WEB-ресурс научно-практических конференций

Терехова В.І.

ПДПУ ім. К. Д. Ушинського

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Постановка проблеми . Процес інформатизації вітчизняної освіти ставить ряд проблем, однієї з яких є підготовка перекладачів до використання нових інформаційних технологій у процесі своєї професійної діяльності. Тому використання їх у навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної освіти, оскільки вони дозволяють на заняттях оптимізувати керування навчанням, підвищити, ефективність та об’єктивність навчального процесу при значному заощадженні часу викладача, мотивації студентів до отримування знань .

Водночас багато питань пов’язаних з впровадженням ІКТ у навчальний процес вищої школи залишається невирішеними, оскільки потребує ретельного вивчення з огляду на специфіку фахової підготовки різних спеціальностей. Потреба суспільства у великій кількості фахівців, що вільно володіють іноземними мовами в теперішній час постійно зростає внаслідок широкого поширення міжнародних контактів України в різних галузях науки і виробництва. Натомість проблема використання ІКТ в процесі підготовки майбутніх перекладачів на теперішній час залишається до кінця невирішеною.

Актуальність. ІКТ відкривають широкі перспективи удосконалювання організації процесу навчання, більше того , деякі організаційні форми навчального процесу не можуть бути реалізовані без застосування комп'ютера. Тільки як локальні комп'ютерні мережі й телекомунікаційні засоби вони дають можливість організувати в режимі реального часу колективну, творчу роботу над спільним проектом у різних навчальних закладах. При цьому процес колективної творчості дозволяє не тільки підвищити рівень мотивації у вивченні іноземної мови , але й розробити відповідні завдання.

Прорив в області ІКТ, що відбувається в теперішній час, змушує переглядати питання організації інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.. Можна виділити кілька можливостей використання інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутнього перекладача:

· негайний зворотний зв'язок між користувачами ІКТ;

· архівне зберігання досить великих обсягів інформації з можливостями їх передачі;

· автоматичний переклад за допомогою комп'ютерних перекладачів;

· автоматичний переклад за допомогою комп'ютерних словників;

· автоматичне реферування і анотування матеріалів.

Реалізація вище перерахованих можливостей ІКТ дозволяє визначити такі види діяльності, до яких можна залучити майбутніх фахівців під час навчання у вищих навчальних закладах:

· збір, зберігання, обробка інформації про досліджувані об'єкти, передача інформації й подання її в різній формі;

· взаємодія користувача з програмною системою, що припускає обмін текстовими запитами і відповідями;

· автоматизований контроль результатів знань, тестування.

Вище перераховані види діяльності засновані на інформаційній взаємодії між студентами, викладачами і засобами інформаційних та комунікативних технологій, спрямованих на досягнення навчальних цілей.

Студенти можуть застосовувати ІКТ у відповідності зі своїми індивідуальними потребами на різних етапах роботи й у різних якостях.

Завдяки можливостям реалізації функцій викладача, комп'ютер часто використовується в процесі самостійної та домашньої роботи студентів, у ході автономного вивчення мови , з метою заповнення прогалин у знаннях

студентів, які відстають в навчанні. У цій ситуації доцільно використовувати тренувальні й навчальні комп'ютерні програми, що спеціально створені в навчальних цілях.

При самостійній роботі з використанням ІКТ студенти, можуть:

• одержати навчальне завдання;

• запросити додаткову інформацію, необхідну для виконання завдання;

• усвідомити спосіб виконання завдання;

• ввести відповідь;

• одержати аналіз і оцінку відповіді.

Можна відзначити цілий ряд переваг використання персональних комп’ютерів для самостійної переробки і опанування навчального матеріалу в порівнянні з аудиторними заняттями з викладачем:

• необмежений час роботи студента;

• вільний режим роботи (вибір часу роботи, визначення пауз у роботі й темпу засвоєння матеріалу);

• виключення впливу суб'єктивних факторів у роботі (відсутність упередженості до кого-небудь із студентів , оцінювання відповіді на основі чітких критеріїв без порівняння з результатами роботи інших студентів, необмежене терпіння, нерозголошення недоліків роботи тощо).

На основі аналізу літератури [1-3] можна виокремити такі педагогічні цілі використання ІКТ у процесі професійної підготовки перекладачів, як:

Розвиток особистості студентів, підготовка їх до життя в умовах інформаційного суспільства, що передбачає:

- розвиток мислення (зокрема наочно-образного, творчого, наочно-дієвого);

- розвиток комунікативних здібностей;

- формування навичок і вмінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішень у складній ситуації (наприклад, використання комп'ютерних ігор, орієнтованих на оптимізацію діяльності щодо ухвалення рішення);

- формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації ( використання різних комп'ютерних перекладачів і словників);

- естетичне виховання (наприклад, за рахунок можливостей програм комп'ютерної верстки й мультимедійних технологій).

Для підвищення ефективності і якості процесу навчання майбутніх перекладачів необхідна реалізація можливостей ІКТ. Використання ІКТ забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, за рахунок комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, впровадження ігрових ситуацій і т. ін., поглиблення межпредметних зв'язків за рахунок використання сучасних засобів обробки інформації, у тому числі аудіовізуальної, при рішенні завдань різних предметних областей.

Сьогодні принципові задачі навчання у вищому навчальному закладі можливо сформувати через вимоги до формування особистості, здатної жити и працювати в умовах інформаційного суспільства.

Для цього необхідно, щоб кожен :

- мав можливість доступу до баз даних засобами інформаційного обслуговування;

- розумів різні форми та засоби уявлення даних у графічних та числових форматах;

- знав про існування загальнодоступних джерел інформації та вмів ними користуватися;

- вмів оцінювати та обробляти данні з різних точок зору;

- вмів аналізувати та обробляти статистичну інформацію;

- вмів використовувати данні при рішенні поставлених задач [4].

Комп'ютер дозволяє реалізувати різні форми міжособистісного опосередкованого спілкування :

• усна контактна комунікація (телеконференції) і письмова комунікація (електронна пошта);

• індивідуальне спілкування ( особисте листування ) і групове спілкування (дошка оголошень, чати, форуми тощо).

Комп'ютер надає величезні можливості щодо тестування рівня володіння іноземною мовою або окремою темою, без участі або з частковою участю викладача, що скорочує час перевірки результатів.

Використання комп'ютерів на заняттях з іноземних мов підвищує інтерес студентів до предмета, що вивчається й стимулює викладача підвищувати майстерність свого викладання.

Педагоги нового покоління повинні вміти кваліфіковано обирати й застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонічного розвитку учнів з обліком їхніх індивідуальних особливостей.

Література:

1. Ананьев Ю.В. Методические аспекты применения сетевых структур “клиент-сервер” и CD ROM–накопителей в учебном процессе/ Тезы докладов научно технической конференции “Современная учебная техника и образовательные технологии”. – M., 1996. – C. 101-103.

2. Ахаян А.А. Дидактические возможности компьютерной коммуникации на основе Internet–технологий как инструмента дистанционной научно-образовательной деятельности// Электронное издание “Письма в Emissia.offline: электронный научно-педагогический журнал“. – СПб.: СПбАИО, 2000. – http:www.emissia.spb.su/help.htm

3. Демкин В.П., Вымятнин В.М., Нярво В.Ф. Дистанционное образование и его технология: Учебное пособие для преподавателей. – Томск: ТГУ, 1997 .

4. Панюкова С.В. Информационные и коммуникационные технологии в личностно ориентированном обучении. – М. : Изд-во ИОСО РАО, 1998. – 125 с.