WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філол.н. Намакштанська І.Є.

Донбаська національна академія будівництва і арх ітектури

ДО ПИТАННЯ ПРО СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕНЬ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ У ПОЕЗІЯХ В.СТУСА (ПРИ ЧАСТКОВОМУ ПОРІВНЯННІ З АВТОРСЬКИМ СТИЛЕМ В.ВИСОЦЬКОГО)

Широке функціонування багатокомпонентних складносурядних речень в мовленні неодноразово відзначалось дослідниками української мови. Наприклад, автори «Сучасної літературної мови» (1) також звертають увагу на це явище, зазначаючи, що багатокомпонентні мовленнєві одиниці стають одним цілим здебільшого за допомогою єднальних, зокрема приєднувальних і розділових сполучників» (1, 397).

Велику увагу приділяє засобам єднання частин складносурядного речення дослідниця російської мови О.О.Крилова, яка, окрім сполучників, виділяє комплекс таких експліцитних лексико-граматичних засобів: 1)співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків; 2) другі сполучникові елементи (синтаксичні спеціалізовані слова […]); 3)анафоричні елементи в другій частині (тобто такі займенникові слова, які відсилають до попередньої частини); 4) наявність детермінанта, який знаходиться у першій предикативній частині, але є загальним для обох частин речення; 5) неповність другої предикативної частини (2).

Що стосується безсполучникових складних речень, то тут дослідниця акцентує свою увагу на змістоорганізуючій ролі інтонації, значення якої вбачає у тому, що «інтонація з’єднує предикативні конструкції в одне складне речення», вона «є синтаксичним сигналом з такою функцією: знайти смислові відношення між предикативними конструкціями в змісті предикативних конструкцій» (1, 221).

Багатокомпонентні безсполучникові складні речення можуть мати відкриту або закриту структуру і інтонацію перерахування, причому закриті структури найчастіше бувають бінарними, а у реченнях відкритої структури перед останньою складовою може з’являтися сполучник і (або та ).

Наводить О.О.Крилова і семантичну класифікацію безсполучникових складносурядних речень, яку можна проілюструвати синтаксичними структурами речень, побудованих В.Стусом в поетичних творах, у зв’язку з чим – декілька слів про особливості поетичного мовлення.

Виконуючи естетичну функцію через систему художніх образів і багатобарвність лексико-граматичних засобів їх зображення, поетичне мовлення не тільки закріплює традиції національної культури, але й здійснює зв’язок з розмовним мовленням і літературною нормою. Саме це дуже яскраво представлено в поезії Василя Стуса – традиціоналіста, а більшою мірою – новатора словотворення, синтаксичних побудов речень і ширше – творця психологічно пронизливого поетичного тексту.

Із усього мовленнєвого багатства поезій Василя Стуса у даному випадку ми зупинимось на спробі семантичної класифікації складносурядних речень, які складають великий прошарок неординарних і незвичайних за своєю побудовою синтаксичних конструкцій.

Отже, серед складносурядних речень, які функціонують в поезіях В.Стуса, можна виділити такі структурно-семантичні групи:

· багатокомпонентні речення зі значенням передачі напруженості ситуації через інверсію, неодноразове повторення дієслова і введення сполучника і :

І зверескнула нервів утята струна,

і зверескнув пугкий напівсон кришталю,

і зверескнула пустка свічад.

«У німій, ніби смерть, порожнечі свічад»

Після даного типу речень можуть зустрічатися і парцельовані безособові частини, виокремлені поетом в речення, які за смислом доповнюють семантику попередньої складносурядної конструкції. Наприклад:

І затирає час всі справжні міти,

і почезає вікова жада,

і сновидінь довгаста череда

урвалася. І нічим більше снити.

«О. там були правдиві антрацити»

· багатокомпонентні безсполучникові речення зі значенням зображення ситуації, коли об’єднальним усі частини компонентом є детермінант зі значенням місця:

На попелищі віковім

досада шириться з досади,

їм спільної немає влади,

нерадісний їм спільний дім.

«Сумні і сині, наче птиці»

· багатокомпонентні складносурядні речення зі значенням опису стану людини:

У синіх вітражах, б’ючи, як млість,

вже золота спалахує подоба

і біла пучка тягнеться до лоба,

і серце покріпляє благовість,

о милосерний Господи!

