Кашенко, Л.Г. Мельник, М.В. Мінченко, Б.І. Пасхавер, П.П. Руснак, В.Г. Сахаєв, Ю.В., Трегабчук В.М., Харічков, Т.С. Хачатуров, А.В. Чупіс та інших дозволяє констатувати, що дана проблема на даний час є досить актуальною.

За індексом екологічної стійкості Всесвітній економічний форум у Давосі у 2002 році поставив Україну на 137-ме місце серед 142 країн. І це при тому, що в Україні діє понад 400 актів екологічного законодавства, в тому числі близько 80 законів і постанов Верховної Ради, майже 40 указів Президента, більш як 250 постанов Кабінету Міністрів України.

Одним із чинників екологічної стійкості є рівень освоєння земель, а особливо рівень розораності.

Так, площі сільськогосподарських земель у різних районах України займають від 35 до 76%, іноді більше. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно перевищують сумарну площу сіножатей, пасовищ, лісів, чагарників та боліт. Для порівняння: розораність території США - 15,8%, а сільськогосподарських угідь - 39%; розораність території Франції, Великої Британії - від 29 до 32%. Площа незайнятих господарською діяльністю земель становить у Росії 41-47% загальної площі, в Канаді - 69%, Австралії - 33%.

Екологічний стан орних земель України погіршується через глибоке порушення рівноваги у балансі поживних речовин, особливо в Лісостепу і Степу, де до ґрунту повертається лише 25 та 40% поживних речовин від винесених урожаєм. Це призводить до прискорення агрохімічної деградації та зниження родючості ґрунтів. Деградація земель, їх забруднення радіонуклідами, солями важких металів, збіднення поживними речовинами, характер використання дуже близькі до критичної. Впливу ерозії зазнає 57,5% земель країни. Щорічно ґрунти внаслідок ерозії втрачають 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн. тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору та 0,7 млн. тонн калію, а кількість еродованих земель збільшується на 80-90 тис. гектарів [1].

Тому перед державою і суспільством постає першорядне завдання - приділити земельним ресурсам ту увагу, на яку вони заслуговують. При цьому необхідно пам’ятати, що з усього ресурсного потенціалу України на земельний припадає 44,4 відсотка (решта - мінеральні ресурси - 28,3 відсотка, водні - 13,1, лісові - 4,2, рекреаційні - 9,5, тваринні - 0,5) [2].

У 2006 році в Сумській області обсяги капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища становили 10985,3 тис. грн., зокрема з них 3514,7 тис. грн. (32,1 %) – витрачено у сфері очищення зворотних вод, 3069,4 тис. грн. (28,0 %) – захисту і реабілітації ґрунту, підземних і поверхневих вод, 3049,8 тис. грн. (27,8 %) – охорони атмосферного повітря і проблем зміни клімату.

В останні роки спостерігається тенденція зростання обсягів поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища. У 2006 році поточні витрати на природоохоронні заходи з урахуванням оплати послуг природоохоронного значення склали 80068,0 тис. грн., що на 60,5 % більше, ніж у 2005 році.

Слід відмітити значне збільшення, як пред’явлених, так і сплачених екологічних зборів протягом 2006 року в порівнянні з минулим. Так, протягом 2006 року підприємствам, організаціям та установам області було пред’явлено 5411,2 тис. грн. екологічних зборів, що на 77,6% більше проти 2005 року, з них 3225,0 тис. грн. (59,6 %) - це збори за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, 1818,3 тис. грн. (33,6%) - розміщення відходів, 367,9 тис. грн. (6,8 %) - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Протягом звітного періоду підприємствами та організаціями області сплачено екологічних зборів на суму 4739,3 тис. грн., що на 70,5 % більше порівняно з минулим роком. У 2006 році частка сплати пред’явлених екологічних зборів становила 87,6 %.

Державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів в області здійснює Державна екологічна інспекція в Сумській області, за даними якої в Сумській області впродовж 2006 року було здійснено 183,6 тис. перевірок, з яких 11 – на підприємствах, що входять до “Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”.

Значну частину, а саме 180,3 тис. (98,2 %) перевірок проведено у сфері контролю атмосферного повітря, 1,3 тис. (0,7 %) – земельних ресурсів та надр, 0,9 тис. (0,5 %) – поводження з відходами.

Через порушення природоохоронних вимог було призупинено виробничу діяльність 16 об’єктів, до адміністративної відповідальності притягнуто 1,9 тис. осіб.

Загальна сума накладених адміністративних штрафів склала 117,3 тис. грн., за якими стягнуто 92,2 тис. грн. (78,6 % від накладених) [3].

Проаналізувавши механізми забезпечення охорони природного середовища, ми дійшли висновку, що, хоча по більшості екологічних показників Сумська область відноситься до екологічно стабільних областей, в області існує низка екологічних проблем, які потребують вирішення як у сфері охорони атмосферного повітря, так і у сферах охорони водних ресурсів, поводження з відходами, охорони земельних ресурсів, надр, рослинного, тваринного світу.

Протягом останніх років були вжиті заходи щодо вдосконалення державної системи управління навколишнім природним середовищем, які відіграють прогресивну роль в екологізації фінансово-економічної системи екологічного регулювання. Однак, на наш погляд для максимальної інтеграції екологічної складової в усі сфери економіки необхідно:

- термін “збір за забруднення навколишнього природного середовища” замінити терміном “екологічний податок”, що відповідає вимогам міжнародного законодавства;

- передбачити пільги з оподаткування, що стосується податку на прибуток підприємств, у разі реалізації заходів зі скорочення викидів парникових газів;

- стягувати екологічний податок за обсяги придбаного моторного палива, використаного пересувними джерелами;

- передбачити сплату податку за забруднення довкілля стаціонарними джерелами безпосередньо за місцем їх розміщення;

- встановити ставку податку на забруднюючу речовину, що належить до парникових газів і викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- з метою стимулювання платників податків до зменшення забруднення навколишнього природного середовища передбачити понижуючий коефіцієнт у разі переходу на маловідходні і безвідходні ресурсо- і енергозберігаючі технології, впровадження найкращих існуючих технологій.

Таким чином, впровадження запропонованих заходів буде сприяти вдосконаленню системи екологобезпечного розвитку.

Література:

1. Зубець М.В. Екологія: критична межа виживання // Голос України. – 2008. – № 109. – 10 червня. – С. 6-7.

2. Карплюк І., Канаш О. Земельні ресурси України: спроба об’єктивної оцінки // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 237. – 18 грудня. – С. 9.

3. Статистичний щорічник Сумської області за 2006 рік / За ред. Л.І. Олехнович. – Суми, 2007. – 668 с.