WEB-ресурс научно-практических конференций

Костюк О.Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

МОРФОЛОГО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ, ЩО ВЕРБАЛІЗУЮТЬ КОНЦЕПТ РЕЛІГІЯ

У статті досліджується концепт РЕЛІГІЯ як складовий сегмент концептосфери у релігійних текстах на прикладі творів сучасного американського автора.

Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітології та її самостійного відгалуження – когнітивної лінгвістики, яка зародилася в зарубіжному мовознавстві (Р. Джекендофф, М. Джонсон, Дж. Лакофф, Р.Лангакер, Дж.Міллер, Ч.Філлмор, У.Чейф). У сучасному вітчизняному та російському мовознавстві лінгвокогнітологія представлена роботами таких вчених, як В.З.Дем ’ янков, С.А.Жаботинська, О.С.Кубрякова, В.А.Маслова, О.О.Селіванова та ін. К огнітивна лінгвістика оперує не мовними елементами, а одиницями, особливими за своєю природою, які є носіями найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць функціонує термін – концепти. Дослідження когнітологів спрямовані на експлікацію концептів, що складають концептуальну систему (концептуальну картину світу), в якій зберігається знання, досвід результатів людської діяльності [ 2 ; 166 ].

Одним з головних розділів когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, яка виступає як загальна теорія концептуалізації і категоризації, або, іншими словами, теорія про те, як людина сприймає навколишній світ і як це позначається на значенні мовних виразів. Пізнавальна діяльність людини (когніція) спрямована на вміння орієнтуватися у навколишньому світі на основі отриманих знань. Це, в свою чергу, переростає у необхідність виділяти та порівнювати об’єкти і події. Важливе місце у цьому займають явища концептуалізації і категоризації.

О. Селіванова розглядає концепт як інформаційну структуру свідомості, організовану одиницю пам’яті, яка містить сукупність знань про об’єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п’яти психічних функцій свідомості й позасвідомого [3]. На думку дослідниці, концепти зароджується у процесі пізнавальної діяльності, відображають й узагальнюють досвід людини й інтеріоризовану її свідомістю дійсність, підводячи інформацію під певні вироблені суспільством категорії та класи.

Отже, актуальність роботи зумовлена зверненням до новітнього когнітивного напрямку лінгвістики, зокрема до аналізу мовного втілення структурованої репрезентації релігії в мисленні людини. Релігія становить суму значень і уявлень про світ, що впорядкована в інтегральну систему (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова). На думку Г.Поліної, субстратом такої системи є ментальні утворення різних рівнів: образи, уявлення, схеми, поняття, фрейми, гештальти та інші ідеальні сутності різного ступеня складності й абстракції [1; 4].

Об’єктом дослідження є концепт РЕЛІГІЯ, вербалізований у світському дискурсі. Предметом дослідження виступають закономірності лексичних одиниць, що вербалізують концепт РЕЛІГІЯ у дискурсі роману Д. Брауна «Код да Вінчі».

У даній статті РЕЛІГІЯ ми розглядаємо морфолого-стилістичні особливості досліджуваних мовних одиниць. У досліджуваному романі концепт РЕЛІГІЯ налічує 211 номінацій, серед яких:

- 164 іменники (власні та загальні назви), що складають 77,7% всіх досліджених одиниць (наприклад: Christ , religion , monk , cruciform , chapel , baptism );

- 40 прикметників, що складають 18,2% (наприклад: religious , sacred , pagan , papal , sinful , hallowed , blissful );

- 7 дієслів, що складають лише 3,3% досліджених одиниць (наприклад: to bless, to baptise, to pray, to banish, to resurrect, to crucify , to purge ) .

Таку частинномовну дистрибуцію можна пояснити тим, що в романі автор акцентує не дії, а релігійні ролі (церковні посади, догмати, церковну символіку та архітектуру) та релігійні риси (божественність, праведність, гріховність тощо).

Стилістично, релігійні слова, які вербалізують вказаний концепт, ми поділяли на нейтральні, розмовні та номінації високого стилю.

З 211 досліджених номінацій переважають нейтральні (132 номінації, 65,9%), номінацій високого стилю – 72 (34,1%), розмовних лексичних одиниць не виявлено.

Таким чином, дослідження концептів вимагає не тільки семантичного аналізу мовних одиниць, які вербалізують ці концепти, а також їх вичерпного структурного, морфологічного та стилістичного аналізу. Перспективою нашого подальшого дослідження є сегментна структура концепту РЕЛІГІЯ у світському та релігійному дискурсах.

Література:

1. Поліна Г.В. Мовна об’єктивація концепту БОГ в англійському дискурсі XIV - XX століть. Автореф. дис… канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Г.В. Поліна; Харк. нац. ун–т ім. В. Н. Каразіна – Харків, 2004. – 20 с.

2. Садовник-Чучвага Н.В. Міжособистісні концепти ДРУЖБА та ВОРОЖІСТЬ як складові концептосфери чоловічого роду в епічній картині світу // Гуманітарний вісник: всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - Серія іноземна філологія. - Число 13. - С. 166-170.

3. Сурмач О.Я Концепт як мовно-ментальний феномен у когнітивній лінгвістиці - http://bulletin.cdu.edu.ua