WEB-ресурс научно-практических конференций

Пілявоз Т.М.

Вінницький національний технічний університет

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Успішний розвиток підприємства та його ефективне функціонування неможливі без розвитку інноваційної діяльності. Інновації спрямовані на створення і реалізацію нових видів конкурентоспроможної продукції, сучасних технологій, впровадження нових організаційних форм і методів управління, нових економічних структур. В ринковій економіці інновації є ефективним засобом конкурентної боротьби, тому що допомагають створювати продукцію з високим ступенем наукоємності та новизни, сприяють зниженню собівартості продукції, що вже випускається підприємством, залучають інвестиції та сприяють зростанню рейтингу підприємства, призводять до відкриття та охоплення нових ринків збуту продукції.

В умовах глобальної економічної кризи інвестиційний клімат України для фінансування інновацій залишається несприятливим. Макроекономічні показники свідчать про зниження обсягів виробництва, зменшення інвестицій, зростання зовнішнього боргу та скорочення доходів населення. Тобто, економічне зростання країни в сучасних умовах є досить проблематичним. Потрібно відновлювати конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, створюючи сприятливий мікроклімат для достатнього фінансування інноваційного розвитку. Отже, дослідження джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств є достатньо актуальним.

У розвинених країнах фінансування інноваційної діяльності здійснюється як з державних, так і з приватних джерел. Для більшості країн Західної Європи й США характерний приблизно рівний розподіл фінансових ресурсів для проведення науково-дослідних робіт між державним і приватним капіталом.

Принципи організації фінансування повинні бути орієнтовані на множинність джерел фінансування й припускати швидке й ефективне впровадження інновацій з їхньою комерціалізацією, що забезпечує ріст фінансової віддачі від інноваційної діяльності.

Джерелами фінансування інноваційної діяльності згідно ст. 18 Закону України «Про інноваційну діяльність» можуть бути кошти Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим; власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ; власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності; кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством України. Всі суб’єкти інноваційної діяльності приймають участь в господарському процесі та в певній мірі сприяють інноваційному розвитку підприємства.

За видами власності джерела фінансування поділяються на:

- державні інвестиційні ресурси (бюджетні кошти, кошти позабюджетних фондів, державні позики, пакети акцій, майно державної власності);

- інвестиційні, у тому числі фінансові ресурси господарюючих суб'єктів, а також громадських організацій, фізичних осіб і т.д.

Це інвестиційні ресурси колективних інвесторів, у тому числі страхових компаній, інвестиційних фондів і компаній, недержавних пенсійних фондів. Сюди ж належать власні кошти підприємств, а також кредитні ресурси комерційних банків, інших кредитних організацій та спеціально уповноважених урядом інвестиційних банків.

На рівні держави джерелами фінансування є:

- власні кошти бюджетів і позабюджетних фондів,

- залучені кошти державної кредитно-банківської й страхової систем,

- позикові кошти у вигляді зовнішнього (міжнародних запозичень) і внутрішнього боргу держави (державних облігаційних та інших позик).

На рівні підприємства джерелами фінансування є:

- власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, страхові відшкодування, нематеріальні активи, тимчасово вільні основні та оборотні кошти);

- залучені кошти, отримані від продажу акцій, а також внески, цільові надходження та ін.;

- позикові кошти у вигляді бюджетних, банківських і комерційних кредитів.

Важливим фінансовим джерелом різних форм інноваційної діяльності є бюджетні асигнування, за рахунок яких виконуються цільові комплексні програми, пріоритетні державні проекти.

Але в сучасних умовах скорочується державне фінансування та банківське кредитування підприємств на потреби їх технічного переоснащення, модернізацію технологій, впровадження продуктових інновацій. Банки скорочують обсяги кредитування підприємств, перш за все довгострокового, через нестабільність економічної ситуації та великі фінансові ризики. Підприємства також не мають достатньо власних коштів для інноваційного розвитку. Отже, потрібно активізувати інвестиційну привабливість вітчизняної економіки, зацікавити іноземних інвесторів в здійсненні фінансування, сприяти стабільності національної валюти, забезпечити певні пільги для інвесторів. Також доцільно розглядати можливості застосування таких форм фінансування як лізинг, франчайзинг, форфейтинг.

Література:

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» №40- IV від 4 липня 2002 року.

2. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навч. пос ібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”; К.: Видавничий дім „Княгиня Ольга”, 2005. – 324 с.

3. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.