Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

V Международная научно-практическая Инетрнет-конференция "АЛЬЯНС НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ" (20 марта 2009 г.)

Кулешко О.А., Стасів Т.А.

Львівський державний університет внутрішніх справ

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Сьогодні інформаційна галузь України – це потужний і розгалужений комплекс підприємств і організацій з багатотисячною “армією” працюючих. Стаття 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН надає кожному право шукати, отримувати, розповсюджувати інформацію та діяти будь-якими засобами і не залежно від кордонів.

Інформація – це відомості, які передаються людьми усно, письмово а також в іншій формі, це результат ідентифікації властивостей предметів і явищ у просторі і часі, нові знання, засіб обміну із зовнішнім середовищем.

Сьогодні на формування українського інформаційного простору все більше впливають новітні технології, провідне місце в яких займає Інтернет – всесвітня комп'ютерна інформаційна мережа. Інтернетом в Україні користується лише 400-600 тисяч чоловік, незважаючи на те, що охочих отримувати доступ до майже невичерпних джерел інформації у світі стає дедалі більше.

Захист інформації – це сукупність методів, засобів, організаційних заходів щодо попередження навмисних або випадкових впливів природного чи штучного характеру, наслідком яких може бути нанесення збитків чи шкоди власникам інформації або її користувачам, інформаційному простору. Згідно чинного законодавства, захист інформації – це сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованій системі та осіб, які користуються інформацією [1].

Захист інформаційного суверенітету тісно пов’язаний безпосередньо із поняттям інформаційної безпеки. Розрізняють два напрямки дослідження інформаційної безпеки: 1) захищеність внутрішньої інформації щодо її якості, надійності, захищеності різних галузей інформації (державної, банківської, комерційної таємниці) від розголошення; 2) в якості контролю над інформаційними потоками, обмеження використання провокаційної, ворожої суспільної інформації, включаючи контроль над рекламою; захист національного інформаційного простору від зовнішньої інформаційної експансії.

Як і будь-яке соціальне явище впровадження сучасних інформаційних технологій має не лише позитивні для суспільства аспекти, але і негативні. Зокрема, використання комп`ютерних технологій з метою вчинення протиправних, антисоціальних, злочинних дій. Дослідження свідчать, що комп`ютерна злочинність у світі має тенденцію до зростання. Тому і виникла потреба у формуванні нового світогляду: інформаційного світогляду, інформаційної правосвідомості, інформаційної правової культури. Це має відношення і до загалу працівників правоохоронних органів України.

Адже, в системі органів внутрішніх справ (ОВС) циркулює інформація різних видів за режимом доступу. Основними формами зберігання, опрацювання та передачі інформації в ОВС є три такі напрямки: зберігання, опрацювання і передача інформації у вигляді матеріальних носіїв; зберігання, опрацювання і передача інформації у електронному вигляді; зберігання, опрацювання інформації у свідомості людей та передача її вербальними і невербальними методами мовлення.

Можливі способи вчинення атак на інформацію, здебільшого, залежать від форми її зберігання, опрацювання, передачі та від мети, яку переслідує порушник. Ці способи вчинення атак, перелічені в державному стандарті ДСТУ 3396.0-96, і є порушенням конфіденційності та доступності інформації, яка карається законом.

В першу чергу мають бути визначені збитки від нанесеної шкоди інформаційним ресурсам чи їх застосуванню. Якщо розглядаються такі категорії як державна чи конфіденційна інформація, то оцінку заданих чи можливих збитків від реалізації загроз безпеки оцінює держава. Коли ж мова йде про відкриту інформацію, то робиться експертне дослідження можливих збитків, які понесе організація від витоку, спотворення чи знищення інформації.

На першому місці в системі ОВС буде забезпечення захисту інформації від її витоку технічними каналами. Технічний захист інформації регламентується державними стандартами України, нормативними документами системи технічного захисту інформації (НД ТЗІ), які не належать до нормативних документів із стандартизації, але є обов’язковими до виконання всіма ланками управління та господарювання. Крім того, регламентація здійснюється згідно положень з технічного захисту, що не знайшли свого відображення у актах вищого рівня, врегульовуються внутрішніми наказами, розпорядженнями, вказівками щодо технічного захисту інформації.

Отже, захист інформації в системі ОВС є важливим важелем діяльності як правоохоронних органів, так і суб’єктів господарювання. Тому, має використовуватися комплекс правових, організаційних і технічних заходів захисту інформації.

Література:

1. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" .

2. Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 19 48 року Генеральною Асамблеєю ООН .

3. Живко З.Б., Мельникович В.М., Нос І.О. Юридичні аспекти інформаційної безпеки держави // Сучасні інформаційні комунікаційні технології : Збірник тез. – К.: ДУІКТ, 2008. – С. 146–147.