WEB-ресурс научно-практических конференций

Потопник М.А., Боднар Н.Є.

Львівський національний університет ім. І. Франка, Україна

ЕТИЛ 4-[6-(АРИЛАМІНО)-4-ОКСО-5-ЦІАНО-3,4-ДИГІДРО-2Н-1,3-ТІАЗИН-2-ІЛ]-1-ФЕНІЛ-1Н-ПІРАЗОЛ-3-КАРБОКСИЛАТИ: СИНТЕЗ ТА БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ

Активні форми оксигену (АФО), що постійно утворюються в живому організмі, відіграють важливу роль в передачі клітинних сигналів . Проте, як свідчать к лінічні та експериментальні дані, АФО здійснюють також негативну функцію – сприяють етиології значної кількості захворювань, зокрема, таких як атеросклероз, рак, діабет, нейродегенераційні захворювання (хвороби Паркінсона, Альцгеймера, Хантінґтона). Зазвичай організм захищає себе від негативної дії АФО , контролюючи концентрацію цих частинок в клітинах. Для цього використовуються ферментативна та неферментативна антиоксидантні системи. Проте при надмірній кількості активних метаболітів оксигену або ослабленні антиоксидантного захисту організму виникає окиснювальний стрес, що приводить до ушкодження внутрішньоклітинних структур та виникнення захворювань [1] .

В даному контексті актуальним є пошук органічних сполук, здатних проявляти високу антиоксидантну активність, та розробка на їх основі нових лікарських засобів.

Метою нашої роботи був синтез та дослідження антиоксидантної активності етил 4-[6-(ариламіно)-4-оксо-5-ціано-3,4-дигідро-2 Н -1,3-тіазин-2-іл]-1-феніл-1 Н -піразол-3-карбоксилатів.

Як прекурсори для отримання названих сполук використовували етил 1-феніл-4-форміл-1 Н -піразол-3-карбоксилат ( 1 ) [2] . Відомо, що при взаємодії 3-ариламіно-3-тіоксо-2-ціанопропанамідів з карбонільними сполуками утворюються похідні 3,4-дигідро-2 Н -1,3-тіазину [3]. Проводячи циклоконденсацію 3-ариламіно-3-тіоксо-2-ціанопропанамідів ( 2а-и ) з альдегідом 1 , ми отримали з високими виходами неописані раніше тіазинпіразоли 3а-и .

Антиоксидантну активність сполук 3 а-и досліджували in vitro визначаючи зненшення концентрації 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил-радикалу (ДФПГ) [4]. Інтенсивно-фіолетовий ДФПГ в розчині етанолу характеризується максимумом поглинання світла при 517нм. В присутності антиоксидантів ( RH ) відбувається погашення вільнорадикального центру ДФПГ, внаслідок чого розчин поступово втрачає фіолетове забарвлення.

Порівняння оптичної густини розчину, який містить досліджувану субстанцію та надлишок радикалу, з оптичною густиною розчину самого радикалу дозволяє визначати радикал-поглинаючу активність (РПА) сполуки:

де A _DPPH – оптична густина розчину вільного радикалу DPPH (135?моль/л);

A _S – оптична густина розчину DPPH (135?моль/л) з тестованою речовиною (25?моль/л).

Як стандарт використовували розчин DPPH (135?моль/л) з аскорбіновою кислотою (25?моль/л).

Таблиця 1. Антиоксидантна активність етил 4-[6-(ариламіно)-4-оксо-5-ціано-3,4-дигідро-2Н-1,3-тіазин-2-іл]-1-феніл-1Н-піразол-3-карбоксилатів 3а–и

Стандарт – аскорбінова кислота (РПА = 21,5 %) .

Дослідження показали, що здатність сполук 3 до інгібування вільного радикалу значно збільшується при наявності в аміноарильній групі замісника з неподіленими парами електронів (сполуки 3є-з ) (таблиця1). У випадку коли арильною групою є 1-нафтил ( 3 и ), радикал-поглинаюча активність зростає до 51,9%, що більш ніж вдвічі перевищує аналогічний показник для типового антиоксиданта – аскорбінової кислоти. Таке збільшення антиоксидантної активності можна пояснити значно кращою делокалізацією генерованого вільного радикалу по спряженій ароматичній системі досліджуваної сполуки.

Отже, результати експериментів засвідчують наявність серед етил 4-[6-(ариламіно)-4-оксо-5-ціано-3,4-дигідро-2 Н -1,3-тіазин-2-іл]-1-феніл-1 Н -піразол-3-карбоксилатів ( 3а–и ) сполук з високим рівнем антиоксидантної активності. Дослідження в цьому напрямі є актуальними.

Список літератури:

1. Apel K., Hirt H. Reactive oxygen species: metabolism, oxidative stress, and signal transduction // Annu. Rev. Plant. Biol. – 2004. – Vol. 55. – P. 373–399.

2. Матийчук В.С., Потопнык М.А., Обушак Н. Д. Молекулярный дизайн пиразоло [3,4- d ] пиридазинов // Ж. орган. химии. – 2008. – Т.44, в ы п. 9. – С.1368–1376.

3. Vovk M . V ., Sukach V . A ., Chernega A . N ., Pyrozhenko V . V ., Bol ’ but A. V. , Pinchuk A. M. Synthesis of 2,3-dihydro-1,3-thiazin-4(1 H )-ones and their remarkably facile recyclization to 2,3-dihydropyrimidin-4(1 H )-ones // Heteroatom Chem. – 2005. – Vol. 16, No 5 . – P . 426–436.

4. Molyneux P. The use of the stable free radical diphenylpicrylhydrazyl (DPPH) for estimating antioxidant activity // J. Sci. Technol. – 2004 . – Vol. 26. – P. 211–219.