WEB-ресурс научно-практических конференций

К. пед.н . Волкова С.В.

Херсонський державний університет

АМЕРИКАНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР: КУЛЬТУРА, МОВА, КОНЦЕПТОСФЕРА

Світ американського фольклору – складний і незвичайний, представляє мозаїку культур і слугує багатогранною основою для його вивчення з позиції етнолінгвістики, лінгвокультурології, концептології.

З позиції етнолінгвістики, започаткованого американськими вченими-етнографами (Ф.Боас, Е.Сепір) напряму з метою дослідження культури та мови індійських племен, стає можливим зрозуміти їх побут, обрядність, систему цінностей. Саме мови американських індійців, як відмічає С.Толстая, що не мали писемної традиції, довгий час були об’єктом дослідження етнолінгвістики [4, с.236]. До того ж, установлення зв ’ язків між мовами, їх опис сучасного стану підпорядковувались перш за все завданню комплексного опису культури цих народів та реконструкції їх історії, у тому числі шляхів міграції. Лінгвокультурологія досліджує культурні особливості, національний характер і менталітет в безпосередньому зв’язку з людиною, її мисленням, світоглядними орієнтирами та духовно-практичною діяльністю [там само]. Спираючись на досвід своїх попередників – В. фон Гумбольдта, Е.Сепіра, Б.Уорфа, К.Леві-Строса, Ю.М.Лотмана, сучасні дослідники доводять, що людина є єднальною ланкою між мовою та культурою (Г.Вежбицька, Д.Крістел, І.Ольшанський, Д.Таннен та ін.). Необхідно підкреслити, що етнолінгвістика та лінгвокультурологія вивчають мову як феномен культури, інтерпретують сукупність культурних цінностей, досліджують особливе бачення світу крізь призму національного менталітету, а також здійснюють опис мовних картин світу за допомогою відповідного термінологічного апарату, передусім через аналіз концептів. З позиції концептології досліджується концептосфера (Д.С.Лихачев, Ю.М.Лотман) національної мови. При цьому, дослідники зосереджують увагу, що кожен концепт може бути по-різному витлумачений залежно від контексту, культурного досвіду та культурної індивідуальності концептоносія [2 , с.90 ] .

Все більше уваги науковці привертають до дослідження національних особливостей світосприйняття, менталітету, а також етноспецифіки мовної комунікації, що знаходить відображення в мовній картині світу окремої етнічної спільноти (Н.Д.Арутюнова, О.О.Залевська, О.В.Урисон, Ю.Д.Апресян та ін.). Мовна картина світу виступає засобом експлікації знань, що становлять концептосферу етносу, яка, у свою чергу, може бути представлена за допомогою концептів, фреймів, схем тощо. Так, для аборигенних народів Америки завжди актуальним було відстоювання своїх національних інтересів, боротьба за зберігання своєї культурної спадщини, що є частиною загальноамериканської культури і актуалізується у концептосфері, головними складовими якої виступають концепти свобода, могутність, праця.

Таким чином, проблема аналізу текстів американського фольклору з позиції етнолінгвістики, лінгвокультурології та концептології є актуальною на сьогоднішній день, з огляду на те, що надає переваги дослідити мовну картину світу американського народу через осмислення менталітету даного етносу, його особливе світосприйняття та накопичений життєвий досвід.

Дослідження етнокультурної специфіки мовної картини світу необхідно розглядати у нерозривному поєднанні із мисленням, світоглядом і культурою (І.О.Голубовська, Ю.С.Степанов та ін.). Засоби мовної системи об’єктивують концепти, що моделюються у зв’язку з когнітивною діяльністю, а одним із засобів їх вербалізації є об’єктивація в образах, що віддзеркалюють національно-культурні особливості відповідного суспільства в конкретну епоху. Так, на Півночі Америки головним героєм народних легенд став Paul Bunyan (Поль Баньян) – міфічний лісоруб із надлюдською силою. Розповіді про фантастичні подвиги і пригоди Поля Баньяна та його товаришів були свого роду фольклорною реакцією на можливості, що відкривалися перед людьми “ frontier ”. Нестримне марнославство допомагало їм підтримувати мужність і силу духу перед обличчям стихій і могутньою природою.

У легенді “ How Paul Bunyan Logged Off North Dakota ” могутність і величність головного героя, як метафоричного зразка американського народу, характеризується оповідачем засобом різних епітетів та порівнянь: “ Paul Bunyan was the mightiest of loggers , and he was a mighty man in every way . Every morning he grew two feet taller. When he laughed, the folks in the villages ran into their houses and hid in the cellars, thinking it was a thunderstorm . ” ; “ He was quick as lightning and the only man in the north woods who could blow out a candle at night and hop into bed before it was dark .” [5, с. 350]. Так, головного героя представлено наймогутнішою людиною, велетнем, здатного на все.

