WEB-ресурс научно-практических конференций

Коропецька О.І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

СТРУКТУРНО-СИТУАТИВНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІНТЕНЦІЄЮ ДОКОРУ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Проблема класифікації того чи іншого явища є досить актуальною, оскільки дозволяє краще зрозуміти його сутність та, відповідно, дає можливість його аналізувати.

Комунікативна інтенція (лат. intentio - прагнення) – осмислений чи інтуїтивний намір адресанта, який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб її втілення [1, с.115].

Серед чинників, що обумовлюють комунікативну інтенцію, найважливішими є:

мотивація як система мотивів із домінуючим мотивом;

обставини, умови спілкування, оточення тощо;

імовірнісний досвід, пов ’ язаний з моделлю майбутнього, можливість прогнозування;

завдання (мета, з якою виконується дія), тобто співвіднесення моделі майбутнього з найближчою і перспективною (поточною) дією [1, c.116] .

Згідно класифікації мовленнєвих актів Дж. Сьорля ( J . Searle ) інтенція докору належить до експресивних мовленнєвих актів, тобто таких, що виражають психологічний стан мовця, характеризують міру його відвертості [1, c .172-173].

На основі аналізованих творів були виділені наступні класифікаційниі ознаки:

1) обсяг контексту, в якому міститься інтенція:

· одне речення:

'It is you who are wrong ,' she replied [2].

· ситуація:

'Poor old trout,' said Monica, her tone very slightly lower. 'She lives for that son. She'd do anything for him. And he comes to see her once a month, takes her out in the car, brings her back, and forgets her.' [2]

1) спосіб вираження інтенції:

· імпліцитна:

He sent us money too, of course, but he doesn't realize there's things nowadays money won't buy [3].

· експліцитна:

'Yes, but I doubt if all this is good for Jennifer,' said Edith. 'Or good enough, I should say. At her age there should be more to life than buying clothes.' [2].

2) джерело інтенції:

· а втор:

‘Naughty baby,’ he conceded, and Harriet laughed out in astonishment.

Dr. Brett reddened, met her eyes briefly in acknowledgement of her reproach , and then looked away [4].

· г ерой:

Therese Mangeot looked up from the pot she was stirring and said, "It's odd the way you always come in at the front. Why don't you use the back door like we do? It saves a lot of cleaning." [3].

3) сила вираження докору (ця ознака є досить суб ’ єктивною, тому може інтерпретуватись по-різному):

· н изька:

The next morning, dressed in her tweed skirt and her long cardigan, Edith reflected that she had perhaps been a little lax in presenting an appearance to the world. And that if the world had not shown much interest in her appearance ('And what are you working on now?' people asked her at parties) then it was perhaps her fault [2].

· с ередня:

'Let me tell you what you need, Edith,' he said… . Yes, I know you think you know better than I do,' he said, as her head shot up in alarm. 'But you are wrong. You do not need more love. You need less. Love has not done you much good, Edith. Love has made you secretive, self-effacing, perhaps dishonest?' [2].

· в исока:

‘He killed Mr. McGregor,’ Luke said fiercely. ’He killed him’

‘And the poor dog,’ said Helen. Both children were accusing Harriet [4].

4) предмет/причина докору:

· п оведінка:

Then, when we arrive at Haffennegger's, she decides that she must have a cup of coffee, urgently. It is like being out with a child; she stops dead and refuses to go any further, and then Kiki starts up, and in we go [2].

· ідеї:

" We must draw lots." He added, "Unless it is thought that we should go by ages--the oldest first."

"No , no," one of the others said, "that would be unjust." [3].

· стиль життя:

‘I’m your servant, I do work of a servant in this house. You are very selfish, both of you. You are irresponsible.’ [4].

5) додаткові/суміжні емоції:

· обурення:

"I'm afraid," he said at length, "your accent is not good enough."

"Not good enough!" Charlot exclaimed.

"Not good enough for this institute. We exact a very high standard." [3].

· звинувачення:

'You have known my address for the past two weeks, but I have not heard from you. There is therefore no point in telling you where I shall be living, for I shall not hear from you there either .’ [2].

6) адресат:

· самодокір:

I should not be here ! I am out of place! [2].

· докір іншому:

A hundred thousand francs," he pleaded, and the calm shameless Chavel at his side whispered, "You are getting monotonous. Why haggle? Why not offer them everything you possess?" [3].

7) Залежно від типу речення, що містить інтенцію:

· розповідне стверджувальне:

It is I who am at fault , she thought. It is because I am so meek that people fail to notice my demands [2].

· розповідне заперечне:

You weren't good enough [3].

· питальне:

‘If you don’t like it, then why are you here?’ demanded Harriet [4].

Отже, дослідження показало, що інтенція докору може актуалізуватися за допомогою різних засобів, що й зумовлює багатоманітність класифікаційних ознак.

Список літератури:

1. Ф.С. Бацевич Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – Київ: видавничий центр «Академія», 2004. – 342с.

2. Anita Brookner ‘Hotel du Lac’ . - режим доступу: http://www.truly-free.org/

3. Grahm Greene ‘The Tenth Man’ . - режим доступу: http://www.truly-free.org/

4. Doris Lessing ‘’The Fifth Child’ . - режим доступу: http://www.truly-free.org/