WEB-ресурс научно-практических конференций

Лавринович М.В.

Харківська державна академія культури

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРОДЮСУВАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

На сучасному етапі соціально-культурна сфера (СКС) України характеризується інтенсивним розвитком комерційних галузей аудіовізуальної сфери, становленням інституту продюсування, а відсутність теоретичного та практичного досвіду, необхідність реформування існуючого механізму господарювання переконливо доводять необхідність розробки організаційно-економічного механізму продюсування в усіх галузях СКС. Разом з тим в економічній літературі дослідження організаційно-економічного механізму (ОЭМ) підприємств СКС у цілому й механізму продюсування зокрема поки не одержали належного висвітлення.

В економіці СКС сьогодні панує точка зору, відповідно до якої механізм продюсування розглядається як складова частина господарського механізму соціально-культурної сфери. Разом з тим проблематичним є саме визначення терміна "аудіовизуальна сфера". Дане поняття відносно нове й недостатньо вивчене. Закон України "Про авторське право й суміжні права" дає визначення тільки для поняття аудіовізуальний твір [2].

Розглянемо категоріальний апарат терміну «організаційно-еконономічний механізм». Механізм, у першу чергу, це відкрита система, у якій зміна стану хоча б одного елемента веде до зміни стану інших елементів. Разом з тим в економіці механізм – це устрій, сукупність важелів керування, що приводить у дію економічні процеси в строгій відповідності законам економіки. Механізм господарювання – сукупність економічних структур, інститутів, форм та методів господарювання, за допомогою яких здійснюється зв'язка й узгодження суспільних, групових йприватніх інтересів, забезпечуються функціонування й розвиток економіки [3, с. 421]. У соціально-культурній сфері доречно говорити про існування організаційно-економічного механізму продюсування (ОЕМП) – сукупности форм, структур та методів керування продюсерскими проектами, які об'єднані єдиною метою та забезпечують функціонування й розвиток продюсерської системи як соціально-економічного інституту.

Відмінність ОЕМП від механізму підприємництва пов'язана з характером продукції: продюсер працює над проектом, що введе до застосування принципів та законів проектного менеджменту. Разом с тим найважливіші принципи формування сучасного економічного механізму в матеріальному виробництві й соціально-культурному комплексі, на думку Л.І.Якобсона, єдині, бо єдина сама економіка й об'єктивні закони її розвитку [4, с. 14].

Можна виділити макро- та мікрорівень ОЕМП. На мікрорівні він представлений ринково-конкурентним механізмом самоорганізації відтворення підприємницького типу, у якому головним суб'єктом є продюсер. Макрорівен включає державне регулювання продюсерськой системи методами, адекватними вимогам економічних законів і, насамперед закон ринкового виробництва.

Функціями механізму продюсування на мікрорівні є саморозвиток підприємства, підтримка результативності та ефективності продюсерського проекту, реалізація продукції з використанням маркетингових стратегій і комунікацій (зовнішні функції), аналіз, стратегічне й ситуа-ційне планування, мотивація, керівництво, організація й координація проекту, контроль (внутрішні функції) [1]. Структуру організаційно-економічного механізму продюсування можна представити в такий спосіб (рис. 1).

Таким чином, господарський механізм продюсування є складною цілісною системою, що включає кілька груп відношень. Багатоаспектність даного механізму веде до формування усередині його структури ряду підсистем, через які ці відносини проявляються.

Рис. 1. Елементи господарчого механізму та ОЕМП

Теоретичні аспекти формування ОЕМП доводять необхідність створення інституту продюсерства в соціально-культурній сфері, що є актуальною темою для подальшого дослідження.

Литература:

1. Механизм управления предприятием: Стратегический аспект / Пономаренко В.С., Ястремская Е.Н., Луцковский В.М.и др. – Х.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 252 с.

2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 2.12.1992 р. № 3792-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.

3. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика», Ин-т экономики РАН; Гл. ред. Л.И.Абалкин. – М.: Экономика, 1999. – 1055 с

4. Якобсон Л.И. Экономические методы управления в социально-культурной сфере. – М.: Экономика, 1991. – 176 с.