WEB-ресурс научно-практических конференций

Ковальчук Н.П., Юрченко С.С ., Васильєва М.Ф.

Миколаївське державне вище училище культури, Україна

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ (з досвіду роботи обласного методичного об’єднання викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Миколаївської області)

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку методів навчання можна зробити висновок, що всі вони об’єднуються давно відомими принципами. Згідно з принципами активності «ніщо не може бути вкладено» у голову студента викладачем. Методика повинна бути побудована так, щоб стимулювати студентів до власних активних дій, спрямованих на процес засвоєння. «Звичайний викладач промовляє істини, хороший – вчить їх знаходити» – ці слова А.Дісетрвега стали основою для роботи засідання обласного методичного об’єднання викладачів соціально-економічних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, що проходило на базі Миколаївського державного вищого училища культури.

На засіданні, розглядаючи одну з форм інтерактивного навчання – семінарське заняття, ми вирішили дати відповідь на питання : «Що треба зробити нам, викладачам, щоб інтерес ніколи не покидав студентів, не лишав їх наодинці з нудьгою на наших заняттях, а навпаки, давав можливість прагнути до пізнання творчості?»

Засідання було вирішено провести у формі семінарського заняття, де були б використані різноманітні інтерактивні методи і форми, а учасниками були самі викладачі.

Мета засідання - так подати інформацію про семінарське заняття та методику його проведення, щоб присутні побачили в дії форми проведення семінарських занять, отримали не лише знання, а й задоволення від співпраці.

На першому етапі заняття присутні повинні були дати власне визначення семінарського заняття та назвати їх види. В результаті використання методу «Мозкового штурму » було визначено, що семінар - форма організації навчання, що поглиблює і систематизує знання, є ефективним способом розвитку у студентів культури наукового мислення .

Види семінарських занять визначили такі:

- вступний семінар; - оглядовий семінар

- пошуковий семінар - випереджальний семінар

- семінар генерації ідей - семінар-практикум

- семінар-рефлексія - семінар-конференція

- семінар – майстер-клас тощо.

На другому етапі за допомогою презентації присутніх ознайомили з

формами семінарських занять (з індивідуальною роботою; груповою; групами змінного складу ), приділивши увагу нестандартним формам.

Також викладачі поділилися практичним досвідом підготовки та проведення нестандартних семінарських занять ( семінар-захист дисертації, семінар-суд).

Викладач Юрченко С.С. Навчальна дисципліна „ Соціологія”

Тема: „Соціологія шлюбу та сім‘ї: проблеми оптимізації шлюбно-сімейних відносин”

Мета: - показати роль сім‘ї у забезпеченні життєдіяльності суспільства;

- сприяти вихованню у молоді відповідального ставлення до сім‘ї як важливого соціального інституту;

- сприяти керованості соціалізаційних процесів у молодіжному середовищі в перехідний період;

- перевірити і закріпити уміння студентів самостійно працювати з критичним матеріалом;

- навчити студентів вмінню орієнтуватися в складних сімейних ситуаціях.

Тип заняття : семінар

Форма заняття : рольова гра „ Захист дисертації ”

Обладнання: таблиці; схеми; оголошення про захист дисертації; таблички перед членами ради; тематичні тести, свідоцтво кандидата, буклети-пам ’ ятки „Як бути щасливим у шлюбі ”

Міжпредметні зв‘язки : педагогіка, психологія, економіка, право

Хід заняття

За столом – голова та члени наукової ради. В кабінеті – опоненти, представники преси, гості.

1. Вступне слово викладача.

2. Відкриття засідання.

Голова наукової ради . Шановні учасники та гості нашого засідання. Ми раді вітати вас. Дозвольте представити моїх колег. (Представляє).

