WEB-ресурс научно-практических конференций

Ярошко О.З.

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

КРОСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ДОСЛІДЖЕНЬ ФЕНОМЕНУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

В сучасних умовах поглиблення глобальної взаємозалежності, розмивання меж між внутрішніми і зовнішніми аспектами буття політичних одиниць, виникає потреба в науковій рефлексії над зазначеними феноменами задля визначення їх функціональної ніші в процесі розвитку людської цивілізації.

Метою цього дослідження є з’ясування характерних особливостей українського зовнішньополітичного дискурсу на сучасному етапі державотворення.

Українська політична наука займається пошуком шляхів розв’язання актуальних проблем політичної сфери життєдіяльності соціуму. Враховуючи багатоаспектність політичного буття, в рамках політичної науки України виокремлено 5 галузей наукового пізнання світу політики, кожна з яких здатна збагатити дослідницьку скарбницю феномену зовнішньої політики України. Так, дослідження історії становлення та розвитку вітчизняної політології (23.00.01 – теорія та історія політичної науки) можуть прояснити місце в ній власне міжнародно-політологічних студій [13]; вивчення політичного процесу як такого та політичних інститутів України здатне розкрити природу внутрішніх чинників зовнішньої політики (23.00.02 – політичні інститути та процеси) [12]; розумінню сучасних зовнішньополітичних доктрин сприятимуть й наукові напрацювання в сфері політичної свідомості суспільства, його політичної культури, а отже, й зовнішньополітичних ідеологем як їх похідних (23.00.03 – політична культура та ідеологія) [13]; осягнення суті національної ідеї України як мобілізаційно-консолідуючого чинника державотворення важливе й в процесі вибору національних зовнішньополітичних пріоритетів (23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство) [13]. Однак, дослідження суті та форм зовнішньої політики України переважно здійснюються в рамках наукової спеціальності 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку, що й займається аналізом політичних процесів у міжнародному вимірі, в тому числі й ролі України в сучасних міжнародних відносинах, стану та перспектив її зовнішньої політики [13]. Станом на 1жовтня2008року, за період 2003–2008років в Україні захищено 477дисертацій політологічного профілю: 52% припадає на спеціальність 23.00.02; 23% – 23.00.04, 11% – 23.00.01; 10% – 23.00.03 і 4% – на 23.00.05 [6]. Аналізуючи результати творчих пошуків у царині зовнішньої політики України, відзначимо, що в рамках наукової спеціальності 23.00.04 за вище окреслений період досліджувались особливості двостороннього співробітництва України, інститут стратегічного партнерства, статус та політика держави в регіоні, безпекові, іміджеві та інформаційні аспекти української дипломатії, тематика наукових досліджень тісно корелює із актуальними проблемами вітчизняної зовнішньополітичної практики [19, с.185-186].

Ще одним напрямом досліджень політичної науки України є основи національної безпеки держави, їх політичні аспекти, що належить до безпекових студій, де вивчається сутність явища національної безпеки, національні інтереси та загрози безпеці й система їх забезпечення, включаючи й зовнішньополітичну складову [11]. Аналіз наявних наукових робіт зазначеного періоду в контексті дослідження феномену зовнішньої політики України, її характерних особливостей виявляє такі тенденції розвитку наукової думки. По-перше, розробляючи понятійно-категоріальний апарат безпекового дискурсу, за рахунок наявності спільних категорій та понять має місце збагачення та розмежування змісту термінів в обох сферах досліджень [18]. По-друге, дослідники ідентифікують загрози національній безпеці України (міжнародний тероризм, нелегальна міграція, етнонаціональні конфлікти поблизу українських кордонів) та шляхи її ефективного забезпечення, передбачаючи й механізми участі України в системах глобальної і регіональної безпеки та використання потенціалу міжнародного співробітництва [4; 8; 14]. По-третє, аналіз особливостей сфер національної безпеки, зокрема інформаційної, та висновки про необхідність участі України у глобальних інформаційних мережах і системах, створення власних для захисту національного інформаційного простору, запровадження електронної демократії та її інструменту – електронного врядування [5; 7]. По-четверте, власне дослідження міжнародної, регіональних, трансрегіональних та субрегіональних систем безпеки та місця в них України, серед систем регіональної безпеки – євроатлантична на базі НАТО, європейська – ЄС і євразійська – ОДКБ [1-3; 9-10; 15; 17]. Причому особлива увага приділяється саме ролі України в євроатлантичній та європейській системах безпеки, в основі яких цінності ліберальної демократії [1-3; 10; 15-17]. Зазначається й важливість України в контексті трансрегіональної стабільності [1; 3; 9]. Окреслено й пріоритети безпекових інтересів України в зовнішньополітичній сфері: інтеграція в ЄС та НАТО, рівноправні та взаємовигідні відносини з РФ, стратегічне партнерство з США та країнами Західної Європи, особливі відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Грузією, Азербайджаном, Вишеградської групи та Середньої Азії, створення «поясу стабільності від Балтики до Чорного моря», участі у формуванні європейських та євразійських транспортних коридорів [10; 16].

