WEB-ресурс научно-практических конференций

Дідух С.М.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ФОНДАМИ ПРЯМОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Побудова системи оцінювання інвестиційного потенціалу (ІП) вимагає використання найкращого практичного досвіду. Тому слід звернути увагу на досвід роботи фондів прямого інвестування (ФПІ), які досить активно вкладають кошти у підприємства з найбільшим ІП.

Діяльність ФПІ полягає у придбанні недооцінених реальних активів, підвищенні їх вартості та продажу за вигідною ціною. Таким чином, основна мета ФПІ – виявлення об’єктів зі значним інвестиційним потенціалом та подальша його реалізація.

Основні відмінності ФПІ від інших типів інвестиційних фондів:

1. Намагання придбати блокуючий чи контрольний пакет акцій.

2. Розрахунок на тривалу роботу з підприємством – до 7 років.

3. Рушієм зростання вартості об’єкту інвестування є цілеспрямована та кваліфікована робота інвестора, а не лише ріст ринку.

В Україні однією з найпривабливіших галузей для інвестування ФПІ є харчова промисловість, де реалізовано декілька успішних проектів. Серед них відмітимо інвестиції фонду Euroventures у 31,97 % акцій Русанівського м’ясопереробного заводу (ТМ «Русанко»). Їх доходність, за оцінками аналітиків, склала до 440 %, продажі компанії виросли майже на 50%, суттєво зросла частка ринку, проведена модернізація виробничих потужностей [1, c . 19] .

Іншим успішним проектом є інвестиції фонду EEGF у ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат» (ТМ «Шостка»), що принесли чистий прибуток, який у 5,9 разів перевищив розмір самої інвестиції [3].

Окрім цього ФПІ є інвесторами таких успішних харчових підприємств як «АВК», «Полтавакондитер», «Троянда», «Чумак» тощо.

Привабливими для ФПІ є підприємства, існуюча й потенційна вартість яких суттєво різниться. Основні причини таких розходжень:

- недосконала система управління;

- брак фінансових ресурсів для розвитку підприємства;

- хибна маркетингова політика;

- технологічна недосконалість тощо.

Наявність цих чинників на багатьох українських підприємствах створює передумови для ефективної роботи ФПІ в Україні.

Вибір об’єкта для інвестування ФПІ проводять у декілька етапів:

1. Макроекономічний аналіз ситуації в країні.

2. Оцінка інвестиційної привабливості галузі та її окремих сегментів.

3. Оцінка ІП підприємства. Дослідивши діяльність основних ФПІ, що працюють в Україні та країнах СНД, виділимо ключові критерії, якими вони керуються при виборі об’єкта інвестування:

1) наявність професійної управлінської команди та кваліфікованого персоналу, що розділятимуть інтереси та цінності ФПІ;

2) висока конкурентоздатність продукції;

3) значна долю ринку, що має гарний потенціал розвитку;

4) беззбитковість підприємства на момент інвестування або чітка перспектива виходу на цей рівень протягом року;

5) високі темпи росту доходності – потенціал зростання вартості компанії принаймні вдвічі протягом найближчих 3-6 років;

6) рентабельність інвестицій від 30 до 60 % річних;

7) низький рівень інвестиційного ризику;

8) прийнятний масштаб об’єкту інвестування – 5-40 млн. доларів;

9) прозора структура власності, частка держави – до 25 %;

10) надійна історія розвитку, що включає сприятливу репутацію, відсутність судових обтяжень та корпоративних конфліктів.

Проводячи оцінку ІП, ФПІ першочергову увагу приділяють його ключовим складовим: управлінській, ринковій, фінансовій, виробничій, інституційній, потенціалу зростання вартості компанії.

Управлінський потенціал компанії оцінюється на основі якісних характеристик менеджменту та кількісних показників їх роботи.

Ринкова складова оцінюється із урахуванням стадії життєвого циклу компанії. ФПІ цікавлять компанії з тривалим періодом існування, що працюють на зростаючих ринках й мають перспективи росту.

Виробнича складова характеризується технологічним рівнем підприємства, коефіцієнтом використання потужності, рівнем автоматизації виробничих процесів, гнучкістю виробничих процесів.

Фінансова складова оцінюється за структурою балансу та результатами операційної діяльності. Визначальними є рентабельність й оборотність активів, ліквідність балансу, рентабельність продаж; також проводиться аналіз беззбитковості підприємства, його продуктів.

Інституційна складова характеризується прозорістю фінансової звітності, структурою власності, репутацією, формою організаційної діяльності, рівнем доступу до інвестиційних та інших ресурсів тощо.

Потенціал зростання ринкової вартості визначають за рівнем недооцінки активів, рентабельності інвестицій, потенціалу росту ринку.

Реалізується ІП шляхом підвищення ефективності управління, а також модернізації підприємства, удосконалення технології, маркетингової стратегії тощо. Проте головним активом ФПІ є високий рівень управлінської культури. Досягнувши найбільш сприятливого для продажу активу становища, ФПІ фіксує прибуток.

Отже в умовах дефіциту кредитних ресурсів, держава має бути зацікавлена у залученні інвестицій ФПІ, які сприяють зростанню ВВП, створенню робочих місць та покращенню соціальної ситуації.

Список літератури:

1. Дружерученко К. І нвестор без портфел ю / К . Дружерученко // Контракт и. – 2008 . – № 26 . – С. 18 -19.

2. Разумова М. Иностранцы выпрямили инвестиции / М. Разумова // Коммерсантъ. – 2008. – № 97. – С. 4.

3. http://www.horizoncapital.com.ua/ukr/ipwnisef.shtml

4. http://www.evu.kiev.ua