WEB-ресурс научно-практических конференций

К. пед. н. Башавець Н.А.

Одеський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ ЯК СВІТОГЛЯДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Постановка проблеми. Актуальність даного дослідження обумовлена потребою людини та суспільства у здоров'язбереженні. Більшість часу молодь знаходиться у навчальних закладах і тому ціннісне відношення до здоров'я не може формуватися без участі викладачів. Довгий час наша освіта не приділяла належної уваги зміцненню, збереженню й розвитку здоров'я молоді, не вивчала вплив педагогічного процесу на стан їх здоров’я, не розглядала освітні технології з точки зору здоров'язберігаючої спрямованості.

В умовах сьогодення здоров’я людей є показником їхньої культури і водночас рівнем соціально-економічного розвитку суспільства, що пов’язано зі способом життя громадян та їхніх світоглядних орієнтацій на здоров’язбереження. и

Здоров’я завжди вважалося найвищою цінністю людини та основою активної творчої життєдіяльності. У сучасних умовах соціальної нестабільності, підсилення динаміки життя та інших чинників роль здоров’я значно підвищується, оскільки кокрурентноспроможною є лише фізично здорова, активна, соціально адаптована людина. Зазначене підкреслює необхідність реформування освіти зі спрямованістю на збереження здоров’я нації, забезпечення стійкого гармонійного розвитку молоді з високим рівнем культури здоров’язбереження. В Україні сучасні соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, екологічна ситуація, низький рівень культури харчування, культури з медичних та валеологічних знань, культури безпечної життєдіяльності, культури безконфліктного спілкування, культури фізичної активності сприяє низькому рівню культури здоров’язбереження населення.

В економічно розвинених країнах у зв’язку з постійною потребою у підвищенні продуктивності праці у роботодавців виникла проблема здоров’язбереження своїх робітників та формування їхнього відповідного світогляду; до оздоровчих програм входить виробнича гімнастика, заняття фізичною культурою, нормалізація ваги, раціональне харчування, відмова від паління та алкоголю, профілактика стресів тощо, означені заходи є досить ефективними. В цих країнах збереження здоров`я стало для роботодавців складовою виробництва, вимушеною, але дуже вигідною справою. На жаль, в Україні ця практика недостатньо застосовується, що, безумовно, впливає на безвідповідальне ставлення працівників і, зокрема молоді, до свого здоров’я.

Останнім часом зазначена проблема все більше привертає увагу науковців. Формування культури здоров’я учнівської молоді, студентів та взагалі громадян різних груп населення досліджували такі вчені: В.Горащук, С.Кириленко, В.Климова, Г.Кривошеєва, В.Скумін, Л.Сущенко, Л.Татарнікова, Л.Хижняк, А.Нагорна та ін.; " здоров'язберігаючі технології " були предметом дослідження Т.Бичкової, М.Безруких, О.Бутакової, Є.Пужаєвої, М.Смирнова, І.Соколової, В.Сонькіна , І.Чупахи та ін.; сутнісні характеристики культури здоров'язбереження розглядали: М.Безруких, С.Гримблат, В.Зайцев, С.Крамський, М.Колеснікова, А.Севрук та ін.

Аналіз філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної, культурологічної, медичної, валеологічної літератури дає підставу стверджувати, що зазначена проблема недостатньо вивчена з точки зору педагогічної системи формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх фахівців, не в повній мірі вона теоретично обґрунтована та практично забезпечена. Під світоглядною орієнтацією ми розуміємо спрямованість особистості зі сформованим світосприйняттям на діяльність, яка є засобом відчуття себе у світі, стрижнем, що визначає специфічну сутність людини як основного елемента соціальної системи.

У нашому дослідженні особлива увага приділяється стану здоров’я майбутніх фахівців економічного профілю, який постійно погіршується. Насамперед це пов’язано з тим, що специфіка праці майбутньої професійної діяльності економістів характеризується розумовою діяльністю з мінімальним фізичним навантаженням та підвищеною психоемоційною напругою, що призводить до психоемоційних перевантажень, гіподинамії і, як наслідок, погіршення здоров'я, т ому від студентів – майбутніх економістів сучасні умови професійної діяльності вимагають озброєння здоров’язберігаючими знаннями, уміннями та навичками, які допомогли б їм підтримувати своє здоров’я на належному рівні. Більшість наслідків цієї професії пов’язані з тим, що вона характеризується відносно малою фізичною рухливістю протягом робочого дня, що сприяє функціональним порушенням в організмі, хронічним захворюванням внутрішніх органів, порушенню постави, тому оздоровлення студентів-економістів повинно спрямовуватися на загальне зміцнення їхнього організму за допомогою фізичних вправ, набуття вміння керувати своїм емоційним станом, розвиток і вдосконалення рухових навичок та фізичних якостей, необхідних у професійній діяльності для підвищення працездатності, та сприяти підвищенню рівня сформованості їхньої культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації.

Розглядання проблеми формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх фахівців-економістів дозволяє визначити ряд протиріч, основними з яких є : потреба суспільства у здорових працівниках і нерозробленість технології формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх фахівців економістів у вищому навчальному закладі; між високими вимогами до освіти майбутнього фахівця та низькими рівнями сформованості його культури; між потребою формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх економістів і недостатньою розробкою навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу; між можливостями формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх економістів під час навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі та недостатньою професійною підготовленістю викладачів до впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес.

Зазначені протиріччя зумовлюють необхідність постановки перед сучасною вищою освітою завдання формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх фахівців економічного профілю.

Література:

1. Горащук В.П. Теоретичні та методологічні засади формування культури здоров'я школярів: Дис… докт. пед. наук: 13.00.01. – Х.,2004. – 419 с.

2. Безруких М.М. Здоровьесберегающая школа. – М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2004. – 240 c.

3. Кириленко С.В. Проблема формування культури здоров'я в історії теоретичної думки та соціальної практики // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України. – 2004. – №1. – С.48-57.

4. Кривошеєва Г.Л. Формування культури здоров’я студентів університету: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». – Луганськ, 2001. – 20 с.

5. Скумин В.А. Культура здоровья – фундаментальная наука о человеке. – Новочеркасск: ТЕРОС, 1995. – 132 с.

6. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и психология здоровья в школе. – 2-е изд., испр. и доп. –М.: АРКТИ, 2006. – 320 с.

7. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. – 308 с.