Народним героєм став і Пекос Білл (легенда про Пекоса Білла “ Pecos Bill of Texas ” ). У тексті автор акцентує не тільки на могутності самого героя, а також на всьому тому, що йому належить, і, таким чином, підкреслює неперевершеність свого героя: “ Bill had a horse that he thought the world of , and he had a right to … .” [ там само , с. 354]. У цій легенді автор говорить про безстрашшя героя, його сміливість, спроможність впоратися з будь-якими труднощами і все це для того, щоб здобути свободу і дати людям можливість спокійно жити і працювати на рідній землі: “ Widow - maker suited Bill exactly , but Bill could ride anything that had hair and some things that didn ’ t .” [ там само, с. 354] ; “ Another time he bet a Stetson hat he would ride a cyclone . So he went to Kansas and grabbed a tornado by the ear and got on it .” [ там само, с. 356]. Так, герой може впоратися з будь-якою природною стихією, він гіперболізується у своїх учинках, стає “ народним ідолом ” . Гіперболізація здібностей, підкреслення того, що людині все підвладне, є характерною ознакою менталітету американського народу, відображено у різних жанрах фольклору (казках, легендах, неймовірних історіях, жартах тощо).

У наведених вище фрагментах з американських народних легенд героя представлено лідером, спроможним подолати всі негаразди і дістати очікувану свободу для свого народу. З огляду на це, зазначимо, що в американських народних легендах домінують концепти MIGHTINESS , FREEDOM , PATRIOTISM , PRIVACY .

В американських народних казках, де нереальне існує разом з реальним (історичним), актуалізуються такі моральні концепти, як РАЦІОНАЛІЗМ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ: “ The Ape now realized that he had been wrong and begged pardon of the Crab , who forgave him .” (“The Quarrel between the Ape and the Crab” ) [11 , p.74]; “ Then John said, “Now, men, line up again and hold your hands up toward me .” They did so and he looked carefully at all. All but one had black on his fingers. So John pointed to the man with clean fingers and said, “There is your thief .”.” (“Finding the Thief” ) [11 , p.142]; “ The first man was puzzled and, at last, he said, “Well, I suppose you are right.” And so the second man walked away smiling .” (“The Loudest Drum in the World” ) [11 , p.146] .

В американськ их незвичайних історіях ( tall tales ), побудованих на принципі гумору, абсурдності та гіперболізації, колективна національна свідомість народу актуалізується через призму таких концептів , як СВОБОДА , АВАНТЮРИЗМ , ВИНАХІДЛИВІСТЬ . Так , напри клад , у текст і “ The Rooster in the Jug ” знаходимо п ідтвердження того, що свобода – це мета життя : “ One time a cyclone passed over a man ’ s farm and harmed nothing , except that it blew a young rooster into a gallon jug . People came from miles around to see the rooster inside the jug. At last he grew so big that his owner had to break the jug and let him out. ” [9, 264].

Так, розуміння особливого бачення світу крізь призму національного менталітету надає можливість дослідити мовну картину світу того чи іншого народу засобом аналізу концептів, що є актом осмислення сутності проблеми в єдності мовного висловлювання [2,с.30]. Як відмічають дослідники концептології (В.В.Налімов, А.М.Приходько, Ю.Є.Прохоров), концепт синтезує в собі три здібності душі: як акт пам’яті орієнтований у минуле, як акт уявлення – у майбутнє, як акт судження – у теперішнє. Тобто, засобом мислення, свідомості та мови формується ментально-лінгвальний комплекс – те, що функціонує на основі людського мозку, інформаційне за своєю природою триіпостасне ціле, що забезпечує сприйняття, розуміння, оцінку, зберігання, породження і передачу (трансляцію) інформації [1, c .19-20].

Таким чином, аналіз фольклорних текстів американського народу з позиції етнолінгвістики, лінгвокультурології та концептології створює підгрунття для розуміння ментально-лінгвального комплексу, представленого в текстах американського фольклору (у даному дослідженні –легендах, казках, незвичайних історіях), особливостей культури американської нації, її менталітету (через образи національних героїв, їх учинки та характери), характерної для американського світобачення концептосфери.

Література:

1. Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). – М., 1997. – С. 19-20.

2. Прохоров Ю.Е. В поисках концепта. – М.: Флинта, 2009. – 176с.

3. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики . – Запоріжжя : Прем’є р , 2008. – 332с.

4. Толстая С.М. Этнолингвистика // Институт славяноведения. 50 лет . – М ., 1996. – С . 235-248.

5. Once there was a man … American folklore = Однажды один человек … : американский фольклор: (книга с параллельными текстами) / пер. с англ. А.Сергеева. – М.: Астрель : АСТ: Транзиткнига , 2005. – 382с.