„Аспірант” нашого інституту Холодулькіна Ірина Сергіївна закінчила роботу над темою „Соціологія шлюбу та сім‘ї: оптимізація шлюбно-сімейних відносин”.Через декілька хвилин ви зможете заслухати повідомлення „аспіранта”, яке представляє, безсумнівно, науковий інтерес та може знайти широке застосування.

Надається слово для повідомлення аспіранту Холодулькіній Ірині Сергіївні.

Аспірант , користуючись таблицями, схемами, власним дослідницьким матеріалом розповідає, що таке шлюб, сім‘я; пояснює функції сім‘ї, структуру, типи сім‘ї, а також говорить про чинники, які впливають на вибір шлюбного партнера. У повідомленні особливу увагу „аспірант” приділяє ключовій ролі жінки у сім‘ї. В кінці ”аспірант” робить висновки, які підкріплює власними соціологічними дослідженнями при вивченні даної теми.

Після повідомлення, що триває 15 хвилин, опоненти та інші учасники засідання ставлять запитання, тобто йде наукова дискусія, полеміка. Цей розділ розраховано на 35 хвилин.

Опонент 1 . Соціологія шлюбу та сім‘ї як соціологічна теорія одержала значний розвиток за кордоном. Яких найвідоміших спеціалістів Ви знаєте в цій галузі?

Аспірант називає відомих йому спеціалістів, наприклад: І. Най, Дж. Хілл, І. Гуд (США), Ф. Мішель, А. Жірар, М. Бекомбо (Франція).

Опонент 1. Хочу додати, що провідними вченими в цій галузі є А. Харчев, М. Маяковський, А. Антонов, Н. Лавриненко та ін.

Опонент 2. У своїй дисертації ви нічого не сказали про життєвий цикл сім‘ї та типи репродуктивності сім‘ї. Але ми знаємо, що сім‘я проходить ряд етапів, що і складає життєвий чи сімейний цикл. (Називає етапи). Також прийнято виділяти типи репродуктивності сім‘ї. (Називає).

Аспірант нагадує, що в розділі про демографічну політику, торкнулась цього питання, але опонент може заперечити чи погодитись.

Голова наукової ради . Прошу опонентів ставити запитання.

Опонент 3 . Що, на Вашу думку, спричиняє конфлікти не тільки між подружжям, а й між батьками і дітьми?

Аспірант . Гадаю, що вікова різниця та відмінність характерів, темпераментів, спричиняє конфлікти.

Опонент 3 . Доповню, що конфлікти між батьками та дітьми є серйознішими. Причини таких непорозумінь частіше лежать у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти виростають в умовах, відмінних від тих, у яких виховуються їх батьки.

Член комісії (доктор економічних наук). Економічна наука довгий час не приділяла серйозної уваги проблемам родинної економіки. Проте останнім часом ця „біла пляма” в науці почала заповнюватися завдяки, насамперед розробкам відомого вченого Беккера – лауреата Нобелівської премії з економіки 1992 року. Він довів, що поведінка людей в сфері особистого життя (в сім‘ї) підкоряється, як і в будь-якій іншій сфері, загальним законом економіки. По суті він розробив новий розділ економічної теорії – економіку домашнього господарства. Він бачить сім‘ю як своєрідну „мініфабрику”, яка за допомогою виробничих факторів – ринкових товарів, часу і робочої сили членів сім‘ї – виробляє „базові блага” (кінцеві предмети споживання і послуги). Місце сім‘ї та родинної економіки у системі економічних відносин суспільства наведено на схемі „Сім‘я в системі економічних відносин”. Ви, шановна Ірино Сергіївно, про це не сказали у своєму виступі.

Аспірант . Я доповню, що ринкові відносини корінним чином змінюють економічний бік сімейного життя. (Пояснює про різні доходи сім‘ї, планування бюджету, приватне домашнє господарство).

