WEB-ресурс научно-практических конференций

Раковчена О.О.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ РІВНЕМ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ В МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЇХ ОСОБИСТІСНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ

Актуальність дослідження. Динамічні зміни, що спостерігаються в українському суспільстві, значною мірою торкаються і медичної галузі. Це зумовлює виникнення значної кількості стресових чинників в діяльності медичних працівників, які в поєднанні з особистісними характеристиками медиків, сприяють виникненню професійного стресу, що позначається на ефективності професійної діяльності та самопочутті останніх. Аналіз літератури свідчить, що проблема впливу професійної діяльності на людину та її стан знайшла своє відображення у роботах зарубіжних і вітчизняних вчених (А. Б. Леонова, Л. М. Карамушка, Т. В. Зайчикова, В. Л. Паньковець, О. В. Тімченко, Р. С. Лазарус, Дж. Грінберг, К. Л. Купер тощо). Разом з тим, дослідженню особливостей професійного стресу в медичних працівників приділялась недостатня увага.

Метою дослідження є вивчення рівню професійного стресу в медичних працівників, а також взаємозв’язку між рівнем професійного стресу в медичних працівників та їх особистісними характеристиками.

Методика та організація дослідження. Для проведення дослідження рівня професійного стресу в медичних працівників було застосовано опитувальник «Професійний стрес» К. Дж. Ваймана. Математична обробка отриманих даних та представлення результатів здійснювались за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 13).

Дослідження проводилося в ряді медичних організацій різного типу (поліклініки, відділення стаціонару, лікарня швидкої медичної допомоги). У дослідження прийняли участь 140 лікарів різних спеціальностей (51,4% - чол., 48,6% - жін.).

Результати дослідження:

1. За результатами дослідження виявилися такі закономірності: низький рівень стресу мають 15,7% медичних працівників, що приймали учать у опитуванні. Цей рівень стресу характеризується низьким рівнем психічної напруженості. 44,3% опитаних респондентів мають середній (оптимальний рівень професійного стресу). Цей показник свідчить про високу психічну напруженість, яку працівник витрачає на подолання складних професійних ситуацій, але разом з тим це дає змогу організму функціонувати підвищено й адекватно. Разом з тим у 35,7% досліджуваних було виявлено високий рівень професійного стресу. У цьому випадку показник рівня стресу свідчить про неадекватно підвищене функціонування організму і психіки працівника, внаслідок чого таке напруження починає дезорганізовувати професійну діяльність. Тривожним є показник наявності серед медичних працівників дуже високого рівню професійного стресу, який мають 4,3% опитаних медичних працівників. Цей рівень характеризує повне емоційне та фізичне виснаження. Отже, на 40% опитаних медичних працівників позначаються негативні наслідки впливу професійних стресорів. Іншими словами, стрес може стати джерелом хронічних захворювань та постійного фізичного та психічного виснаження. Психічна напруженість, яку вони постійно відчувають на робочому місці, призводить до дезорганізації їх власної професійної діяльності та діяльності системи охорони здоров’я в цілому. Все це є просто неприпустимим, тому що від професійної діяльності медичних працівників напряму залежить якість медичної допомоги та стан здоров’я населення нашої країни.

2. У процесі кореляційного аналізу встановлено статистично значущий кореляційний зв'язок між рівнем професійного стресу в медичних працівників та їх ставленням до власної професійної діяльності (р<0,01) – так серед медичних працівники з негативним ставленням до професійної діяльності 50,0% мають високий рівень та 16,7% – дуже високий рівень професійного стресу, натомість серед тих, хто має позитивне ставлення показники професійного стресу розподілились відповідно 22,8% та 1,3%.

Також встановлено залежність на рівні тенденції між рівнем професійного стресу в медичних працівників та їх рівнем агресії – 41,6% з опитаних, у яких виявлено високий та дуже високий рівень стресу, за результатами опитування є недостатньо агресивними (тобто, є надмірно миролюбивими, вразливими).

У процесі аналізу зв’язків між рівнем професійного стресу та іншими особистісними характеристиками медичних працівників не виявлено статистично значущого зв’язку між професійним стресом в медичних працівників та: а) їх ступенем емпатії, б) їх професійною позицією, в) їх зацікавленістю у власній професії.

Висновки. Підсумовуючи, можна сказати, що існує значна проблема наявності професійного стресу в медичних працівників. Отримані результати свідчать про необхідність створення та впровадження спеціальної тренінгової програми «Запобігання та подолання професійного стресу в медичних працівників».

Література :

1. Гринберг Дж. Управление стрессом. – СПб.: Питер, 2004. – 496 с.

2. Наследов А.Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 416 с.

3. Овчаров В.К. Труд и здоровье медицинских работников/ Под ред. В.К. Овчарова. – М.: Медицина, 1985. – 215 с.

4. Психология и медицина: Материалы к симпозиуму / [Отв. ред. В.М. Банщиков, Б.Ф. Ломов] – М.: [Б. и.], 1978. – 436 с.

5. Селье Г. Стресс без дистресса. - М.: Прогресс, 1982. - 125 с.

6. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.

7. Ясько Б.А. Психология личности и труда врача: Курс лекций. – Ростов н\Д: Феникс, 2005. – 304 с.