WEB-ресурс научно-практических конференций

Мухін Є.О.

Національний університет кораблебудування, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО МОНІТОРИНГУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Актуальність. Проблема фізичного виховання молоді має велике наукове, практичне і державне значення. Могутність держави та здоров’я української нації безпосередньо залежить від рівня фізичного виховання майбутнього покоління.

Особливо важливе значення фізична культура має для студентської молоді, високий рівень здоров’я та різнобічний фізичний розвиток яких є запорукою успішної реалізації сучасних соціально-економічних перетворень нашого суспільства.

Складна екологічна та економічна ситуація в Україні призвела до того, що сьогодні велика кількість студентів вищих навчальних закладів мають низький рівень фізичного розвитку та фізичної підготовки. Основним шляхом вирішення цієї проблеми є підвищення уваги та інтересу студентів до фізичного виховання, також винайдення нових форм, засобів та методів навчання.

З цією метою у практику фізичного виховання впроваджуються інноваційні технології, про що свідчать дослідження ритмопластичних напрямів: аеробіка, степ-аеробіка, модерн тощо.

У науковій літературі з проблем розвитку фізичних здібностей провідне місце належить системі фізичних вправ на розвиток сили і гнучкості.

Теорія фізичного виховання є складовою педагогічних наук, яка визначає фізичне виховання як феномен соціального життя, його мету і завдання на різних етапах розвитку людини. Піклування про стан організму після шкільного навчання залежить не від рівня фізичної підготовленості, а від стану свідомості, розуміння студентами значення і необхідності такого піклування.

Готовність викладача фізичної культури діяти відповідно до сучасних вимог з дотриманням правил і норм педагогічної етики, свідчить про ступінь сформованості професійних поглядів і переконань. До того ж специфіка діяльності викладача фізкультури ВНЗ в сучасних умовах вимагає від нього компетентного мислення і ефективних дій. Отже, провідною інтегральною професійною якістю викладача фізичної культури є здатність творчо використовувати набуті знання та вміння під час вирішення завдань і ситуацій.

Термін „моніторинг” трактується в альтернативній педагогічній літературі по-різному:

- цілеспрямований процес , який забезпечує зворотний зв’язок між суб’єктом та об’єктом управління;

- інформаційна система для прийняття управлінських рішень;

- багато структурний процес спостереження, оцінювання, регулювання та прогнозування розвитку діяльності об’єкта.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що за сутністю моніторинг – це інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об’єкта), яка постійно поповнюється і вказує на безперервність спостереження; а за процесом, „моніторинг” – це циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану об’єкта із запланованим. За технологічністю, моніторинг – це технологія замирювання існуючого стану об’єкта.

Отже, моніторинг у ВНЗ – це інформаційна система, яка постійно змінюється завдяки безперервності спостереження певного об’єкта за визначеними параметрами , факторами та критеріями управління з метою прогнозування подальшого розвитку. Моніторинг включає поточний контроль, оцінювання, коригування стану об’єкта та орієнтування (спрямування) його на розвиток. Об’єктом моніторингу в нашому випадку стає фізичній розвиток студентів.

Згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров ’ я, стан здоров ’ я людини на 51% залежить від способу життя, на 17-20% - від спадковості, 20% - від стану навколишнього середовища, на 8-9% - від системи охорони здоров ’ я. Обстеження студентів за інформативно-діагностичною програмою протягом останніх років засвідчило, що 75% студентів мають нижчий від середнього рівень фізичного здоров’я, 19% - середній і менше, 5,5% - вищий від середнього та високий рівень фізичного здоров’я.

Для забезпечення позитивного ефекту контролю необхідно здійснити низку заходів.

1. Визначити об’єкт контролю, яким можуть бути:

- загальний характер і формат виконання рухової дії в цілому. Оцінювати такі дії можна за узгодженістю та підпорядкованістю рухів;

- характер і форма виконання окремих компонентів техніки (наприклад, фаза польоту у стрибках в довжину);

- точність окремих рухів (наприклад, висота виносу стегна махової ноги у біговому кроці);

- результативність виконання дій в цілому, або його окремих компонентів (наприклад, стійкість після приземлення в опорних стрибках).

2. Розробити для кожної навчальної групи докладний опис зразків виконання рухової дії з урахуванням рівня підготовленості студента.

3. Визначити кількість спроб кожної контрольної вправи у відповідності до кількості виділених для оцінки елементів техніки.

4. Розробити шкалу оцінювання , яка ґрунтується на об’єктивних і зрозумілих для студентів критеріях і має діапазон градації.

Висновки. Отже, провідною інтегральною професійною якістю викладача фізкультури є вміння професійно мислити. В цьому провідну роль здатні виконати такі новітні методи контролю як використання факторно-критеріальних моделей вимірювання рівня фізичного розвитку студентів.

Факторність моделей дасть змогу виробити індивідуальні поради кожному студентові з вдосконалення його фізичного стану, і , таким чином, сприяти його більш гармонійному розвитку.

Список літератури:

1. Гурман Л.Д. Педагогічні умови підищення рівня фізичної підготовленості старшокласників: метод.реком. – Кам’янець-Подільський, 1996.

2. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. - К., 1996. - 140с.

3. Куриш В. Оцінювання навчальних досягнень учнів середньої школи з предмету фізичного виховання. - Догобич: Коло, 2004.

4. Новітні медико-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров’я учнівської молоді: навч.-метод. посібник для вчителів фізичної культури. - Львів, 2003.

5. Окопний А. Тіловиховання у творчій спадщині Григорія Ващенка// Зб. Наук. праць «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві».- Луцьк, 1999.