WEB-ресурс научно-практических конференций

Лоєвська С.А.

Вінницький національний технічний університет

ІНВЕСТИЦІЇ В ОСВІТУ УКРАЇНИ

Важливим фактором соціально-економічного розвитку держави є освіта, яка розглядається як форма інвестицій у людський капітал поряд з такими їх формами, як охорона здоров’я, міграції, пошук інформації тощо.

Ключову роль у збільшенні людського капіталу національної економіки відіграє освіта, яка забезпечує готовність нового покоління до життя і успішної діяльності. Досягнення в освіті і державні видатки на освіту безпосередньо впливають на економічне зростання, у той час як недостатні інвестиції у людський капітал є справжньою причиною відставання країни.

Освіта — це цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином встановлення державою освітньо-кваліфікаційних рівнів. У широкому розумінні слова «освіта» охоплює всі форми навмисного і ненавмисного впливу середовища на людину, які поряд із самоосвітою та самовихованням мають своїми результатами формування і розвиток її особистості [1].

Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами [2].

Досвід свідчить, що інвестиції в освіту, професійну підготовку та мобільність працівника відчутно підвищують вартість і ціну робочої сили. Надважливим є значення освіти та професійної підготовки у розвитку людських ресурсів, визнання їх високими цінностями людини та суспільства обумовило прийняття Міжнародною Організацією Праці у 1975 р. Конвенції про розвиток людських ресурсів.

У країнах, які є світовими лідерами, найвигіднішими інвестиціями вважаються вкладення в так званий людський капітал, а перспективи економічного та соціального зростання справедливо пов’язуються з якістю освіти.

Інвестиції в науку та освіту, які є базовим компонентом покращення людського капіталу, в різних країнах істотно відрізняються. За даними Світового банку, 85% сукупних світових інвестицій в науку здійснюють країни-члени ОЕСР, 11% - Індія, Китай і Бразилія та нові промислово розвинені країни Східної Азії, і лише 4% - решта країн світу, до яких належить і Україна.

У вересні 2000 року на Саміті Тисячоліття в Нью-Йорку Україна підписала «Декларацію тисячоліття» ООН. Підписуючи цю Декларацію, Україна взяла на себе зобов’язання досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року за шістьма напрямками: подолання бідності, забезпечення якісної освіти впродовж життя, забезпечення сталого розвитку довкілля, поліпшення здоров'я матерів та зменшення дитячої смертності, скорочення епідемії ВІЛ/СНІДу і туберкульозу та забезпечення ґендерної рівності [3].

Якість освіти значною мірою визначається знаннями в галузі інформаційних технологій. Особлива увага надається комп’ютеризації навчального процесу: Загалом оснащення загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІІ ступенів комп’ютерними комплексами в середньому в країні збільшено з 54% у 2004 році до 73% – у 2006 році, обладнано комп’ютерними класами 65% шкіл, підключено до мережі Інтернет 40% шкіл (у 2005 році було 15%). Розширення доступу до вищої освіти забезпечує розвиток її дистанційної форми. У понад 50 вищих навчальних закладах (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації сформовано центри дистанційного навчання, які мають відповідне технічне, програмне, методичне та кадрове забезпечення. Розвиваються дистанційні технології навчання і у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації [3].

Витрати на освіту та професійну підготовку складають основну частку капіталовкладень у розвиток робочої сили на всіх рівнях. Ці капіталовкладення включають початкові витрати і супроводжуються надією на окупність та прибутковість в майбутньому. Професійна підготовка перетворює просту робочу силу в кваліфіковану, яка за одиницю часу створює більшу вартість порівняно з простою, декваліфікованою робочою силою. Це дозволяє нам розглядати витрати на освіту та професійну підготовку на всіх рівнях, включаючи бюджетне фінансування галузі освіти, не як безповоротні, але необхідні витрати на виховання підростаючого покоління, а як інвестиції в людський капітал, що приносять економічний і соціальний ефект.

Кожен член суспільства повинен бути оптимально пристосований до професійної діяльності за рахунок максимального використання індивідуальних здібностей. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити інвестиції у вищу освіту і підвищення кваліфікації людей, а також домогтися прискорення прогресу у вирішенні фундаментального завдання модернізації національної системи освіти.

Освіта та професійна підготовка є фундаментом людського розвитку та прогресу суспільства. Особливо зростає їх значення в наш час, коли на зміну індустріальному типу економічного зростання приходить гуманітарний, рушійними силами якого стають наукові знання, творчий та інтелектуальний потенціал людини.

Література:

1. Каленюк І. До питання про освітній потенціал країни // Економіка України. — 2005. — № 1.

2. Закон України «Про освіту» Закони України. — К., 1996.

3. www.ukraine2015.org.ua