WEB-ресурс научно-практических конференций

Шляніна О.В.

Київський національний університет ім. Т. Шевченка , Інститут Міжнародних відносин

ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УМОВАХ КРИЗИ

Криза… В Україні вона розпочалася приблизно у липні 2008 року. Про це свідчать такі фактори, як зменшення зростання грошової маси, зменшення обсягів випуску промислової продукції, інфляція, недовіра до банків. Але з огляду на гостру політичну боротьбу, мінімізацією наслідків кризових явищ ніхто із політиків не переймається . Криза, перш за все торкнулася будівництва, автомобільної галузі, туризму, фінансів, сфери послуг і ринку нерухомості. Почалися масові звільнення серед металургів, будівельників, хіміків. Інші компанії, відчувши фінансові проблеми, почали звільняти співробітників, закривати фінансові проекти, урізати бюджети на розробку програмного забезпечення, яке забезпечувало банківську систему, фінанси, інвестиції, будівництво. Проблеми з безробіттям мають також підприємства, робота яких прив’язана до кредитних ресурсів, зокрема, супермаркети побутової техніки, фінансового сектору, автодилери . Компанії стали менше потребувати менеджерів з маркетингу, системних адміністраторів і торгових представників. Популярністю перестали користуватися економісти і фахівці з кредитування. Деякі компанії, які раніше шукали співробітників для своїх проектів, зараз просто припинили свої пошуки у зв'язку із заморожуванням цих проектів. При цьому багато працедавців відкликали свої заявки із пошуку співробітників.

Протягом останніх років ринок праці в Україні ще не знав такого різкого збільшення кількості безробітних. В той час як керівництво намагається заощадити та врятувати капітал, основними жертвами світової фінансової кризи стають усі ті, хто вже втратив роботу, або кожної миті може потрапити під скорочення.

Також доволі високим буде і рівень прихованого безробіття. В той же час через фінансову кризу, по неповним прогнозним даним, можуть повернутися в Україну 6-7 млн. українських заробітчан. Таким чином прогнозується, що літом 2009 року в країні може бути 8-10 млн. безробітних, хоча офіційно на сьогодні кількість безробітних оцінюють 1,2 млн. чоловік. Реальна ж кількість безробітних сьогодні становить близько 3 млн. осіб, що значно вище офіційної статистики, причому безробітних жінок значно більше, ніж чоловіків (це пов’язано із бумом народжуваності, який має місце в Україні, та відповідної реакції роботодавців, які не бажають мати справу із багатодітними матерями або вагітними). Криза стала вдалим приводом для працедавців значно знизити зарплату співробітникам підприємств.

Неможливість встановити мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи, хоча це з початком 2009 року й передбачалося, призводить до того, що розмір мінімальної зарплати коригуватиметься лише відповідно до індексу інфляції. Загалом по Україні середньомісячна заробітна плата становила 1 тис. 787 гривень (дані за січень—жовтень 2008 року), що на 37 % більше, ніж за відповідний період 2007 року. Але близько 1,5 млн. українців нині отримують заробіток, який не перевищує встановлений законом прожитковий мінімум (669 гривень). За соціологічними дослідженнями, кожен другий громадянин уже почав економити на харчуванні й близько 20 % - на медикаментах.

Масові звільнення та зменшення рівня оплати праці призвели до скорочення надходжень до Пенсійного фонду, який уже недоотримав майже півмільярда гривень. Близько 40 % робітників протягом п’яти останніх місяців зіткнулися з проблемою невиплати заробітної плати. Ситуація ускладнюється там, де зарплату видають у конвертах. У приватному секторі «тіньову» оплату праці практикують 96 % підприємців. Звільнення призведе ж до того, що пізніше, коли попит знову зросте, підприємство не матиме достатньо робочої кваліфікованої сили. Відмінною альтернативою є скорочення робочого часу. Підприємство може зберегти спеціалістів, яких воно знову потребуватиме під час наступного економічного підйому. « Continental » і « Bosch » застосовують скорочення робочого часу, подовжені канікули та заходи з підвищення кваліфікації . Наприклад, щоб зберегти фахівців автомобілебудування, в Німеччині одне робоче місце поділили на двох - половину зміни його обслуговує один працівник, половину інший. Таким чином вдалося зберегти професіоналів. Фонд соціального страхування на випадок безробіття навряд чи зможе самостійно вирішити проблеми безробіття та всіх працевлаштувати. Бюджет фонду без втручання держави у другому півріччі 2009 року може стати банкрутом. Вже зараз потрібно переглянути тарифи та розмір виплат по безробіттю, започаткувати програми з перекваліфікації робітників.

На згадку одразу приходить шлях подолання США з Великої депресії. Там було створене Міністерство суспільних робіт, що займалося організацією і залученням людей, які втратили в результаті кризи роботу. Висновок з цього - Уряду необхідно було б збільшити капітальні видатки держави на великі соціальні будівельні проекти, зокрема будівництво доріг і мостів. А також тих об’єктів, які передбачені програмою підготовки до Євро-2012.

Слід створити державний фонд підтримки малого та середнього бізнесу, що надавав би пільгові кредити для започаткування малого бізнесу. Кошти на цю програму Уряд мусить виділити з траншу, отриманого від Міжнародного валютного фонду. Необхідно всіляко підтримувати вітчизняного товаровиробника. Допомога від держави має надаватися лише за дотримання двох умов: роботодавець повинен зберегти всі робочі місця й не зменшувати рівня заробітної плати. Треба негайно розробити державну програму зайнятості. Необхідно підсилити державну інспекцію праці в частині здійснення контролю за діяльністю підприємств в умовах кризи. А влада поки що вирішує проблеми за рахунок суттєвого зниження життєвого рівня людей. Це шалене зростання цін на споживчий кошик, підвищення тарифів, збільшення вартості за проїзд і т.д., - і все це відбувається… на фоні масових звільнень людей.

І хоча криза приносить в суспільство багато проблем, ситуація, що складається на ринку праці, має і свої позитиви. З’явилася велика кількість фахівців різних спеціальностей і кваліфікацій. У роботодавців зростають можливості вибору та залучення найкращих працівників на найвигідніших умовах. Якщо раніше на трудові послуги у більшості сфер економічної діяльності були завищені ціни, то тепер можна очікувати на вирівнювання ситуації порівняно із західними державами. Відбудеться певний перерозподіл у структурі зайнятості, що дасть поштовх для розвитку інших галузей промисловості. Більшість з тих, хто потрапив під звільнення для витримки конкуренції на ринку праці почнуть підвищувати свій професійний рівень або змінювати професію.

Література:

1. Демко І. Ринок праці під напругою//Хрещатик. - 2009.- № 7.

2. http://www.ukranews.com/ukr/article/161397.html

3. Дані Держкомстату статистики України.