Член комісії (доктор юридичних наук). Як відомо, доступ до власності і можливість передати дітям чи іншим родичам власність у спадок, пов‘язані з сім‘єю. Природними спадкоємцями батьків є їх діти, отже, право на спадкування випливає із сімейної власності. (Розповідає про відносини власності в рамках родини. Пояснює, що таке спадкування, розкриває проблему житла). Питання до аспіранта: яке значення має система успадкування?

Аспірант . Історично інститут успадкування виник у зв‘язку з появою приватної власності (Пояснює).

Член комісії (кандидат психолого-педагогічних наук).

Причиною конфліктів у сім‘ї можуть бути не лише майнові чинники, але й психологічна несумісність партнерів чи інших членів сім‘ї. Як взаємодіють різні типи темпераменту у сім‘ї? (Розповідає про найменш сумісні типи та пояснює, як взаємодіяти, щоб уникати конфліктів. Холерик та меланхолік, сангвінік і меланхолік, два холерики – менш сумісні типи).

Питання від гостей . Пояснюють ситуації і запитують, чи зможуть жити разом холерик і флегматик і т.д.? Як уникнути насилля в сім‘ї? Як бути щасливим у шлюбі?

Член комісії (кандидат психолого-педагогічних наук) коротко і чітко дає відповіді, поради.

Представник преси (називає себе). Я – кореспондент газети „Моя сім‘я”. Наші читачі цікавляться: що робити, щоб зберегти добрі стосунки у сім‘ї?

Аспірант . Щоб забезпечити успішність шлюбу жінка та чоловік повинні набути певних рис. Цей матеріал я підготувала і роздам усім присутнім (Роздає секретар).

Голова наукової ради . Таким чином, ми сьогодні заслухали виступ нашої колеги з дуже актуальних питань. Пропоную Вченій раді винести рішення. (Обговорення триває 5 хв. і виноситься рішення про захист дисертації).

3. Підведення підсумків заняття.

«Аспіранта» та інших студентів оцінює вчена рада. Вчену раду оцінює викладач.

Викладач Васильєва М.Ф. Навчальна дисципліна „Географія”

Тема : Екологічні проблеми світу

Мета : сформувати поняття „глобальна проблема людства”, розглянути види кожної проблеми, її характер та наслідки, систематизувати знання про екологічний стан довкілля, виховати власне ставлення до світових проблем людства, сприяти розвитку екологічного мислення студентів .

Тип уроку: семінар .

Форма проведення : ділова гра „Урок - суд”

Обладнання: політична карта світу, наочність, технічні засоби

Міжпредметні зв’язки: екологія, біологія, право

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Відкриття судового засідання . Заслуховування обвинувачення і свідків.

2. Судові дебати:

3.Винесення судом ухвали та закриття судового засідання

Хід заняття

Секретар . Суд іде! Прошу всіх встати!

Головуючим суду є викладач соціально-економічної географії світу Васильєва Марина Федорівна. До складу судової колегії входять п рокурор - студентка групи 267 спеціальності „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво” Грабко Аліса і а двокат – студентка тієї ж групи Кунецька Марія.

Суддя . Оголошую засідання відкритим. Всі учасники судового розгляду попереджуються, що дача завідома неправдивих свідчень відповідно до людської совісті і честі карається публічним осудом і презирством і розцінюється як моральний злочин.

До суду надійшов позов від науки, що вивчає взаємодію природи навколишнього середовища і людини, - Екології, яка звинуватила Людство Землі в створенні глобальних проблем для Навколишнього середовища, що викликали екологічну катастрофу на планеті.

Слідством встановлено , що тисячоліттями людство отримувало від природи найцінніше, але в бездумному його використанні призвело Навколишнє середовище до межі руйнування.

Починаємо судове слідство. Оголошується обвинувачувальний висновок прокурора.

Прокурор зачитує обвинувачення і вимагає термінових дій і рішень від суду з метою виходу із ситуації, що склалася.

Суддя. Слово надається позивачу Екології.

Екологія ска ржиться на те, що людство занедбало оточуючий світ і перелічує злочини, що скоїли люди.

