WEB-ресурс научно-практических конференций

Линок Н.Ю.

Національний університет державної податкової служби України

ВІДМІННІСТЬ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ “ПОДАТКИ НА СПОЖИВАННЯ”

Постановка проблеми. Споживання завжди було невід’ємним елементом функціонування кожного приватного господарства, кожної родини та окремого члена суспільства. Оподаткування споживання є обов’язковим структурним компонентом сучасних податкових систем. Активне використання у вітчизняній науковій літературі з оподаткування поділу податків на прямі і непрямі (податки на споживання) адекватно обумовлює потребу в правильному розумінні змістовного наповнення поняття “податки на споживання”.

Актуальність проблеми. На теперішній час в умовах реформування податкової системи України та продовження роботи в напрямку прийняття Податкового кодексу, нагальною потребою є проведення наукових досліджень і розробок у сфері податкових фінансів. В цьому контексті особливу увагу слід приділити вдосконаленню науково-теоретичної бази досліджень.

Як зазначають І. Луніна та Н. Фролова, “до складу податків на споживання відповідно до положень теорії державних фінансів належать податки на товари і послуги, зокрема ПДВ, акцизи, мито, податки на інвестиційні товари, податки на специфічні послуги й інші непрямі податки” [1, с. 21]. Характеризуючи поділ податків в економічній літературі на податки з факторів виробництва і податки з товарів, П.Мельник відмічає, що “подібна класифікація особливо корисна для цілей макроекономічного аналізу, оскільки дозволяє чітко розмежувати податки на споживання та податки на фактори виробництва” [3, с. 189].

За твердженням І. Сидор, “податки на споживання в Україні представлені універсальними і специфічними акцизами (податок на додану вартість і акцизний збір) та митом, що справляється у сфері зовнішньоекономічної діяльності” [4, с. 15]. Таку ж думку висловлюють і автори монографії “Податки на споживання в економіці України” І. Лютий, А. Дрига, М. Петренко [2].

Водночас слід відмітити, що віднесення акцизів і мита до складу податків на споживання є питанням, позбавленим остаточного вирішення. Так, наприклад, при розрахунку ефективної ставки оподаткування споживання Л. Джарас та Г.Обермаїр не включають до цієї групи акцизи і мито, які пов’язані із транспортом та споживанням енергетичних матеріалів, а Д. Кері і Дж.Рабесона – податки з власників автотранспорту, що сплачуються юридичними особами [1, с. 22].

Зважаючи на багатовіковий досвід застосування специфічного акцизного оподаткування в Німеччині та з огляду на те, що вперше податок з обороту було запроваджено в німецькій податковій системі, небезінтересним, на нашу думку, було б вивчення поглядів саме німецьких науковців щодо визначення переліку податків, які належать до групи податків на споживання.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Федерального міністерства фінансів ФРН, в Німеччині податками на споживання оподатковуються солодкі напої з вмістом алкоголю, пиво, спиртогорілчані вироби, кава, ігристі вина і проміжні вироби, тютюн, енергоносії (колишній податок на мінеральні мастила) та електроенергія [8]. Податок на додану вартість відноситься до податків на споживання лише в частині справляння податку з обороту імпорту.

В сучасній німецькій науковій літературі в сфері податкового права широко дискутується питання розмежування окремих груп податків, оскільки податки на споживання мають багато спільного за структурою з податками на обіг та митом.

Податки на обіг пов’язані з економічними або правовими процесами (наприклад, податок на придбання земельної ділянки). Для розмежування податків на обіг і на споживання Федеральним міністерством фінансів Німеччини встановлені наступні критерії:

1) оподаткування споживання виникає при переході товарів із податкового середовища у вільний обіг, податки на обіг стосуються процесів обігу;

2) виникнення зобов’язання по сплаті податку на споживання стосується однієї особи, по сплаті податку на обіг – декількох, так як процес обігу включає дві сторони;

3) об’єктом податків на обіг не є споживчі товари [6, s. 137].

