WEB-ресурс научно-практических конференций

Діброва О.В.

Кременцуцький університет економіки , інформаційних технологій і управління

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ У МОВНОМУ ВHЗ

До актуальних проблем домашнього читання у мовному ВНЗ, на наш погляд, слід віднести наукове визначення основної мети домашнього читання, критеріїв і принципів відбору й розподілу текстового матеріалу на весь період навчання у ВНЗ, способу керування текстовою та інтерпретаційною діяльністю студентів у процесі самостійного читання і подальшого контролю прочи­таного.

Потреба в теоретичному дослідженні основної мети домаш­нього читання, його змісту, допоміжних засобів стосовно занять з цього предмета викликана, з одного боку, їх значущістю, а з другого — недостатньою дослідженістю і відмінностями у їх тлумаченні методистами.

Ми виділили кілька підходів до домашнього читання, в яких відображено відмінності в розумінні провідної функції тексту та основної мети домашнього читання.

Ці відмінності цілком закономірні, оскільки зумовлені багато­плановістю та поліфункціональністю текстів, а також міжпредметними зв'язками домашнього читання з практикою мови (ово­лодіння мовним матеріалом у процесі опрацювання навчальних текстів); з лінгвістичними дисциплінами: лексикологією, стиліс­тикою, лінгвістикою тексту (формальний аналіз тексту та його інтерпретація); з країнознавством і літературою (засвоєння пі­знавальної інформації, ідейно-образного змісту твору).

Формально-мовний підхід, при якому провідна функція текс­ту— джерело розширення мовних знань студентів, переважно лексичних, основна мета домашнього читання — збагачення слов­никового запасу. Цей підхід характеризується використанням завдань на запам'ятовування лексичних одиниць та обов'язко­вим вживанням їх при відтворюванні фрагментів тексту. Таким підхід поширений на молодших курсах.

Змістовно-мовленнєвий підхід, коли провідна функція текс­ту— джерело інформації, стимул для подальшого мовленнєвого спілкування на занятті, а основна мета домашнього читання розвиток монологічного і діалогічного мовлення на матеріалі прочитаного. Контроль розуміння читання проводиться у формі обговорення різних проблем, драматизації епізодів тощо. Цей підхід до домашнього читання широко застосовується на всіх курсах мовного ВНЗ.

При функціонально-феноменологічному підході текст розгля дається як ілюстрація різноманітних мовних засобів і способів передачі предметно-логічного та ідейно-образного змісту, а основна мета домашнього читання — лінгвістичний і літературознавчий аналіз тексту чи окремих його фрагментів. Цей підхід поширений на старших курсах.

Визнаючи поліфункціональність тексту та різноманітність міжпредметних зв'язків домашнього читання, доводиться, проте, констатувати, що названі підходи ігнорують онтологічну суть тексту як джерела інформації й основну мету читання як мовленнєвої діяльності. Особливо слід зазначити, що текст як такий і процес читання на сучасному етапі розвитку наук трактуються в комунікативному аспекті. В зв'язку з цим провідною функцією тексту є комунікативна, а читання виступає як своє рідна «бесіда» читача з автором, як окрема форма спілкування. Названим трьом підходам ми вважаємо за доцільне протиставити комунікативно-смисловий підхід, що відповідає провідній функції тексту та основній меті навчання адекватного сприймання, розуміння, осмислення різних категорій інформації тексту.

Текстовий матеріал для навчання домашнього читання в мовному ВНЗ слід добирати на весь період навчання і розподіляти по курсах з урахуванням триєдиної мсти навчання (практичної, загальноосвітньої і виховної), а також багатоаспектності і поліфункцїональності текстів. Відповідно до цієї мети можна визна­чити три групи критеріїв добору текстів.

За критеріями першої групи добираються тексти, які забез­печують реалізацію практичної мети читання. При такому до­борі враховується: стилістична і жанрова різноманітність текс­тів (художні, суспільно-політичні, професійно-педагогічні; ро­мани, оповідання, п'єси, вірші); всі композиційно-мовлєннєвої форми (опис, розповідь, міркування); достатній вокабулярний діапазон текстів; відповідність рівню мовної підготовки студен­тів. Названі характерні риси тексту визначають його види, гли­бину аналізу та інтерпретації.

За критеріями другої групи добираються тексти, які мають загальноосвітнє значення: відображають різні історичні епохи, літературні напрями, стилі; охоплюють проблеми і сфери су­спільної діяльності, мо­рально-етичні проблеми.

За критеріями третьої групи добираються тексти, що мають виховне значення. Враховується ідейно-виховний потенціал тво­ру; відповідність інтересам, віку, літературним смакам студен­тів; цікавість, ступінь емоційного впливу на читача.

Наведені критерії добору текстів мають бути ієрархічно орга­нізовані з метою визначення основних і другорядних; їх слід враховувати при обґрунтуванні кількісних критеріїв добору на весь період навчання та для кожного курсу.

Отже, об'єктами цілеспрямованого, планомірного керування можна вважати текстову орієнтувальну та інтерпретаційну ді­яльність студентів, що формується за допомогою спеціальних завдань.

Список літератури

1. Обучение иностранному яз ык у как специальности / Бородулина М. К., Карлин А.Л., Лурье А.С., Минина Н. М. — М, 1982.- 255 с;

2. Методика преподавания немецкого языка в педагогическом вузе / Домашнев Л.И., Вазбуцкая К. Г., Зикова Н. Н. и др. — М, 1983.—224 с.