Суддя викликає свідка Атмосферу.

Свідок Атмосфера повідомляє про джерела та види забруднень, що негативно впливають ні її стан

Адвокат Людства говорить про те, що мільйони років в атмосферу потрапляли дим, гази в результаті виверження вулканів тощо.

Свідок Атмосфера з обуренням повідомляє, що вона здатна відновлюватися, але не так швидко. Наводить численні приклади забруднення (Чорнобильська катастрофа, військова промисловість та експерименти в ПАР, США та ін.)

Суддя викликає свідка Гідросферу, яка також обвинувачує людство в її забрудненні, наводить приклади хімічного, фізичного та біологічного забруднень.

Суддя викликає експерта Гідролога, який розкриває проблему забруднення води на прикладі Чорного моря. називає основні забруднювачі: нафта та продукти її переробки, а також наводить шокуючі цифри.

Суддя запрошує свідка Біосферу.

Свідок |очевидець| Біосфера представляє фотофакти, як „дбає” людство про свою домівку – планету Земля.

1. Катастрофа біля берегів Китаю (3 фото)

2. Катастрофа у берегів Австралії (2 фото)

3. Велика Британія . Катастрофа танкера „Торрі Каньйон” ( 1 фото)

4. Керч. 2007 рік. Корабельна аварія внаслідок якої в море вилилось декілька сотень тисяч тон нафтопродуктів. (1 фото)

Суддя викликає експерта Біолога, який засуджує трагедію Хіросіми і Нагасакі. Доводить, як позначаються наслідки вибуху ядерних бомб у 1945 році.

Суддя викликає свідка |очевидець| Людину .

Свідок Людина обвинувачує цивілізацію у глобальних екологічних проблемах. Пояснює, що люди не зможуть відмовитися від науково-технічного прогресу, але зазначає, що люди шукають нові шляхи збереження оточуючого світу. Називає екологічні громадські організації: Всеукраїнська ліга, Екологічний клуб „Зелена хвиля”, добродійна організація „Зелений кіт”, діяльність яких спрямована на збереження природного середовища.

Адвокат . Погоджується, що ступінь |міра| вини людини в ситуації, яка створилася на планеті, очевидний. Але |та| сучасне людство не може нести покарання |наказання| за провину минулих поколінь. Людина стала мудрішою, усвідомила свою вину, тому необхідно дати шанс для вирішення зазначених глобальних проблем.

Суддя надає останнє слово підсудному Людству.

Людство визнає свою провину і дає слово зберегти красу Землі.

Суддя , заслухавши сторони захисту і звинувачення суд виніс ухвалу:

- позбавитися від величезних військових |воєнних| витрат;

- ліквідовувати конфлікти і війни;

- шукати шляхи |колії| управління зростанням |зростом| чисельності населення;

- розширювати міжнародну співпрацю |співробітництво| і взаємодопомогу;

- здійснювати державний контроль за станом |достатком| середовища |середи| ;

- упроваджувати |запроваджувати| нові технології виробництва, здатні |здібні| перетворити відходи на ресурси;

- здійснити відновлення земель |грунтів| ;

- раціонально використовувати землі |грунти| , здійснювати заходи щодо їх захисту;

- займатися охороною і відновленням рослинного і тваринного світу;

- зупинити знищення лісів

Висновок робить Совість . Щоб |аби| зберегти нашу планету придатною для життя, світовій громадськості потрібно діяти спільно: необхідно, щоб |аби| кожен з нас зрозумів, що збереження |зберігання| життя на Землі |грунті| залежить і від нього зокрема: “ Я зірвав квітку, і вона зів’яла. Я зловив метелика - і він помер |вмер| у мене на долоні. Доторкнутися до краси |вроди| можна тільки |лише| серцем.”

