WEB-ресурс научно-практических конференций

Матвійчук О.А.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ

Необхідною передумовою розвитку економіки є висока інвестиційна активність. Вона досягається шляхом збільшення реалізованих інвестиційних ресурсів і найбільш ефективного їхнього використання в пріоритетних секторах матеріального виробництва і соціальної сфери. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі і визначають конкурентні позиції країн на світових ринках. Інвестиційна діяльність, а також сукупність практичних дій з реалізації інвестицій, є одним з основних засобів зростання національного доходу. Все це зумовлює необхідність визначення сутності інвестицій.

Проблема інвестицій актуальна і багатогранна. Питанням інвестування присвячені роботи провідних вітчизняних вчених: Бланка І.А., Буряка С.В., Бочарова В.В., Денисенка М.П., Мочерного С.В., Пересади А.А., Поручника А.М., Поддєрьогіна А.М., Татаренка Н.О., Федоренка В.Г., Фукса А.Е. Серед праць зарубіжних вчених, які досліджували проблеми теорії інвестування, заслуговують уваги праці Л.Дж. Гітмана, М.Д. Джонка, В. Шарпа, М. Портера та інших.

Отримані протягом багатьох років результати як теоретичних, так і практичних розробок щодо розкриття сутності інвестицій мають вагоме значення для розвитку теорії інвестицій.

Термін “інвестиції” походить від латинського “invest”, що означає “одягати”, “вкладати”. До 1991 року у вітчизняній літературі поняття “інвестиції” ототожнювали з категорією “капітальні вкладення”. Щодо визначення категорії “капітальні вкладення”, то однозначної думки не було. Зазвичай під ними розумілися вкладення коштів у відтворення основних фондів. Капітальні вкладення – поняття більш вузьке, воно є однією з форм інвестицій, вкладення у відтворення основних фондів. На відміну від капітальних вкладень, інвестиції можуть здійснюватися і в оборотні кошти, і в нематеріальні фонди, і у фінансові активи.

У сучасній західній літературі “інвестиції” визначаються, як збереження та зростання капіталу. Так, у своїй монографії американські автори Л.Дж. Гітман та М.Д. Джонк наводять наступне визначення: “інвестиції – це спосіб розміщення капіталу, який має забезпечити збереження або зростання суми капіталу”. А У. Шарп стверджує, що у найширшому розумінні термін “інвестувати” означає розставатися з грошима сьогодні з тим, щоб отримати більшу їх суму в майбутньому.

Цікавим є також визначення західних економістів, авторів “Економікс” К. Макконнелла і С. Брю. Вони стверджують, що інвестиції – це витрати на будівництво нових заводів, на верстати та устаткування з тривалим строком служби; витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва та збільшення матеріальних запасів; витрати на поліпшення освіти, здоров’я працівників чи на підвищення мобільності робочої сили.

Російський економіст В. Бочаров називає інвестиції одним із ключових об'єктів державного регулювання економіки і зазначає, що в широкому розумінні вони являють собою вкладення капіталу, з метою подальшого його зростання. Інвестиції, за В.Бочаровим, виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, у результаті якої формується прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Дане визначення інвестицій В.Бочаровим можна вважати традиційним, адже під ним розуміється здійснення нині певних економічних проектів , з метою отримання доходу в майбутньому.

Такий підхід до розуміння інвестицій є переважаючим як у вітчизняній, так і в іноземній економічній літературі. Його, зокрема, додержується український економіст І.Бланк. Він зазначає, що джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є прибуток, який одержується від них. Ці два процеси — укладення капіталу й отримання прибутку — можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При послідовному протіканні цих процесів прибуток одержується відразу після завершення інвестицій у повному обсязі. При паралельному їх протіканні отримання прибутку можливе ще до повного завершення процесу інвестування (після першого його етапу). С.В. Мочерний під інвестиціями розуміє до­вготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку. Він зазначає, що найпростішим визначенням інвестицій є їх характеристика як вкладень у капітал.

Отже, інвестиції являють собою процес вкладення капіталу й отримання результату від цих вкладень. Іншими словами, інвестиції – це всі види грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку та досягнення соціального ефекту. Таким чином, можна сказати, що інвестиції є важливою та невід’ємною частиною економічного добробуту суспільства.

Список літератури:

1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001.

2. Бочаров В. Инвестиции: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2000.

3. Буряк С.В. Дослідження сутності інвестицій у сучасній економічній теорії. Міжвідомчий науковий збірник. – 2001. – Вип. 9. - С. 43-53.

4. Дорошенко Т.В. Сутність інвестицій як економічної категорії // Фінанси України. – 2000. - № 11. – С. 114-117

5. Економічна енциклопедія: У 3-х т./ Під ред. С.В.Мочерного. – К.: Академія, 2000. – Т.1. – С. 630.

6. Закон України “Про інвестиційну діяльність” / Закони України. – Т. 2. - К., 1996. - С.173.

7. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т./ Пер. с англ. 11-го изд. – М.: Республіка, 1992. – Т.1. - 399с.