«Той образ, що в відслонах мерехтить»

· багатокомпонентні речення зі значенням опису стану природи, у яких частина безприсудкових речень об’єднана без сполучників, а наприкінці один або два рази може бути присутнім сполучник і :

Весна – в вікно, на дах, на капелюх,

весна в колючі воронові гнізда,

весна на кригу і від берегів –

на течію, на вир, на чорториї,

весна правує серцем, як веслом,

весна збігає і збігають роки

вже й вечори попереду біжать.

«Мені здалося – я живу завжди»

До складносурядних речень змішаної структури (з одним або двома сполучниками при більшості безсполучникових складових) можна віднести речення з такою семантикою:

· бездієслівні конструкції, які виражають психологічність навколишнього оточення авторського героя –

Ліхтарі – то про тишу вистояну,

ліхтарі – то про спогад вистражданий,

ліхтарі – то трішечки теплоти,

а більше туги.

«Сиве небо обрієм пролилося»

· суб’єктно-предикатні конструкції, які зображують пейзажну картину природи (і за допомогою інверсії також) –

Куріють вигаслі багаття,

собаки виють до зірок,

а в річці місяць, мов латаття,

доріс до повні і розмок.

«Куріють вигаслі багаття»

Серед двокомпонентних безсполучникових складних речень можна виділити такі семантичні групи:

· речення наслідку –

І сонце, в душу світячи, не гріє:

в змертвілих лицях – відумерла ніч.

«Стань і вдивляйся: скільки тих облич»

[…] Світ не святиться –

Побожеволіли ми.

«Церква святої Ірини»

· речення мети –

А там розлуки буде на обох,

а буде там і радості німої –

всіма грульми відчути довгий борг

перед минулим з білим узголов’ям […]

«Яка любов! Минула ціла вічність»

· речення умови –

Виглядаю долю довгожданну,

а не діжду – вибуду із гри.

«Присмеркові сутінки опали»

· речення ознаки –

Повз мене ходять мавпи чередою,

у них хода поважна, нешвидка.

«Отак живу: як мавпа серед мавп»

Аж і гра: літають головешки,

зуби клацають під ідіотський сміх.

«Присмеркові сутінки опали»

· речення зі значенням послідовності дій –

Плавно земля попливла, попливла, небо пустилося

вплав за зірками.

«Дякую, Господи, – чверть перейшла»

Треба відзначити, що В.Стус так, як і російський поет В.Висоцький, послуговується дієслівною трикомпонентністю складносурядних речень при описанні стану людини або оточуючого її середовища. Наприклад,

у В.Стуса –

Снувалися кроки,

соталась стежа нескінченна

і все нескінченне

соталося, ніби стежа.

«Вже котрий це до тебе лист»

Шуміли шини, шастали колеса

і пересохлий сипався пісок

у кузов.

«Увечері везли віолончель»

Той тужить і плаче, а той бубонить,

і кожен з них Господа-Бога гнівить.

«Між клятих паливод, іуд і христів»

у В. Висоцького –

[…] Начальник прочитал, мне показал, – а я узнал

По почерку – родную невидимку.

«Невидимка»

До речі, останній, процитований нами вірш В.Стуса за тематикою і образами має чітку проекцію на пісню В.Висоцького «Маски». Наприклад,

у В.Стуса –

Оцей батьковбивця, а той мордував

нещасну дружину – за те, що кохав.

Цей далі за смерть олд перестраху втік,

а тому біда одірвала язик.

у В.Висоцького –

Один себя старался обелить,

Другой – лицо скрывает от огласки,

А кто – уже не в силах обличить

Свое лицо от непременной маски.

Література

1. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 2000. – 430 с.

2. К рылова О.А., Максимов Л.Ю. Ширяев Е.Н. Современный русский язык: Теоретический курс. Ч. IV. Синтаксис. Пунктуация. – М.: Изд-во РУДН, 1997. – 256 с.

3. Стус, Василь. Палімпсест: Вибране. – К.: Факт, 2003. – 432 с.

4. Высоцкий В.С. Сочинения в двух томах. Т. 1-2, Екатеринбург: изд-во «Крок-Центр», 1995.