Більш складним є питання визначення приналежності ПДВ, який, на думку багатьох науковців, знаходиться на перетині вищезгаданих груп – податків на обіг та на споживання. Так, з одного боку, виникнення ПДВ відбувається в результаті придбання товарів чи послуг, тобто процесу обігу, як і податків на обіг. З іншого боку, цей податок спрямований на обтяження кінцевого споживача, стягується з підприємств і включається ними в ціну товарів та послуг з кінцевою метою оподаткування приватного споживання, що характерно для групи податків на споживання. Як стверджують ряд німецьких науковців: Ю. Фьорстер, К. Тіпке, Д. Бірк, П. Вальден, ПДВ слід вважати “загальним податком на споживання, так як він стягується не з окремих товарів та послуг” [6, s. 139].

Відокремлення податків на споживання та мита, з огляду на тривалий час їх паралельного історичного розвитку та спільне походження, викликає найбільшу кількість суперечливих поглядів. Як вважає професор Мюнстерського університету, д-р Д. Бірк, мито слід розглядати в якості особливого податку на споживання, оскільки воно стягується поряд з акцизами при ввезенні товарів на митну територію, включається до ціни та перекладається на кінцевого споживача [6, s.141]. Спростування такого твердження, на думку д-ра Ю. Фьорстер, ґрунтується на наступних положеннях:

- стягнення мита має дискримінаційний характер, в той час, як податки на споживання слугують вирівнюванню податкового тягаря іноземних та внутрішніх товарів;

- важливим моментом для виникнення мита є факт “перетину митного кордону”, для податків на споживання – “введення у внутрішній обіг”;

- відповідно до ст. 12 Договору про заснування Європейського економічного співтовариства, який вступив в дію з 1.01.1958 р. [7], на території зони вільної торгівлі було відмінено стягнення мита, інших еквівалентних йому платежів як одного з можливих факторів проведення дискримінаційного внутрішнього оподаткування. Поряд з тим функціонування пов’язаних з переміщенням товарів в межах ЄЕС податків на споживання відповідно до положень ст. 95 того ж Договору залишилось допустимим;

- податки на споживання спрямовані на рівне ставлення до внутрішніх та імпортованих товарів, мито ж, навпаки, на дивергенцію;

- кінцевою метою застосування податків на споживання є обтяження внутрішнього споживчого використання, тому для операцій експорту ставка ПДВ дорівнює 0 %, а акцизний збір відшкодовується. В німецькому митному праві відшкодування не застосовується (за винятком деяких випадків);

- в країнах ЄС на теперішній час мито застосовується лише в якості інструмента економічного регулювання з метою покращення конкурентоспроможності внутрішньої продукції та зміцнення відповідних галузей виробництва. Податки на споживання, в свою чергу, зберігають фіскальну спрямованість [5, s. 119].

Отже, на підставі вищевикладеного, можна стверджувати, що у вітчизняній та зарубіжній фінансовій літературі існують певні відмінності концептуальних підходів до розуміння як структури податків на споживання в цілому, так і до місця мита в системі оподаткування зокрема. Такі відмінності мають бути обов’язково враховані при здійсненні аналізу зарубіжних податкових систем та проведенні порівняльних наукових досліджень.

Література:

1. Луніна І.О., Фролова Н.Б. Ефективність оподаткування споживання в Україні // Фінанси України. – 2007. – № 1. – С. 17-27.

2. Лютий І.О., Дрига А.Б., Петренко М.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія. – К.: Знання, 2005. – 335 с.

3. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 317 с.

4. Сидор І.П. Податки на споживання в Україні: фіскальні ефекти і цінові наслідки: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Тернопільський держ. економічний ун-т. – Т., 2006. – 21с.

5. Forster, Jutta: Die Verbrauchsteuern: Geschichte, Systematik, Finanzwirtschaftliche Vorgaben. – Heidelberg: Muller, Jur. Verl. 1989. – 162 S.

6. M?ller, Dirk: Struktur, Entwicklung und Begriff der Verbrauchsteuern / von Dirk M?ller. – Berlin: Duncker und Humblot, 1997. – 154 S.

7. Konsolidierte Fassung des Vertrags zur Gr?ndung der Europ?ischen Gemeinschaft (97/C340/03). –http://eur-lex.europa.eu/de/treaties/dat/11997E/htm/11997E.html

8. Verbrauchsteuern. –http://www.bundesfinanzministerium.de/nn_39854/DE/BMF__Startseite/Service/Glossar/V/001__Verbrauchsteuern.html