WEB-ресурс научно-практических конференций

Боярова К.В.

Класичний приватний університет, м.Запоріжжя

ІНТЕРНЕТ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ ЛЮДЕЙ

У сучасному суспільстві чиниться та нарощує темпи у своєму розвитку процес глобальної інформатизації, обумовлений дією певних "інформаційних тенденцій". За останні роки в цій галузі трапився значний стрибок. Провідне місце у цьому процесі займає виникнення та функціонування Інтернету.

Метою нашого дослідження є розгляд Інтернету як нової сфери інформаційної взаємодії, яка призводить до виникнення нових видів суспільних відносин, зокрема, вивчення функцій, які виконує Інтернет, та можливостей, які він надає своїм користувачам.

Інтернет – це глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Інтернет має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10 %. До речі, можна припустити, що згодом ці відсотки можуть збільшуватись через конкуренцію між провайдерськими компаніями, які надають своїм потенційним клієнтам цікаві з точки зору ціни за надані послуги пропозиції. У свою чергу, це надає можливості все більшій кількості людей підключатись до мережі Інтернет та поповнювати лави вже існуючих користувачів.

Швидкий розвиток глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, який ми спостерігаємо протягом останніх років в Україні, впливає на різні галузі життя та діяльності людини.

Зарубіжні дослідники [2-4] вважають, що одним із найбільш важливих факторів впливу Інтернету на соціальну активність є кількісні змінювання в умовах для обміну інформацією між людьми, а, отже, і в можливостях для їх інформаційних взаємодій у віртуальності. Завдяки Інтернету, комп’ютерні комунікації сьогодні формують нову сферу інформаційної взаємодії, яка призводить до виникнення нових видів суспільних відносин. Інтернет перестав бути просто системою схову та передачі величезних об’ємів інформації, як це було раніше, та став шаром нашої повсякденної реальності та сферою життєдіяльності великої кількості людей.

Взагалі всі послуги, надані мережею Інтернет, дослідники в галузі кіберпсихологіі [1] умовно поділяють на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі та використання баз даних мережі.

Л.О. Пережогін [2] розглядає Інтернет як систему доступу до інформації; джерело комерції; джерело професійної діяльності; засіб комунікації; соціальне середовище та субкультуру. Розглянемо кожний із критеріїв більш детально.

Особливість Інтернету як системи доступу до інформації обумовлена безмежністю інформаційних ресурсів, доступних користувачам. Кожен користувач може знайти для себе в мережі необхідну йому інформацію, яка може носити суто приватний, науковий, суспільний характер. Безсумнівною перевагою мережі є потенційна можливість кожного користувача розміщувати в мережі та робити доступною для необмеженої кількості інших користувачів власну інформацію. Мережа є напевно самим демократичним засобом масової інформації, що потребує жодних капіталовкладень та є доступним кожному. Ще однією перевагою є можливість зворотного зв'язку між користувачем і суб'єктом, що надав інформацію.

Особливість Інтернету як кола для комерційної діяльності обумовлена його відкритістю. Комерційна діяльність в Інтернеті розвивається за напрямками, безпосередньо або опосередковано стосовними до роботи самої мережі. Опосередковане відношення до мережі реалізується в створенні onlіne-ресурсів, що імітують звичайні види комерційної діяльності: рекламних сторінок, магазинів, аукціонів, електронних дошок оголошень, бірж тощо. Безпосереднє відношення реалізується в створенні Інтернет-ресурсів, що приносять прибуток шляхом реклами інших сайтів, провайдерською діяльністю, послугами по створенню web-сторінок, програмних продуктів. Легкість доступу до цих ресурсів є визначальним чинником зросту комерції, і, як наслідок, доступності її для користувачів. Додатковим фактором є електронна система розрахунків і неповний контроль з боку держави за комерційною діяльністю в мережі.

