WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філол.н. Божеску М.Г.

Буковинська державна фінансова академія

ФАЗОВІСТЬ ТА ЇЇ ЗВ`ЯЗОК З ІНШИМИ КАТЕГОРІЯМИ АСПЕКТУАЛЬНО-ТЕМПОРАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Початок , кінець , поновлення , різноманітні форми розвитку дії – невід`ємні компоненти внутрішньої структури дії у простих і складносурядних реченнях , зв`язкові ланки окремих дій у поліпредикативних комплексах . Фазові значення проникають у систему видочасових форм англійської мови, створюючи складні аспектуально-таксисні ситуації, ситуації конкретизації та характеризації. Зацікавлення проблемою фазовості пояснюється загальною увагою до аспектології загалом і тим значним місцем, яке фазовість починає займати у вивченні системи аспектологічних значень, зокрема. Метою нашого дослідження є проаналізувати зв’язок фазовості з іншими категоріями аспектуально-темпорального комплексу.

Незважаючи на те, що фазові іменники та прикметники набувають спеціалізованих значень, більшість фазової лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності/різночасності.

Наявність у висловлюванні фазових лексем так чи інакше характеризує “етапи дії, яка спливає у часі” [ 4 , с. 153 ], а це складова частина аспектуальних значень. Так, на периферії поля лімітативності знаходяться лексичні показники – фазові маркери, які імплікують поступовість досягнення межі: finally , lastly , at length , at last , in the end .

Імпліцитна процесність та пов ` язана з нею тривалість часто випливають “з позначення доведеної до межі початкової фази дії” [2 , с. 97 ]. Досягнення початкової межі у цілому може виражатися обставинними лексичними показниками типу immediately , suddenly , at once . Визначаючи специфіку розгортання та розподілу дії у часі, фазові маркери можуть вказувати на точку, яка відзначає початок/кінець дії або на відрізок часу, протягом якого виконується дія.

Лімітативність найтіснішим чином пов`язана з позначенням межі дії, зокрема, її початком або кінцем. Реалізація зачинного значення вказує на межу, починаючи з якої дія вступає до фази свого розвитку.

У логічному відношенні зачинну граничність готує попередній розвиток подій; у тексті їй можуть передувати лексеми зі значенням слідування, наближення, готовності, та нарешті, безпосереднього вступу суб`єкта до нової ситуації: precede , near ; advancing darkness , coming storm .

Досягнення початкової або кінцевої межі може бути еволютивним, коли фазове дієслово приймає форму прогресива, який віддзеркалює фазу дії, що не досягла повноти свого прояву. Граничність початку специфічна, оскільки вона імплікує подальший розвиток дії. Імпліцитна процесність та пов`язана з нею тривалість часто випливають з “позначення доведеної до межі початкової фази дії”, але “елемент очікуваного (або явно позначуваного) продовження знаходиться за межею тієї виділеної у мовному вираженні дії фази, яка дійсно себе вичерпала” [2, с. 47, 97].

Це дає нам змогу зробити висновок про те, що зачинна межа може мати або не мати подальшого розвитку. Для мовця може бути важливим саме початок д ії, а її розвиток або завершення може бути іррелевантним. Продовження д ії може бути припинено зовнішніми чинниками або перервано на початковому етапі. Граничність досягається у момент реалізації суб`єктом приступу до дії. Ще одним різновидом зачинної межі є невдалий розвиток розпочатої дії. Зачинна граничність, таким чином, недостатньо прогнозується щодо подальшого розвитку дії.

Фазовість та неодноразовість також тісно взаємозв`язані. Виділяють такі види зачинності: “одиночна, ітеративна, циклічна, актуальна, неактуальна, обставинна” [ 4, с. 154 ] або “фазова та серійна зачинність” [ 3, с. 49 ]. Це пов ` язано з тим, що одна й та сама дія може повторюватися як однією особою, так й різними суб`єктами. Різнореферентне повторення певної фази дії по суті не пов`язано безпосередньо з одним і тим самим початком тієї ж дії. Такі повторення поєднані лише спільною ситуативною базою. Інша справа, коли дія повторюється одним суб`єктом від початку й до кінця. Для передачі неодноразової зачинності в англійській мові є спеціальна лексема keep / keep on , яка вказує на неодноразове поновлення дії і здатна далі перейти у морфему. Вона не використовується для позначення повторного початку дії. Крім дієслів поновлення, повторне поновлення можуть передавати фазові іменники у множині: beginnings , openings , pauses , stops . Фазові дієслова у цьому відношенні скоріше вказують на повторення початку: begin anew , start afresh . Аналогічними є фразеологічно зв`язані вирази з фазовими іменниками: make a new beginning , make a fresh start .

Повторення дії також може передаватися а д`єктивованими прислівниками минулого часу: renewed , revived , restored , repeated або прислівниками теперішнього часу: faltering ( voice ), halting ( pace ) .

Фазові маркери та самі фазові дієслова тимчасового припинення дії прогнозують появу повторної ситуації у висловлюванні. Відзначені випадки, коли очікуване поновлення дії не отримує своєї реалізації, але це, як правило, залежить від зовнішніх факторів. Поновлення дії імплікують лексеми break , halt, falter, pause, interrupt, interfere .

Фазова лексика передає прикріпленість ситуації не тільки до часових обмежень, але й до просторових границь. Фазові дієслова місцезнаходження у фазі буття характеризуються як дієслова початку, які не просто виражають початок стану або дії, але також мають інгресивне значення, тобто значення досягнення результату на самому початку, коли “дія та результат злиті докупи” [1 , с. 203 ].

В англійській мові фазова лексика місцезнаходження ф іксує розташування об`єкта відносно інших об`єктів або відзначає їхнє розташування у часі. Початкова фаза, тобто поява об`єкта у полі зору спостерігача, найчастіше передається лексично: come into being / view / show . Фіксація моменту появи об`єкта у сприйнятті спостерігача відбувається, як правило, за допомогою фазового дієслова:

- Going to the window, he saw that his room was some thirty feet above the stone-flagged courtyard, and also that it looked at an angle upon other windows in the old castle where lights were beginning to show ( E. R. Burroughs “The Outlaw of Torn”).

Фазові прислівники та фазові прикметники рідко вживаються для позначення місцезнаходження об ` єкта. Це, зазвичай, відбувається при позначенні крайніх точок об`єкта: the terminal point , the end door .

Отже, більшість фазової лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності / різночасності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. – М.: Наука, 1976. – 328 с.

2. Бондарко А.В. Аспектуальность. Длительность. // Теория функциональной грамматики. – Л.: Наука, ЛО, 1987. – C. 40-124.

3. Недялков В.П. Заметки по типологии начинательных конструкций // Прагматика и семантика синтаксических единиц. – Калинин: КГУ, 1984. – С. 46-53.

4. Храковский В.С. Кратность. Фазовость // Теория функциональной грамматики. – Л.: Наука, ЛО, 1987. – С. 127-180.