WEB-ресурс научно-практических конференций

Сулейманова В.Р.

РВНЗ «Кримський інженерно- педагогічний університет»

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МОТИВАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ І МОТИВАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ ВТНЗ

Сучасне суспільно-політичне і культурне життя України надає можливість і вимагає вивчення іноземної мови. Часто студенти ставляться до вивчення цієї дисципліни недалекоглядно. Багато з них приходять до технічних ВНЗ з думкою, що їм потрібні лише фахові дисципліни, які дають основу вибраної професії. Це пояснюється специфікою предмета: іноземна мова, яка є і ціллю і засобом навчання одночасно, не дає людині безпосередніх знань про дійсність на відміну від інших учбових дисциплін, що знижує ціннісне ставлення до іноземної мови. Тому, завдання викладача захопити студентів своєю дисципліною, підкреслити важливість вивчення іноземної мови, залучити студентів до активної діяльності і аналітичного мислення, підкреслити, що мова та професія – нероздільні, і, таким чином, мотивувати вивчення даної дисципліни. Пошук шляхів інтенсифікації та оптимізації роботи студентів з вивчення іноземних мов є однією з найбільш актуальних проблем вищих технічних навчальних закладів. Для вирішення цієї проблеми потрібно визначити, що спонукає студентів до вивчення мови, і які саме мотиви потрібно розвивати, щоб забезпечити успішне спілкування іноземною мовою в реальних умовах.

Складність та багатоаспектність проблеми мотивації обумовлює численність підходів до розуміння її сутності, природи, структури, а також методів її вивчення (Б.Г. Ананьєв, В. Асєєв, Л. Божович , В. Вілюнас , Є. Ільїн, К. Левін , О.М.Леонтьев, А. Маркова, С. Рубінштейн та ін.). Мотиви виникають, розвиваються, формуються на основі потреб: тільки стаючи мотивом, потреба набуває визначеності. І потреби, і мотиви, і цілі учіння перебувають у взаємозв’язку [3, с. 102]. В педагогіці проблема мотивації є однією з центральних і використовується для визначення системи чинників, які визначають поведінку, стимулюють та підтримують активність на певному рівні. Мотивацію розглядають не лише як умову ефективного оволодіння знаннями, а і як важливий чинник розвитку особистості фахівця, тому що проблема мотивації навчання є проблемою причин, які визначають різні форми виявлення активності тих, хто навчається.

Спілкування має безпосереднє відношення до проблеми мотивації, оскільки є способом і засобом задоволення потреб. Спілкування є важливою умовою існування людини. Це взаємодія двох систем, в ході якої від однієї системи до іншої передається сигнал, який несе інформацію. Людське спілкування це зв'язок між людьми, який призводить до виникнення обопільного психічного контакту, який проявляється в переданні партнерові по спілкуванню інформації і метою якого є встановлення взаєморозуміння і взаємопереживання [1, с 205]. У людини існує потреба в спілкуванні, а спілкування є однією з умов навчання. Наприклад, студент під час навчання спілкується з іншими студентами, а також з викладачами. За сучасних умов розвитку міжнародних відносин, коли суттєво збільшились контакти з багатьма країнами світу, доступними є інформаційні технології, що дають можливість спілкуватися з представниками інших країн. Мотивацією спілкування є не тільки потреба в ньому, але й інші потреби як, наприклад, пізнавальна [1, с. 209]. Тобто, бажання добре спілкуватися позитивно впливає на бажання цьому навчатися, і навпаки – людина, яка навчається може через спілкування ділитись досвідом і набувати нові знання, в тому числі для майбутньої професійної діяльності. Таким чином, задається рух діяльності студента від навчальної до професійної разом з трансформацією потреб, мотивів, цілей, засобів, предмета і результатів навчання.

Основним засобом спілкування є мова [2, с. 236], отже потрібно її вивчати, і коли студент розуміє це, то його мотивація навчання підвищується. Рівень мотивації можна вважати досить високим, якщо студент виконує самостійну роботу з вивчення іноземної мови і самостійно знаходить шляхи реалізації потреби в іншомовному спілкуванні.

Підвищенню мотивації навчання і спілкування також сприяє інтерактивне навчання, коли заняття – це дружня бесіда, ефективність якої залежить від майстерності викладача, його вміння комбінувати різні технології навчання, вміння спілкуватися, здатності до діалогу, а мовленнєва діяльність у всіх її видах ( аудіювання , читання, говоріння, письмо) організована за допомогою ситуативних вправ, сприяє виробленню в студентів умінь вільно вживати мовні засоби, вдосконалює етику спілкування, розвиває вміння порівнювати зміст і форму висловлювання в тій чи іншій ситуації спілкування.

Ми можемо зробити висновок, що мотивація навчання і мотивація спілкування тісно

пов’язані. Вони взаємозв’язані та взаємообумовлені, хоча можуть проявлятися окремо в інших сферах діяльності (професійній, соціальній, особистих відносин). Навчання спонукає до спілкування і навпаки. При навчанні студентів іноземної мови потрібно враховувати мотиви спілкування і розвивати найбільш дієві з них, оскільки вміння добре спілкуватися є необхідним для сучасної успішної людини.

Література:

1. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы . – Спб .: Питер, 2008. – 512 с .

2. Леонтьев А.А. Психология общения: учеб . п особие для студ. высш . учеб. заведений. – 4-е изд. – М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2007. – 368 с.

3. Лузан П.Г., Зайцева І.В. Щоб у кожного студента була мотивація до навчання. Про шляхи її формування // Педагогіка толерантності. – 2000. – № 1. – С.100-105.