WEB-ресурс научно-практических конференций

Мосьондз О.Б.

Національний технічний університет України « Київський політехнічний інститут »

ПРОБЛЕМА ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

Проблема тіньової економіки є досить болючим питанням в наш час. Економічні проблеми в Україні, незважаючи на те, що ВВП зростає призвело до ряду проблем, а саме: зростання рівня безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, дедалі більшого розшарування населення за рівнем доходів. Присутнє таке явище, як відплив кваліфікованої робочої сили легального сектору економіки в нелегальний, оскільки останній пропонує значно кращі умови оплати праці.

Виділяється декілька причин існування тіньового сектору економіки:

1) Надмірний податковий тягар. Високі податки на особисті доходи громадян змушують більшу частину з них перейти у «тінь».

2) Нестабільність податкового законодавства та складна система оподаткування.

3) Низька якість державних послуг, а саме тих, що стосуються життєзабезпечення громадян та надаються медичними установами, закладами освіти та комунальними службами. Саме тому, розширюється мережа платних послуг, в результаті чого формується тіньова парадержава – утворення макроекономічного рівня державного типу, де через високий рівень корупції та тонізації державні послуги розподіляються за ринковими принципами.

4) Високий рівень корупції та некомпетентність державних службовців.

5) Відсутність довіри до державних інституцій. Саме довіра до уряду впливає на те, сплачуватиме підприємець податок, чи ні. В Україні рівень довіри надзвичайно низький.

Економіко-кримінологічний аналіз показує, що ухилення від оподаткування та інші економічні злочини є лише окремим сегментами серед численних джерел тіньової економіки. Практика показує, що існує понад сто способів ухилення сплати податку.

Тіньову економіку можна розділити на три групу, в залежності від того, як вона впливає на суспільство:

- формування нелегальних підприємницьких структур;

- заниження результатів господарювання, ухилення від податків;

- заборонені чинним законодавством види підприємницької діяльності

Такий розподіл має принципове значення у визначенні форм і методів боротьби з тіньовою економікою. При цьому також необхідно враховувати функції корисності і впливу на розвиток суспільства кожної групи.

Тому детінізація ринку має стати першочерговим завданням уряду. Тут можна виділити декілька основних способів:

1. Спрощення системи адміністрування податків. Цей захід дозволить підвищити ефективність та забезпечить прозорість податкового адміністрування, що в свою чергу зменшить ухилення від сплати податків.

2. Спрощення податкового законодавства та заборона внесення змін протягом п’яти років. Це дасть можливість підприємцям планувати бізнес-цикл і неможливість його коригування.

3. Зменшення відрахувань до соціальних фондів. Адже загальне навантаження на фонд заробітної плати складає 50,5%.

4. Поліпшення якості державних послуг. Впровадження низки заходів з поліпшення якості послуг, що надаються державою.

5. Зменшення кількості податкових пільг. Це має призвести до рівномірного розподілу податкового тягаря, а також підвищити надходження до бюджету.

Проблемним є сектор малого і середнього підприємництва. Тому що він є показником розвитку країни, де 23 % обсягу доданої вартості створюється у сфері торгівлі і послуг. Існуючі переваги в Україні використовуються мінімально. Але при цьому сектор МСП є потужною основою іллегалізації економіки, що у стратегічному плані загрожує безпеці держави.

Досить гострою проблемою є поширення тіньових процесів на найнижчому рівні господарювання. Можна виділити дві головні проблеми, які є найбільш значущими у цій сфері, а саме: зволікання в ухваленні важливих рішень і непослідовність та відсутність комплексного підходу до проблем тінізації ринку праці.

Негативними наслідками існування тіньової економіки є: скорочення податкових надходжень до бюджету та фінансування інноваційно важливих та стратегічних напрямів розвитку держави, погіршення умов існування соціального сектора країни; „втеча” капіталу за кордон, скорочення обсягів офіційного виробництва, вивільнення працівників, поглиблення некерованості економічними процесами, збавлення міжнародного престижу країни, довіри інвесторів як зовнішніх, так і внутрішніх тощо. Найголовніший негативний чинник тіньової економіки - викривлення умов функціонування підприємств.

Легалізація зайнятості та заробітної плати сьогодні є одним з пріоритетів соціально-економічної політики держави та першочерговим завданням порядку денного для уряду.

Список літератури:

1. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки//Економіка україни.-2005.-№ 8.

2. Шелудько Н. М. Проблеми тіньової економіки в Україні // Фінанси України. - 2002. - №9.

3. Мандыбура В., Ходачук О. Сколько градусов в " тени " // Бизнес .-1999 .- 22 марта (№ 12)

4. БазилюкА.В ., КоваленкоО.С . Тіньова економіка в Україні. - К.:НАЕІ Мінекономіки Украіни , 1998. - 206с.