Професійна діяльність у мережі інспірується, у першу чергу, високими можливостями Інтернету як засобу комунікації. У даному контексті уявляється необхідним зупинитися на здійсненні професійної діяльності в мережі та на користуванні послугами onlіne. Як приклад розглянемо здійснення психологічної допомоги в onlіne-режимі. Характер цієї діяльності деякою мірою обмежений відсутністю безпосереднього контакту з клієнтом. що фактично наближає її до режиму консультування по телефону. Практично необмежені можливості надає onlіne-консультування при виконанні скрінінгових досліджень, наприклад, при психологічному обстеженні великих колективів, що знаходяться на значній відстані. Сучасні діагностичні методики можуть бути легко реалізовані в onlіne-режимі, що дозволяє зробити добір осіб, що потребують очного консультування. Важливим фактором для користувача є можливість одержати пораду від фахівця, що знаходиться поза його місцем перебування.

Спілкування є одним із поширених видів діяльності людини в мережі. Дійсно, Інтернет є універсальним засобом комунікації, що надає можливість спілкування в режимі реального часу та одночасно підтримувати зв'язок відразу з декількома співрозмовниками, дозволяє обирати аудиторії та теми для дискусії.

На сучасному етапі розвитку стало можливим говорити про формування Інтернет-субкультури, що володіє практично повним набором необхідних ознак: власним сленгом, внутрішньою ієрархією, ідеологією, визначеними етичними нормами, достатньою кількістю формальних і неформальних лідерів, що формують навколо себе стійкі співтовариства користувачів. Як усяка субкультура, Інтернет поєднує великі групи населення, формує коло інтересів і спілкування, стимулює розвиток міжособистісних відносин.

У наукових публікаціях зустрічаються спроби узагальнення класифікації можливостей Інтернету, які приваблюють користувачів. Коротко розглянемо кожну таку можливість:

Інтернет для вчених у першу чергу - це засіб спілкування з колегами по всьому світові. Наука давно виросла з національних границь, але тільки Інтернет надав вченим надійного, оперативного та зручного засобу спілкування.

Для прогресивних політичних діячів Інтернет є ефективним засобом спілкування з виборцями, проведення опитувань суспільної думки, для публікації своєї передвиборчої програми, роз'яснення проведеної політики і т.ін. Політики можуть одержати значний виграш у часі та підкріпити свої дії та слова, користуючись мережними базами даних різної документації.

Студенти, як сама прогресивна частина людства та найбільш активні користувачі мережі, активніше за всіх використовують усі ресурси Інтернету: для навчання, дистанційної роботи, спілкування з однолітками. Спілкування з однолітками з інших країн світу поширює світогляд молодих людей, вчить відкидати стереотипи, мислити нетривіально, глобально - саме ці якості найбільш цінні для молоді XXI століття.

Для бізнесменів Інтернет є ефективним засобом зробити власний бізнес більш результативним. Інтернет широко використовується багатьма компаніями як засіб зв'язку - як усередині фірми, так і з іншими організаціями; як засіб зв'язку з відділами підтримки та супроводу продукції, як ЗМІ для поширення інформації про нові розробки та продукти фірми, для спілкування з клієнтами та для пошуку нових кадрів, а багато бізнесменів використовують мережу для здійснення угод, проведення переговорів.

Для пересічних громадян найважливішим із усіх можливостей є спілкування, можливості використання Інтернету як ЗМІ, можливості Інтернету у діловій сфері - для здійснення дрібних комерційних справ, а взагалі - для придбань і т.ін.

Найбільший інтерес в мережі для користувачів уявляє спілкування. Дійсно, Інтернет – це новий рівень комунікації. В Інтернеті не існує жодних границь: вільно спілкуються люди різних континентів; дві людини або відразу група людей. Людство тільки зараз стрімко намагається усвідомити, що ж трапилось з ним після будування та входження до глобальної мережі. Тому що це абсолютно нове, а для України все ще й неочікуване явище: новий засіб сприйняття та мислення, новий засіб будування відносин. Теоретичне вивчення психологічних аспектів віртуального спілкування допоможе у подальших практичних дослідженнях даної проблеми.

Література:

1. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: Психологические детерминанты и последствия // Вестник Московского университета. - 1996. - серия 14. - №4. - С. 14-20.

2. Пережогин Л. О. Интернет-аддикция в подростковой среде // http://www.rusmedserv.com/psychsex/main003.htm

3. K. S. Yang Caught in the net. – John Willey & Sons, Inc, 1998.

4. A. N. Joinson Understanding th psychology of internet-behavior. – Palgrave Macmillan, 2003.