Таким чином, розвиток вітчизняної політології міжнародних відносин, дослідження ролі України в світовій політиці здійснюється здебільшого в рамках спеціальності політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку, тематика наукових пошуків відображає актуальні проблеми зовнішньої політики України, включаючи систему двосторонніх відносин, механізм стратегічного партнерства, регіональну політику України та функціональні зовнішньополітичні напрямки – безпекові, іміджеві та інформаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності. Як зовнішні аспекти більш широких дослідницьких проблем політологів, які працюють в інших галузях політичної науки розглядаються проблеми українського зовнішньополітичного процесу. Безпеково-політичний дискурс також приділяє увагу зовнішньополітичній сфері забезпечення національної безпеки: від уточнення змісту спільних концептів до зовнішньополітичних механізмів нейтралізації загроз національним інтересам України та визначення українських безпекових пріоритетів з акцентом на євроатлантичній та європейській інтеграції держави.

Література:

1. Басараб М.Б. Досвід європейської інтеграції Польщі : перспективи для України: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2004. – 15 с.

2. Бодрук О.С. Системи національної та міжнародної безпеки в умовах формування нового світового порядку : 1991-2001 роки: Автореф. дис. … докт. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2003. – 24 с.

3. Грубов В.М. Ліберальна парадигма в формуванні європейської колективної безпеки XXI століття : Автореф. дис. … докт. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2008. – 34 c.

4. Дацюк А.В. Збройні етнополітичні конфлікти та шляхи їх врегулювання в контексті забезпечення національної безпеки держави : Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2007. – 20с.

5. Дубов Д.В. Політико-комунікативна безпека України у євроінтеграційному контексті : Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави» / Д.В.Дубов. – К., 2007. – 20 с.

6. Електронний каталог НПБ України. – http://catalogue.nplu.org/

7. Конах В.К. Забезпечення інформаційної безпеки держави як складової системи національної безпеки (приклад США): Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2005. – 19 с.

8. Марченко Ю.В. Антитерористична діяльність як складова національної безпеки (політологічний аналіз): Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2005. – 20 с.

9. Мішин А.О. Трансрегіональна стабільність як чинник зовнішньої безпеки України : Автореф. дис. …канд. політ. наук : 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2006. – 24 с.

10. Палій О.А. Національна безпека України в контексті євроатлантичної інтеграції : Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2006. – 13 с.

11. Паспорт спеціальності 21.01.01 – основи національної безпеки держави (політичні науки). – http://www.niisp.gov.ua/institute.php?razdel=aspirant&doc=pasport210101

12. Паспорт спеціальності 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – http://www.niss.gov.ua/Aspirant/23_00_02.htm

13. Паспорти спеціальностей. – http://aspirant.com.ua/ps/ps41.htm

14. Платонов А.В. Протидія нелегальній міграції як чинник забезпечення національної безпеки України : Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2006. – 23 с.

15. Снігир О.В. Україна у геополітичних концепціях Європейського Союзу : динаміка «об’єкт-суб’єктних» відносин: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2004. – 16 с.

16. Стародуб Т.С. Процеси формування регіональної ідентичності України як чинник її зовнішньої політики в галузі безпеки : автОреф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2005. – 24 с.

17. Храбан І.А. Конфігурація європейської безпеки в контексті реалізації національних інтересів України (воєнно-політичний аспект): Автореф. дис. … докт. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2008. – 32 с.

18. Шипілова Л.М. Порівняльний аналіз ключових понять і категорій основ національної безпеки України : Автореф. дис. … канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави». – К., 2007. – 20 с.

19. Ярошко О.З. Україна як terra incognita в сучасній міжнародно-політологічній думці // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць / Голов. ред. С.В.Ківалов; відп. за вип. Л.І.Кормич. – О.: Фенікс, 2008. – Вип. 35. – С. 182–190.