Не природі потрібний наш захист. Це нам необхідно її заступництво: чисте повітря, щоб |аби| дихати, кристальна вода, щоб |аби| пити, вся Природа - щоб |аби| жити. Вона – Природа – була і завжди буде сильніша за людину, бо вона її породила. Людина лише мить в її житті. Вона ж вічна і нескінченна |безконечна| .

На цьому судове засідання оголошується закритим.

На третьому етапі розглядалось питання методики підготовки до семінару. Присутнім було запропоновано поділитись на дві групи, кожна з яких отримала завдання: з поданого тексту вибрати найцікавішу інформацію щодо підготовки та проведення семінарського заняття і представити її іншій у вигляді презентації, малюнка, девізу.

Група 1. Методика підготовки семінарського заняття.

Група 2. Методика проведення семінарського заняття .

Таким чином на цьому етапі було використано такий метод як робота в групах . Кожен член групи виконував певну роботу, відігравав певну роль у процесі, але одночасно – це була згуртована колективна робота.

Оскільки присутні на занятті – викладачі, то наступним було завдання розкрити питання ролі викладача у процесі підготовки та проведення семінару. Отримана інформація була презентована методом «Відкритого мікрофону». Ведучий по черзі підходив з мікрофоном до кожного учасника, і кожен учасник повинен був висловити свою думку. Але кожен учасник міг оголосити лише одну позицію.

На цьому етапі присутні переконалися, що метод «Відкритого мікрофону» дає змогу працювати в групі, одночасно виявляючи активність кожного учасника, активізуючи діяльність кожного.

На наступному етапі присутні мали скласти рекомендації для студентів щодо підготовки до семінарського заняття, щоб кожен студент з цікавістю виконував цю роботу. Під час цієї роботи використовували методи роботи в парах . Кожна пара повинна була розробити власні рекомендації для студентів та озвучити їх. Така технологія сприяла розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, розвивала вміння переконувати і вести дискусію.

Останній етап - оцінювання . Адже кожна робота має бути оцінена. З метою самооцінки нами було використано таку форму як «Мішень ».

Три частини схеми заповнює студент (у кожній частині зафіксовано певний аспект семінарського заняття), а четвертій оцінку виставляє викладач. Наприкінці заняття викладач простить студентів виставити оцінки .Потім викладач у своєму секторові вставляє оцінку студенту, за необхідності супроводжуючи її коментарем. Якщо оцінки студента і викладача збігаються, їх можна перенести в журнал, якщо ні – відбувається процес погодження.

Але найголовніше наприкінці семінарського заняття з’ясувати, що ж студент засвоїв, чого нового навчився. Для цього використовуємо методику «3,2,1».

Кожен з учасників повинен продовжити думку:

Три ідеї, які я виніс із семінару.

Дві ідеї , які мене сьогодні вразили.

Одна ідея, яку я використаю завтра.

Висновки . Отже, під час семінару на основі колективного творчого обговорення, обміну думками було з’ясовано, що семінарське заняття сприяє виробленню у студентів уміння пов’язувати теоретичні положення теми з перспективами подальшого розвитку суспільства, дає можливість глибше осмислювати власні життєві спостереження, привчають студентів самостійно і ритмічно працювати.

Список літератури:

1. Вакуленко С.М. Соціологія сім‘ї: Навчально-методичний посібник для викладачів та студентів. – Х.: ХНУ, 2003.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К., 1997.

3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник/ Авт.-уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. - К., 2002.

4. Інтернет-сайти.

5. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Атлас. – К.: НВП „Картографія”, 2000.

6.Кобернік С., Коваленко Р. Економічна і соціальна географія світу в опорних схемах та таблицях. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002.

7. Педагогічні інновації в сучасній школі. - К.: Освіта, 1994. - 87с.

8. Піча В.М. Соціологія. Загальний курс. – Новий свят, 2004.

9. Танчин І.З. Соціологія: Навч. посібник. – 2-е вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2007.

10. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К., 2002.