WEB-ресурс научно-практических конференций

Родіонова Ю. Г.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Автомобілебудування вважається однією з основних галузей промисловості світу. Воно безпосередньо працевлаштовує 4 млн. чол. Ще 8 млн. чол. працюють у галузях, які постачають для автомобілебудування матеріали і компоненти. Ця галузь лідирує за кількістю транснаціональних компаній — близько десяти провідних компаній випускають 80 % світової продукції автомобілебудування.

У 2007 році у світі було вироблено 73 мільйонів моторизованих засобів транспорту. Найбільшими ринками автомобілів у 2007 році були: Японія, де продано 11,6 мільйонів автомобілів, США – 10,8 млн., Західна Європа — 12,3 мільйонів, Китай — 8,9 мільйонів та Індія — 2 мільйони. У 2007 році ринки Північної Америки та Західної Європи стагнували, натомість ринки Південної Америки (особливо Бразилія), Східної Європи (особливо Росія) та Азії (Південна Корея та Індія) зростали [3].

Оборотний капітал світового автомобілебудування у 2007 році становив 1,89 трлн. євро. Обсяги світового виробництва автомобілів у 2005 році становили 66,48 млн. шт., а у 2007 р. досягли 73,1 млн. шт. [ 3 ] .

До основних джерел стратегічних проблем автовиробників відносять – законодавчі обмеження і загострення галузевої конкуренції. Економія палива, обмеження з CO2, ініціативи повторного використання відходів, зміни споживчих смаків, подорожчання утримання транспортних засобів, зростання витрат на комплектуючі й управління ланцюгами поставок, – усі ці фактори, хоча й різною мірою, будуть визначати конкурентоспроможність ринкових гравців[1].

На сьогоднішній день існує серйозна диспропорція між розвиненими ринками та ринками країн, що розвиваються. Наприклад, на ринках країн ЄС-15 щорічні темпи зростання легкових автомобілів у період з 2000 року по 2007 року становили близько 0.93%, у той час як у 10 нових членів ЄС ріст становив 8.56% протягом того ж самого періоду. Подібна динаміка була характерна і для Японії (-1.59%) і Сполучених Штатів (-0.84%) порівняно з мексиканським ринком (+2.97%).

З огляду на цю диспропорцію, автобудівники виробляють діаметрально протилежні стратегії завоювання ринків. На розвинених ринках вони «маневрують» в умовах статичного попиту; на ринках, що розвиваються, – прагнуть до динамічного розвитку та вилучення вигоди з усіх можливостей росту [2].

Для автомобільної промисловості 2008 рік став випробуванням на міцність. Такі фактори як зростання цін на нафту і наполеглива необхідність економії палива; посилення екологічних вимог та дестабілізація на фінансових ринках; зміни в споживчих перевагах і проблеми з ліквідністю стали проблемними іспитами для визначення найсильнішого.

З 2009 р. по 2015 р. нові ринки, як очікується, переростуть у виробництві і складанні автомобілів уже сформовані ринки в 18 разів. 95% зростання ринку легкових транспортних засобів припаде саме на ринки, що розвиваються. Серед цих ринків країни BRIC (Бразилія, Росія, Індія й Китай) є найперспективнішими. Більше 58% прогнозованого приросту припадає на них. З країн BRIC лідерами виробництва легкових автомобілів стануть Китай та Індія. Споживчий попит тут оцінюється в більш як 2 млрд. авто. Менш густонаселені – але все ще стратегічно важливі Росія і Бразилія – будуть рости не такими швидкими темпами. Дешеві транспортні засоби і надалі будуть мати велике значення для світових автобудівників, оскільки для глобальної конкурентоспроможності їм потрібно зміцнити свою присутність на ринках, що розвиваються. Для того, щоб у такий спосіб компенсувати зниження продажів на висококонкурентних зрілих ринках.

Література:

1. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2005. – 277 с.

2. Світова економіка: Підручник / Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. та ін. – К.: Либідь, 2004. – 582 с.

3. Міжнародна асоціація виробників автомобілів. – www.oica.net, вільний.