WEB-ресурс научно-практических конференций

Аранович Ю.В.

Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління, Україна

ІННОВАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИХОДУ З ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

У сучасних умовах інновації впливають, як на економічне становище фірм, так і на соціально-економічну ситуацію в країні в цілому. Нововведення підвищують цінову й нецінову конкурентоспроможність товарів, конкурентний статус фірм.

Окремі аспекти проблеми активізації інноваційної діяльності висвітлюються у роботах провідних вітчизняних, зарубіжних вчених, при цьому важливе теоретичне і методологічне значення мають роботи таких учених, як Й.Шумпетер, Г.Менш, К.Фримен, П.Друкер, та ін. На сучасному етапі гальмування виробництва, просування інноваційної продукції є одним з важливих заходів для виходу з фінансово-економічної кризи та одержання позитивного фінансового результату підприємствами України.

При формуванні української інноваційної системи особливе значення має облік декількох чинників.

1. Досвід останнього десятиліття показав, що не реально розраховувати на зарубіжні інвестиції в об'ємах, що дозволяють істотно вплинути на розвиток науки і технологій. Фінансово-економічна криза підтвердила ризик використання іноземного капіталу.

2. Внутрішній ринок України ще, як правило, не в змозі протистояти конкуренції багатьох зарубіжних товарів.

3. Недостатньо ефективне управління інноваційними процесами.

4. Відсутність реальної координації рішень, що приймаються, не дозволяє мати дійсно єдиної державної інноваційної політики і почати її реалізацію.

Наприклад, університети США, як правило, не продають розроблені технології, а передають права на їх використання на основі патентних ліцензійних угод. У деяких наукоємних галузях промисловості частка патентів, що належать університетам, складає 18% (генна інженерія), 12% (молекулярна і мікробіологія), 11% (технологія надпровідності), 10% (фармакологія), 5% (роботи). Загальний об'єм інвестицій в інновації не має бути менше певної долі ВВП. Світова практика показує, що на підтримку науково-технічного комплексу країни необхідно виділяти бюджетні кошти в розмірі не менше 1% ВВП. Інакше неминуча деградація науково-технічного потенціалу. У США, Німеччині, Японії цей показник складає близько 3%, а у Великобританії і Франції - більше 2%.

У розрізі фінансово-економічної кризи проаналізувавши прибутки підприємств України, ми бачимо що фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за січень –квітень 2009р. становив 8757,9 млн.грн., або 22,4% від обсягу цього показника за січень–квітень 2008р. Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 53,9%, отримано 46905,9 млн.грн. прибутку, що на 12,4% менше, ніж за відповідний період 2008р. Основна його частина сформована у промисловості (31,3%).Протягом січня–квітня 2009р. збитково працювало 46,1% підприємств, що на 10,2% більше, ніж у січні–квітні 2008р. Цими підприємствами отримано 38148,0 млн.грн. збитків, що у 2,6 рази більше, ніж за січень–квітень 2008р. Найбільші суми збитків спостерігалися у промисловості.

Як бачимо у сучасних обставинах підприємства України повинні усвідомити доцільність використання інновацій. Для українських підприємств активізація інноваційної діяльності стає не тільки ключовим фактором успіху в конкуренції, але й умовою виживання на ринку. Дослідження проблем організації інноваційної діяльності на підприємствах України , дозволили виявити, що поряд з відсутністю діючих державних програм підтримки й фінансування інноваційних проектів, дефіцитом власних оборотних коштів у підприємств, впровадження нововведень найчастіше вимагає значно більших витрат, чим очікувалося при ухваленні рішення про інновацію; потенційно ефективні нововведення не впроваджуються або впроваджуються зі значною затримкою в часі. У цей час назріла необхідність створення механізму керування людським капіталом і інноваційними процесами вищими навчальними закладами, покликаного сформувати нову організацію - економічне середовище, сприятливу для прискореного створення нововведень і їхнього сприйняття виробництвом і ринком. Створення комплексу « освіта-наука-виробництво» означає:

а) розвиток інтеграції по рівнях утворення, підвищення якості підготовки фахівців на основі наукової й інноваційної діяльності вчених і фахівців;

б) інтеграцію вищих навчальних закладів і реального промислового сектора, де необхідно перетворювати результати наукових розробок у реальну наукомістку продукцію, тобто в товар, затребуваний ринком.

Місія сучасних науково-освітніх виробництв - прискорення адаптації українських підприємств до умов постіндустріальної економіки, що забезпечують:

· висококваліфіковані фахівці нового інтелектуально-креативного типу, як особливий вид інноваційного продукту;

· інформаційна продукція - нові фундаментальні й прикладні розробки, програмна продукція;

· матеріальний інноваційний продукт - практична реалізація наукових розробок у вигляді затребуваної на ринку наукомісткої інноваційної продукції, у тому числі як міхурників системи або системних міхурників новотвори .

Реалізація механізму інноваційного процесу дає ряд переваг: практично на всіх етапах інноваційного процесу забезпечується необхідний рівень підготовки фахівців, єдність і близькість розроблювачів ідей, творців інновацій і виконавців, прискорює процес реалізації нововведень, дає можливість здійснення авторського нагляду й робить інноваційний процес більше результативним.

Список літератури:

1. Закон України Про інноваційну діяльність: за станом на 25 березня 2005р. / Верховна Рада. – Офіційний вісник України. –2005.

2. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність: за станом на 28 груд. 2007р. / Верховна Рада. – Офіційний вісник України. –2008.

3. Шидловський А.К. Досвід та проблеми винахідництва і підтримки творчої діяльності в науці / А.К. Шидловський // Інтелектуальний капітал. –2003. –№3. –С.5.

4. Жаров В. Ефективне використання інтелектуального потенціалу нації – шлях до економічного зростання держави / В. Жаров // Інтелектуальна власність. –2004. –№5. –С.3–6.

5. Кривицька Н.Ю. Механізм управління інноваційною діяльністю освітніх організацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд.техн. наук.: спец. 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки ” / Н.Ю. Кривицька. –К., 2006. –20 с.

6. Bradbury J.A.A. Product Innovation: Idea to Exploitation John Wiley & Sons, 1989: Пер., обработка А. Сенина - Электронная версия, 2001 / http://technopark.al.ru/ business/innovation/innovation.htm business /innovation/innovation.htm.

7. Donald G. Marguis. The Anatomy of Successful Innovation: Пер., обработка А. Сенина - Электронная версия 2001 / http://technopark.al.ru/business/innovation/innovation.htm.